Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Гіркі жнива (Bitter Harvest) впечатления.

  • Автор теми Автор теми UNITA
  • Дата створення Дата створення
мне кино не понравилось. какие то украинцы к полякам добрые.дед говорил что они их не любили. а в кино как братья
 
Фильм посмотрела.
Кинотеатр. Полный зал.
Фильм - дань нашей истории, миллионам погибшим и умершим.
Было тяжело смотреть, слезы зачастую давили.
Очень понравилась актриса, глубокие карие глаза....
Костюмы просто потрясающие, леса наши украинские....
Это не блокбастер с кровищей и жестокостью.
Это сага нашим погибшим украинцам среди которых предки каждого из нас.
Пластуну, сделавшему этот фильм - огромное уважение и поклон.
Имхо, проект не для денег был. А доя Украины и ее истории.
 
Вот тоже в тему:
Американська кінокритика про "Гіркі жнива" (self.ukraina)
Реакція: чому є такою гіркою критика "Гірких жнив".

Відверту віру в бога та любов до країни в Голлівуді незмінно зустрічають зі скепсисом, якщо не сказати з презирством, тому лише поодинокі прихильні рецензії на просту історію "Гірких жнив" не стали несподіванкою.

Проте збитковий, глузливий тон деяких критиків справді здивував, не зважаючи навіть на їхнє рвання сорочки на грудях щодо того, що трагічна історія Голодомору заслуговує на увагу. Якщо це дійсно так - до чого були їхні спроби полемікою применшити трагедію?

Димова завіса згадок про "художні чи технічні недоліки" була накинута деякими авторами на справжню причину їхнього невдоволення - багатоголосу ностальгію за добрим, ввічливим Сталіном та "м'якими" більшовиками. Браян Орфорд з "Blu-Ray" обурювався: "В "Гірких жнивах" нема жодного симпатичного росіянина".

"The Irish Times" висміяла сцену зі "Сталіним, який п'є червоне вино на тлі кривавої різанини в Києві" як "безглузду".

Брехливо звучать слова щодо того, що "Голодомор заслуговує на більш розумну оцінку", які з пози мораліста промовляє "топовий" критик "Rotten Tomatoes" Ігнатій Вішнєвєцкій з "A.V. Club", котрий оплакує змальовану в фільмі гидку постать Кремлівського різника та його неприємний голос - бо ж насправді, цитата, "він мав дуже приємний, співочий голос тенора".

Після Сталіна найбільше критикам не сподобався персонаж комісара.

"The Village Voice" роздратовано пише: "Радянський комісар настільки карикатурно злий, що йому не вистачає тільки хіба що вуса підкручувати: він вбиває священника, грабує церкву, вішає батька Юрія, силою зганяє селян з їх земель і тягає конем матір Наталки, мішаючи її свіжоспечений хліб з кров'ю. Все, на що вистачає селян - це впасти над її тілом з плачем: "Це справді гіркі жнива".

Цікаво, що жоден з рецензентів, які обурились "вбивством священника" не помітив, що комісар вбив його після слів "Пекло - це відсутність любові" - важлива оцінка його власного неприємного персонажа. Як можна їдко оцінювати цей історичний фільм жахів, як "картикатурне зло". Адже більше, значно більше зла було скоєно. Чи українці не заслуговують на співчуття?

Може насправді деякі критики вважають, що "про Голодомор треба говорити", але тільки тоді, коли розмова відповідає їх ідеологічному баченню? Мабуть "Гіркі жнива" не пройшли перевірку на політкоректність.

"Variety" зауважила "незгоду серед істориків", посилаючись на повідомлення читачів, що "ще не доведено, що Сталін мав намір заморити українців голодом" і оцінила фільм, як "кричуще надуманий". "East Bay Express" із Сан-Франциско пішли ще далі, дорікаючи фільму за відсутність "правди про брудні сторінки української історії радянського періоду, такі, як колаборація українців з німцями під час Другої світової війни та партизанської війни проти радянських військ". (Дивно, чому ж тоді вже не згадали про "брудні сторінки" радянсько-німецьких стосунків, які стосуються пілотних і танкових шкіл в Казані, та спільних військових заводів і фабрик в Томці Самарської області?).

Критик з "The Detroit News" обурюється зображеними "жахіттями": "Мерті тіла валяються на вулицях Києва, а обдурені громадяни поблажливо посміхаються голодним дітям". Не було ніякого "обдурені громадяни поблажливо посміхаються голодним дітям". Це все критик вже вигадав. А в цілому трупів в фільмі значно менше за "Список Шиндлера", "Піаніста" та інших фільмів про Голокост.

"The Washington Post" оцінило падіння героїні до проституції, щоб врятувати свою сім'ю, як "мелодраматичну кашу". Інші критики висміювали "демонстрацію карикатурно-злих комуністів-монаховбивць". Чомусь жоден з них не згадав кадри зі "Списку Шиндлера", де ******и оглядають голих євреїв, як коней на іподромі. Чи тільки деякі "засновані на фактах" сценарії вважаються "мелодраматичними"?

"Austin Chronicle" висміяли гіпнотичний ритуал Купала: "Очевидно, що це закінчиться не дуже добре". "Hollywood Reporter" сміється: "козацька зачіска навряд чи когось прикрасить". Нарешті, "The New York Times" глузливо оцінює фільм про геноцид голодом, як "розвалену котлету", чим переходить всі межі пристойності і демонструє глибоку неповагу до трагічної людської катастрофи.

Звідки стільки безсердечності і підлості? Судячи з інших історичних фільмів, здається, ми бачимо подвійні стандарти.

Критики упадали перед фільмом "Ганді" 1982 року (який був пропагандним проектом уряду Індії). Але скільки з рецензентів покритикувало фільм через те, що в ньому не згадано про лист Ганді до британців, де він переконував їх вітати ******ів? Чи про категоричну заборону Ганді лікувати свою дружину пеніциліном, в той час як сам він лікувався хініном від малярії і дозволив британським лікарям вирізати собі апендицит?

В 1981 році критики нахвалювали фільм Ворена Бітті "Червоні" (оцінка на "Rotten Tomatoes" - 94%), в якому дуже тактовно показане легке розчарування комунізмом у прибічника СРСР Джона Ріда у виконанні Бітті. Остання фраза за кадром: "Великі речі ще попереду - ті, задля яких варто жити і варто померти". Жодної згадки про майбутні 83 мільйони жертв комунізму.

Тож коли витвір пана Бітті "Червоні" оцінюється так схвально, то як сміють тепер "Гіркі жнива" зображати "плаского Сталіна, який мріє знищити цілу націю"? Страва Волтера Дюранті все ще в меню. Потрібно завжди враховувати "нюанси", про що нам не забудуть нагадати численні критики.

Голівудські елітні кінокритики вважають себе совістю і культурним авангардом народу. Сьогодні вони вихваляють глобалізм і відкриті кордони, в той час як націоналізм затаврований як "екстремізм".

Переглянувши "Гіркі жнива", які звеличують любов до своєї країни та гордість за неї, критики передбачувано вибухнули гнівом. Але вони загортають його в нібито "художню оцінку", протестуючи, що "Гіркі жнива" є "солодкавим, сентиментальним і низьким", а ще "екстремістським" - варвари там занадто жорстокі! (Може більш "автентичний" Сталін з конфліктами з його, гм, татусем виглядав би більш прийнятно?)

Кілька зневажливих рецензій звинуватили діаспору в "марнославстві" за створення цього фільму. Можливо слова Миколи у фільмі "Україна займе своє законне місце серед великих народів Європи" так роздратували критиків? Навряд чи ми про це дізнаємось.

"Гіркі жнива" йдуть проти сьогоднішньої пропаганди глобалізму та моральних двозначностей і піддає сумніву міфи про Радянський Союз, спродуковані науковими колами, засобами масової інформації та політичними елітами протягом десятиліть.

Не дивно, що деяким критикам гірко.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Переклав Ярослав Вішталюк
 
Да и украинские критики тоже сплошь вата:):

Українські кінокритики відгукнулися про стрічку негативно. Більшість оглядачів розкритикували відсутність психологічної глибини стрічки та ретельного історичного викладу подій Голодомору.

Рецензент «Обозревателя» Микола Лежнєв відмітив у фільмі граничну гіперболізацію і безкомпромісний поділ світу на чорне та біле, що перетворює історію на міф. Також він відзначив засилля культурних штампів і численні нелогічності.[25]

Олексій Росовецький у своїй статті на «Телекритиці» зазначив, що картина розпадається на дві нерівні частини: на пронизливу мелодраму і на шаблонний вестерн. На його думку, стрічка є антисемітською, а також підводить глядача до висновку, що українцеві по-справжньому добре лише за межами України.[26]

Тему ідеалізації еміграції з України, «чорно-білість», нелогічність і засилля кліше також підмітила Олена Панченко з «Апострофа». На її думку, фільм знятий «не для нас» та «не про нас» — автори стрічки, емігранти та їх нащадки, «зробили фільм про себе» для західного глядача.[27]

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, визнавши відсутність психологічної глибини і ретельного викладу історичного матеріалу, порівняв кінострічку з коміксами по Євангелію, мета яких зацікавити необізнаних з темою людей.[28]

Кудаж бедному вышиватнику податься, окружили ссюки:(!!!
 
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Одно радует - интерес к фильму, а соответственно и к проблеме освещенной.
 
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Одно радует - интерес к фильму, а соответственно и к проблеме освещенной.
Ну да, 51 камент за полтора месяца, это ажиотаж, более скажу, аншлаг!
 
Вообще-то Голливуд в первую очередь еврейский. А отношение ***ов к украинцам и Голодомору всем известно.
Так что ничего нового, даже наоборот, я ожидал большего разгрома.
А при чем тут фильм к Голодомору?
Это художественная сказка "на фоне", так сказать. И не более.
Аналогично, "Титаник". Или, "Список Шиндлера".
Трагидия и на ее фоне "любовь-морковь", которая и затмевает саму трагедию.
По моему скромному мнению, бассмыслица.
А реальная трагедия- это документалистика. Но она нынче не в фаворе.
 
Нi? це не в Россii хвильмувалося, це лайно ти можешь подивитись, *****енка дозволив;).

Віталька, я на тебе вже дивився, для цього мені дозвіл мати не потрібно. З п'яницями я справ не маю, бо їх завжди лайно оточує.
 
Назад
Зверху Знизу