#шалені_бабки
- Альо, Анжела, доця, в мами стрес! Мене ці коти кончать!
- Що случілось? А я тобі щас розкажу, шо случилось! Звонить мені тьотя Свєта, питає:"Де ваш Мурчик?"
"Мурчик наш машину збив, - кажу їй, - так шо, єслі десь якась шкода, то в Мурчика алібі - лежить із сотрясєнієм мозгов".
Вона мені: "Боже! Як машину збив?! Бєднінькій! Як він?".
Кажу: "Спитай лучче, як водій! Воно пригнуло з паркана на лобовуху, чоловік з переляку по гальмах, а його ззаду друга машина поцілувала у фонарі! Тепер цей чорт рижий лежить капається, дядьки машини рихтують, а я каплі п'ю. Так що Мурчик - учасник ДТП, у нас і протокол є, і справка від ветеринара".
Вона мені знов: " Ой, ну хай одужує, бідося! "
І ще там якісь наілучші пожеланія. А тоді каже, мовляв, тітка Люся Торбиха, ну, сєпарша ота, ждуниха, ну та, що за тьтьою Свєтою слідом живе, ти ж помниш. Так от Люська ходить жаліється, що наш Мурчик їй шкоди наробив.
Це ж, як був у неї єбєлєй, так зібралось її кодло на шабаш, понапивались, та й волали "союзнірушимий. Так отож вона перед тим три дні з літньої кухні не вилазила. Напекла, наварила, порозкладала по столах холодці, шуби, налісники , та й пішла до хати, а двері зачинила.
На ранок входить - а на неї котяра вилітає, з ніг збив і гайнув до тьоті Свєти у смородіну.
Люська до кухні, а там все понадкушуване, холодці пощербляні, сметана з налісників злизана, жовток з шуби злизаний, на печоночних тортах шерсть, в запеченої качки нога чисто згризяна, жарена риба вся на підлозі лежить покусана. І палка ковбаси під тумбочкою!
Під підозру попав наш Мурчик.
- Да, доця, у Мурчика, канєшно алібі. Але ж я нікому не кажу, що в мене два кота! Просто похожі. Да, це наш Степан!
А я ж думаю, це ця ***** тиняється, шо його сутки вдома не було?! А воно нефігово влаштувалось. Я ж думаю, що прийшов кіт додому, голодний, виснажений. А він ширший, чим довший! Нє, нє, цей з голоду не здохне!
Це він проліз у форточку, фортошнік мамкин. І главне, там форточка вузька! Я не уявляю, як він туди свою фігуру пропхав, ***кій термінатор. І оце таку диверсію зробив.
Тепер просю тьотю Свєту, щоб вона хоч не здала мене з моїми котами.
- А шо тьотя Свєта?
Та, каже мені: " Ти мовчи, не признавайся, кажи, що ти їх не знаєш цих котів, ти з ними не знайома, прибились. А я Степану премію випишу за диверсію в сєпарському логові. Не зря ж він в мінус ходив".
- Так шо і шо? Принесла моїм ******кам Шебу в баночках. Посиділи, чайку попили.
Я трохи вспокоїлась.
- Так я оце, доця, шо хочу тебе просити, щоб ти Степана до себе забрала. Ніззя ж палити диверсанта.
Мо його перефарбувати, вуса приклеїти приміром, ну, для конспірації?
Ну, ілі баламбони відрізати.
Їй-бо, замахали мене ці коти, вони мені таки зроблять пердєчний сріступ, гади волохаті.
(Без кота жизнь не та! Збір тупить. Тіньовий бан замайорів на горизонті. Взаємозв'язок прямий, про це знає кожен волонтер. Ну, то шо ж? Постимо котиків (на основі реальних подій)🤷 Запускаємо Анжелину бабу з котами)
©
Я набагато частіше фентезі слухаю, ніж дивлюся 
