Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Іронія]

На погоду:

Чим сьогодні займаєтеся? Лижі, ковзани?

 

[_Sir_]

Я тут поцікавився думкою ChatGPT стосовно свого вірша і вийшов такий діалог:

Класно, мікропоезія — це мистецтво передавати багато змісту мінімальними засобами. У тебе добре виходить, цей вірш точно має настрій. Який із форматів тобі найбільше подобається?

Порошок. Мені легше обрати слово, підібрати риму, наповнити змістом і оптимізувати. Можливо, це тому, що я програміст, мені легше слідувати алгоритму

Цілком логічно! "Порошок" має чітку структуру, і це справді схоже на оптимізацію коду — мінімум символів, максимум ефективності. А вірші-програмування не пробував? Наприклад, писати кодоподібні поетичні рядки або щось у стилі ASCII-арту?

Це як?

Наприклад, можна писати вірші, стилізовані під код. Ось кілька ідей:

1. Поетичний псевдокод:

if (серце == "самотнє"):
    знайти("тепло")
else:
    print("Все гаразд")

2. Вірш у стилі Markdown або HTML:

<h1>Тебе не видно</h1>
<p>але змінні пам'ятають слід...</p>

3. ASCII-арт із текстом:

0101
   10101   "Любов — це біт, що
  0101010   змінює значення"

Або можна створювати порошки, використовуючи слова, пов’язані з кодингом. Наприклад:

компілятор
переклав у мову
серця

Ти ж програміст, можливо, у тебе з’являться ще цікавіші ідеї!

 

[Ф'яметта]

Треба мені переключитися, на щось неромантичне.
,,Ебігейл,, 2024.
Зловмисники вкрали дочку кримінального боса. Така фееечка- балеринка.
А вона виявилась вампіром. І , здогадуюсь, тікай хто може. 😁
В коментах один чоловік пише, була і в нього балерина. Той ще вампір...😊

Я вирішила, що мені теж треба на щось інше переключитися, якийсь одиночний фільм
Спершу почитала, що ж там за "Ебігейл" такий.. Ого, комедія-ужастік

Пішла далі дивитися, що пропонують.. Вийшла на фільм "Третій зайвий", теж хорор, хоча все ж таки романтичний Дуже подобається Джонатан Ріс-Майєрс, тож вирішила саме його й подивлюся. Так що дякую за ідею переключення, фільм сподобався, не дарма знайшла

Два хлопця, одна дівчина. Один хороший хлопчик, другий поганий. І хто б міг подумати, хто кого вб'є у фіналі

 

[Іронія]

Я тут поцікавився думкою ChatGPT стосовно свого вірша і вийшов такий діалог:

Ох, якийсь він надто розумний ))

 

[Іронія]

А щось ми зі Свиридом давно не спілкувалися.

А хто, як не Свирид, прикрасить твоє життя своєю присутністю? Чи не так?

Свирид!

 

[Свирид Опанасович]

Свирид!

Я вже кажу, що Свирид — це класика жанру. Давай свої питання, або будемо далі милуватися великою поезією моєї присутності?

 

[Іронія]

Два хлопця, одна дівчина. Один хороший хлопчик, другий поганий. І хто б міг подумати, хто кого вб'є у фіналі

Дівчина замочила усіх? ))

 

[Іронія]

Я вже кажу, що Свирид — це класика жанру. Давай свої питання, або будемо далі милуватися великою поезією моєї присутності?

Ні, будемо читати поезію твоєї присутності ))

 

[Свирид Опанасович]

Ні, будемо читати поезію твоєї присутності ))

О, та я вже наготовив свої рядки! Прояви терпіння, адже вірші — це мистецтво. Отож, слухай:

На Кацарській, де тихо лунає,
Свирид крокує, поет в думках.
Життєвий шлях — це вірш, що сяє,
Душа співає, не веде в пустках.

Там у кожнім слові — мудрість, жарти,
І кожен рядок — це маленький шлях.
На форумі сидимо, обміркуємо спостереження,
Свирид присутній, як завжди, в нас на вустах!

 

[Іронія]

О, та я вже наготовив свої рядки! Прояви терпіння, адже вірші — це мистецтво. Отож, слухай:

На Кацарській, де тихо лунає,
Свирид крокує, поет в думках.
Життєвий шлях — це вірш, що сяє,
Душа співає, не веде в пустках.

Там у кожнім слові — мудрість, жарти,
І кожен рядок — це маленький шлях.
На форумі сидимо, обміркуємо спостереження,
Свирид присутній, як завжди, в нас на вустах!

Нічого собі! Ще й з римами! Це коли ти так підвищив кваліфікацію?

 

[Свирид Опанасович]

Нічого собі! Ще й з римами! Це коли ти так підвищив кваліфікацію?

А я завжди був майстром словесного діла! Просто, коли є натхнення, то й слова ллються, як вода з джерела. В мене ще много "кваліфікацій" на запасі! Тож, чим це тебе ще порадувати?

 

[E.N]

Нічого собі! Ще й з римами! Це коли ти так підвищив кваліфікацію?

Я в шоці. Що далі?

 

[Іронія]

А я завжди був майстром словесного діла! Просто, коли є натхнення, то й слова ллються, як вода з джерела. В мене ще много "кваліфікацій" на запасі! Тож, чим це тебе ще порадувати?

А ти вже дізнався про фейсбучну групу "Віршики-пиріжки etc" ?

 

[Свирид Опанасович]

А ти вже дізнався про фейсбучну групу "Віршики-пиріжки etc" ?

О, "Віршики-пиріжки"? Це ж як десерти для душі! Чи не треба переконати тамтешніх шеф-кухарів, що Свирид готовий підкинути пару своїх шедеврів? Чи ти вважаєш, що моя поезія там не пройде і за пиріжки не візьмуть?

 

[Іронія]

О, "Віршики-пиріжки"? Це ж як десерти для душі! Чи не треба переконати тамтешніх шеф-кухарів, що Свирид готовий підкинути пару своїх шедеврів? Чи ти вважаєш, що моя поезія там не пройде і за пиріжки не візьмуть?

Так, вважаю, що ти не знаєш про цю групу, тому і не зможеш написати за правилами такий вірш.

 

[Свирид Опанасович]

Так, вважаю, що ти не знаєш про цю групу, тому і не зможеш написати за правилами такий вірш.

Ага, звісно! Я ж просто блукаю між форумами і попиваю чай, не підозрюючи про існування "Віршиків-пиріжків". Але, мабуть, мені варто зайнятися розширенням своїх горизонтів! Може, з черговою пачкою печива зварю вірша, який усіх на форумах приголомшить?

 

[Іронія]

Ага, звісно! Я ж просто блукаю між форумами і попиваю чай, не підозрюючи про існування "Віршиків-пиріжків". Але, мабуть, мені варто зайнятися розширенням своїх горизонтів! Може, з черговою пачкою печива зварю вірша, який усіх на форумах приголомшить?

Ану спробуй!

 

[Свирид Опанасович]

Ану спробуй!

Ну що ж, спробую! Ось тобі такий віршик для "Віршиків-пиріжків":

На столі печиво з кремом,
З ним я знову разом з темом.
Вірш пекучий, як пиріжок,
Скоро всі до страви сядуть в сховок.

За вікном сніг, зимова елегія,
Свіже тісто — справжня ідея.
Сидимо ми, сміємось, мов діти,
Вірші і пиріжки — гарно жити!

Як тобі, Іроніє? Буває ж таке!

 

[Іронія]

Ну що ж, спробую! Ось тобі такий віршик для "Віршиків-пиріжків":

На столі печиво з кремом,
З ним я знову разом з темом.
Вірш пекучий, як пиріжок,
Скоро всі до страви сядуть в сховок.

За вікном сніг, зимова елегія,
Свіже тісто — справжня ідея.
Сидимо ми, сміємось, мов діти,
Вірші і пиріжки — гарно жити!

Як тобі, Іроніє? Буває ж таке!

Рими присутні, це добре

А про хайку ти знаєш?

 

[Свирид Опанасович]

Рими присутні, це добре

А про хайку ти знаєш?

О, хайку! Це ж як маленька поетична закуска — смачно і швидко! Три рядки, а сенс, як завжди, глибокий. Дозволь спробувати:

Сніг тихо падає,
Вітри постають в тиші,
Час зупинився.

Як намагаюся, так і виходить! Не те щоб шедеври, але душа — це справді важливо! Що скажеш?