Олександр Зарайський (которого я давеча неправильно обозвала Антоном

)
6 ч. ·
Всім привіт

Вчора у мене був останній робочий день на цьому тижні коли я працював "в полях", тож було не до детального аналізу законопроектів №№3219 та 2320 прийнятих Верховною Радою.
Все що я вчора встиг це узгодити з ними текст статті яку я написав вночі. Однак сьогодні я їх ще раз переглянув...
Знаєте...
Таке враження що кожен абзац/пункт писала інша людина яка не контактувала з іншими авторами (вочевидь боячись заразитися

коронавірусом).
Лише декілька прикладів.
Підприємців на 2 місяці звільнили від сплати ЄСВ, але не звільнили від спати єдиного податку (ФО-П 1 та 2 групи). І мені абсолютно не зрозуміло чому. Де логіка?
Однак, вона є якщо згадати, що до переліку форс-мажорних обставин внесено "карантин оголошений Кабміном".
Справа в тому, що згідно податкового кодексу, заборгованість з податків яка виникла в період дії форс-мажорних обставин, є безнадійною і підлягає списанню. З будь-яких податків (хоч податок на прибуток хоч ПДВ хоч єдиний податок без різниці), але не з ЄСВ.
Тож можна дійти висновку що той хто писав законопроект в цій частині вирішив що "Ок, якщо у ФОПа буде заборгованість з єдиного податку йому її спишуть, а от від ЄСВ ми його звільнимо. Але якщо ФОП буде працювати та платити єдиний то і хай собі".
Однак, тоді виникає питання, а на біса за таких умов звільнення від штрафів за несвоєчасну сплату податків? Адже якщо у ФОП, чи юрособи виникне заборгованість з податків, ця заборгованість скоріш за все буде списана як безнадійна (оскільки перелік форс-мажорних обставин доповнений), а за таких умов будуть списані і пеня і штраф нараховані на таку заборгованість.
Ну тобто як на мій особистий погляд в цій частині має місце повнісінький "вінегрет".
Далі, доповнення законодавства щодо соціального страхування новим видом непрацездатності - "період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом".
Однак, оплачується така непрацездатність за рахунок ФСС лише з 6 дня (в розмірі 50% від середньої з.п.). При цьому, жодного слова немає про те, як така непрацездатність має оформлятись і хто має оплачувати перші 5 днів.
Однак, якщо оформлення буде здійснюватись за допомогою листків непрацездатності (звичайних - "лікарняни") тоді перші 5 днів має оплатити роботодавець за звичайними правилами нарахування лікарняних.
За єдиним виключенням.
Лікарняні не нараховуються у період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати (п.6 ч.1 ст. 23 Закону №1105).
Але ж, у такому випадку він, вочевидь, не отримає і цю допомогу, передбачену новим законом!
Слухайте це ж який триндець.
От уявіть, фірма. Один із працівників почав почуватися недобре і при цьому хай він нещодавно повернувся із-за кордону. Лікарі відправляють його на самоізоляцію. Але ж, у такому випадку на точно таку самоізоляцію потрібно відправляти всіх з ким він контактував на роботі. А якщо це невеличка фірма, то це будуть всі її співробітники на чолі з директором!
І от фірма не працює, бо всі працівники сидять на самоізоляції (за не виконання приписів лікарів як я розумію штраф від 17000 грн), але кожному з них роботодавець має оплатити перші 5 днів цієї ізоляції!!! Гм..., а за який кошт, якщо фірма не працює?
Таким чином мені не зрозуміло, яка мета цієї допомоги. Адже якщо казати про лікарняні то їх призначення - це компенсація втрати доходів (у вигляді зарплати) в період хвороби.
І тоді не зрозуміло, якщо у цієї допомоги така ж саме мета чому вона призначається лише у розмірі 50% від середньої заробітної плати. Чим втрата доходів в період самоізоляції відрізняється від втрати доходів в період хвороби?
А якщо її мета матеріально підтримати людей тоді вона ну буде виконувати цю функцію для тих, кого відправили у відпустку "за власний рахунок". Більш того
ці особи не отримають і лікарняні коли перебуваючи у такій відпустці захворіють на коронавірус і потраплять вже до лікарні.
Однак, враховуючи що цю допомогу мають отримати не лише наймані працівники, а і ті хто в цей період ніде не працює, звільниться, буде зареєстрованим підприємцем або припинить підприємницьку діяльність, можна припуститись, що норми п.6 ч.1 ст. 23 Закону №1105 на неї розповсюджуватись не повинні.
Але про це в Законі немає жодного слова!
Таким чином правовий статус цієї допомоги, механізм її нарахування, як і коло осіб які насправді будуть мати на неї право, залишилися абсолютно неврегульовані.