Андрогінність – не протиставлення жіночності та мужності, а їх інтеграція, єдність,
адже стирає зумовлені соціокультурними очікуваннями відмінності "чоловічого" та "жіно-
чого". У багатьох дослідженнях професійних, педагогічних, подружніх та інших особистіс-
них якостей чоловіків та жінок андрогіни виявлялися психологічно найдосконалішими,
найуспішнішими у різних сферах діяльності, їм властиві гарна самооцінка, самоповага,
позитивна концепція власного "Я". Шлюбні пари, в яких і чоловік, і дружина були андро-
гінними особистостями, подавали приклад найбільш гармонійного сімейного життя.
Сприймаючи особу іншої статі як протилежність собі, перебуваючи в полоні ґендер-
них ілюзій та стереотипів щодо партнера та себе, можна зіштовхнутися з багатьма про-
блемами у виборі професії, друзів, влаштуванні сімейного життя, кар’єрного сходження.
Тому андрогінності, універсалізації ґендерних ролей немає альтернатив.
Здорова (андрогінна) ґендерна ідентичність можлива у суспільстві, яке не створює
пастки у формі маскулінності/фемінності, в якому немає кайданів статевотипізованих
обмежень, де кожен може оцінювати себе категоріями "людина", "особистість", а не
"стать". Як влучно зауважила Сандра Бем, найкраща статеворольова ідентичність – це її
відсутність. Організація гендерного виховання дітей на принципах андрогінії створює
передумови для максимального особистісного розвитку і повноцінної реалізації індивіда
в родині та суспільстві.
