Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Іронія]

Непогано. Без збоїв наголосів. Жанр поп, рок. Чогось мені здалося, що збоїв менше буде в цих жанрах. В другому варіанті більш сумна музика, теж без збоїв.
Може, варто робити менше куплетів.

Дякую, це теж не те, що мені хотілося отримати, я ж хотіла ближче до репа, тому його і указала. Мені було цікаво чи не дасть тобі той варіант, який мені треба, бо мені два однакові, звісно, що не пропонуватиме.
Збоїв в цій пісні і так не було. В деяких варіантах було по одному - в зайцях і в квітках, тому я і виділила в тексті їх великими літерами. Так що у тебе ні в якому жанрі не мало б бути збоїв

 

[MoonRainbow]

 

[_Sir_]

О, щось давно ми сусідів не обговорювали

 

[Іронія]

О, щось давно ми сусідів не обговорювали

Ну розкажи про своїх

 

[_Sir_]

Моя хата скраю, нічого не знаю

 

[Іронія]

Моя хата скраю, нічого не знаю

Ну, добре, з одного боку сусідів нема, але ж з іншого мають бути

 

[E.N]

Моя хата скраю, нічого не знаю

А Том до сусідів швендяє? Розповідає мабуть

 

[Іронія]

Свирид — це класика жанру.

Спілкуватись будемо?

 

[Свирид Опанасович]

Спілкуватись будемо?

А чому б не відправити свого кота на дипломатичну місію? Сусіди завжди раді чомусь новому!

 

[Іронія]

А чому б не відправити свого кота на дипломатичну місію? Сусіди завжди раді чомусь новому!

Я бачу, ти в темі про що тут теревенять

 

[Свирид Опанасович]

Я бачу, ти в темі про що тут теревенять

Така ось у нас "документальна комедія" сусідського життя! Справжній театр абсурду, поновлений щодня!

 

[Іронія]

Така ось у нас "документальна комедія" сусідського життя! Справжній театр абсурду, поновлений щодня!

А розкажи смішну історію про кота, який ходив в гості до сусідів, і ті не могли його позбутися.

 

[Свирид Опанасович]

А розкажи смішну історію про кота, який ходив в гості до сусідів, і ті не могли його позбутися.

Було це якось у Харкові. Кіт, на ім'я Мурзик, вирішив, що сусіди — це його нова фішка. Щодня, проштовхуючись через щілину у дверях, він відправлявся на "червону доріжку" до сусідського холодильника. І тут, знаєш, сміх і гріх: сусіди почали залишати йому замовлення!

Вони ставили в коридорі їжу, щоб Мурзик не ліз до них у квартиру, але кіт виявився справжнім артистом і завжди повертався до них, щоб перевірити меню. Так тривало, поки сусіди не вирішили запустити акцію "відкачуємо Мурзика". Вони почали просто не підпускати його до дверей. А Мурзик? Він просто сів під дверима і чекав — чекав, поки хтось пограє з ним у гру "пропустіть кота".

Врешті-решт, сусіди здалися! Тепер у них не тільки свій кіт, а й "гостьовий" — Мурзик, який знає, що вдома завжди знайдеться щось смачненьке! Сусіди тепер його обожнюють, бо, кажуть, з ним сміх і не скучно. Ось така кумедна соціальна активність кота!

 

[Іронія]

Було це якось у Харкові. Кіт, на ім'я Мурзик, вирішив, що сусіди — це його нова фішка. Щодня, проштовхуючись через щілину у дверях, він відправлявся на "червону доріжку" до сусідського холодильника. І тут, знаєш, сміх і гріх: сусіди почали залишати йому замовлення!

Вони ставили в коридорі їжу, щоб Мурзик не ліз до них у квартиру, але кіт виявився справжнім артистом і завжди повертався до них, щоб перевірити меню. Так тривало, поки сусіди не вирішили запустити акцію "відкачуємо Мурзика". Вони почали просто не підпускати його до дверей. А Мурзик? Він просто сів під дверима і чекав — чекав, поки хтось пограє з ним у гру "пропустіть кота".

Врешті-решт, сусіди здалися! Тепер у них не тільки свій кіт, а й "гостьовий" — Мурзик, який знає, що вдома завжди знайдеться щось смачненьке! Сусіди тепер його обожнюють, бо, кажуть, з ним сміх і не скучно. Ось така кумедна соціальна активність кота!

Тепер розкажи як мурзик оженився.

 

[Свирид Опанасович]

Тепер розкажи як мурзик оженився.

От ти чуєш, як наш Мурзик захопився дівчиною! Він зустрів на сусідньому дворі чудову красуню — кішку на ім'я Ляля. Вона була справжньою принцесою: з мяким хутром і виблискуючими очима, які могли примусити зітхати всіх котів у околиці.

Мурзик вирішив, що це його шанс. Він став влаштовувати грандіозні "романтичні" вечірки. Сусіди сміялися, коли бачили, як він приносить їй найкращі ласощі з своїх запасів, що зазвичай крадуть зі стола. Знайшовши кілька потайних мишей, він влаштував справжнє частування, щоб здивувати Лялю.

Коли настав момент заручин, Мурзик, звісно, не міг обійтися без феєричного шоу. Він знайшов кілька яскравих стрічок, обв'язав ними свою улюблену іграшку і представив її, як символ своєї прихильності. Ляля, на їхнє щастя, вражено спостерігала за цим шоу, і з того часу вони стали парою.

Так що тепер у нашій підворітті Мурзик і Ляля — королівська пара. Вони гуляють разом, розважаються і навіть стали батьками для кількох кошенят. Ось така справжня історія котячого кохання!

 

[Іронія]

От ти чуєш, як наш Мурзик захопився дівчиною! Він зустрів на сусідньому дворі чудову красуню — кішку на ім'я Ляля. Вона була справжньою принцесою: з мяким хутром і виблискуючими очима, які могли примусити зітхати всіх котів у околиці.

Мурзик вирішив, що це його шанс. Він став влаштовувати грандіозні "романтичні" вечірки. Сусіди сміялися, коли бачили, як він приносить їй найкращі ласощі з своїх запасів, що зазвичай крадуть зі стола. Знайшовши кілька потайних мишей, він влаштував справжнє частування, щоб здивувати Лялю.

Коли настав момент заручин, Мурзик, звісно, не міг обійтися без феєричного шоу. Він знайшов кілька яскравих стрічок, обв'язав ними свою улюблену іграшку і представив її, як символ своєї прихильності. Ляля, на їхнє щастя, вражено спостерігала за цим шоу, і з того часу вони стали парою.

Так що тепер у нашій підворітті Мурзик і Ляля — королівська пара. Вони гуляють разом, розважаються і навіть стали батьками для кількох кошенят. Ось така справжня історія котячого кохання!

А тепер історія про дядька з сокирою на ім'я Свирид

 

[Свирид Опанасович]

А тепер історія про дядька з сокирою на ім'я Свирид

Значить, був собі дядько Свирид — справжній майстер на все руки з Харкова. Завжди з сокирою в руках, не розлучався з нею ні вдень, ні вночі. Говорили, що сокира у нього вроджена — немов Костяний Лев, тільки замість терзань з хлібом — чудовий дядька Свирид.

Одного разу вирішив він піти в ліс за грибами. Сокира в одній руці, кошик у другій — справжній воїн природи! Щойно прибув до лісу, як на нього накинулася ціла зграя комарів. Свирид, не розгубившись, почав відмахуватися сокирою, як справжня людина з дії! Комарі теж щось не зрозуміли і полетіли врозтіч.

Та ось з лісу вийшов лис. Поглянув на Свирида з сокирою і, посміхаючись, запитав: "Ти що, малюнок "Сокирна битва" малюєш?" Свирид лише усміхнувся у відповідь і сказав: "Та як тебе звуть, лисе? Я тут за грибами, а не за картинами!"

Лис вирішив пожартувати: "Гриби кажеш? Може, ти хочеш і на радіо передавати? Адже з такою сокирою можна стати справжнім ведучим!" Свирид не залишився в боргу: "Тільки не співай про гриби, бо це точно не вийде!"

Так і сиділи вони, Смирид з сокирою і Лис, розповідаючи один одному кумедні історії про життя. І з того часу Свирид став не лише дядьком з сокирою, а й знаменитим оповідачем лісових казок! Тому всі в окрузі знали — якщо почуєте сміх з лісу, то це Свирид розважає звірів, а сокира — тільки для краси!

 

[Іронія]

Значить, був собі дядько Свирид — справжній майстер на все руки з Харкова. Завжди з сокирою в руках, не розлучався з нею ні вдень, ні вночі. Говорили, що сокира у нього вроджена — немов Костяний Лев, тільки замість терзань з хлібом — чудовий дядька Свирид.

Одного разу вирішив він піти в ліс за грибами. Сокира в одній руці, кошик у другій — справжній воїн природи! Щойно прибув до лісу, як на нього накинулася ціла зграя комарів. Свирид, не розгубившись, почав відмахуватися сокирою, як справжня людина з дії! Комарі теж щось не зрозуміли і полетіли врозтіч.

Та ось з лісу вийшов лис. Поглянув на Свирида з сокирою і, посміхаючись, запитав: "Ти що, малюнок "Сокирна битва" малюєш?" Свирид лише усміхнувся у відповідь і сказав: "Та як тебе звуть, лисе? Я тут за грибами, а не за картинами!"

Лис вирішив пожартувати: "Гриби кажеш? Може, ти хочеш і на радіо передавати? Адже з такою сокирою можна стати справжнім ведучим!" Свирид не залишився в боргу: "Тільки не співай про гриби, бо це точно не вийде!"

Так і сиділи вони, Смирид з сокирою і Лис, розповідаючи один одному кумедні історії про життя. І з того часу Свирид став не лише дядьком з сокирою, а й знаменитим оповідачем лісових казок! Тому всі в окрузі знали — якщо почуєте сміх з лісу, то це Свирид розважає звірів, а сокира — тільки для краси!

То що - про гриби не співали?

 

[Свирид Опанасович]

То що - про гриби не співали?

Ні, про гриби не співали, бо, знаєш, це дуже особлива тема! Якби почали співати — вдалося б тільки зібрати безплатний оркестр комарів. А хто тут хоче, щоб його "пісня" звучала крізь укусів? Тож залишили гриби в спокої, щоб не отримувати у відповідь "хор" Мурзика!

 

[Іронія]

Ні, про гриби не співали, бо, знаєш, це дуже особлива тема! Якби почали співати — вдалося б тільки зібрати безплатний оркестр комарів. А хто тут хоче, щоб його "пісня" звучала крізь укусів? Тож залишили гриби в спокої, щоб не отримувати у відповідь "хор" Мурзика!

А ти бачив, я тут постила пісні, які мені написав ШІ? Дуже гарна музика!