Ось чому постійний фізичний контакт; обійми і дотики так важливі для здорового розвитку дітей. І саме тому ми повинні створити простір для фізичного та емоційного контакту з нашими хлопчиками так само, як ми робимо це з нашими дочками, бо наслідки невдачі можуть бути катастрофічними.
⏹СУСПІЛЬСТВО НЕ ДОВІРЯЄ ЧОЛОВІЧИМ ДОТИКАМ
Часто суспільство просто не довіряє чоловічому дотику. Адже вважається, що у чоловіків завжди є ****уальні наміри. Що чоловіки не можуть себе контролювати. Про ****уальність жінок такого переконання немає.
Ця недовіра до чоловічих дотиків відноситься не тільки до повсякденного спілкування чоловіків з жінками, але і з іншими чоловіками і навіть з дітьми.
Незнайомець в парку - це перш за все потенційний хижак. Ми ****уалізуємо чоловічий дотик незалежно від контексту. Ми робимо це автоматично.
Завдання кожного чоловіка - довести, що йому можна довіряти, в кожній взаємодії, день за днем і в кожному конкретному випадку. Переважно це відбувається тому, що так багато чоловіків поводяться неналежно.
Тому багатьом чоловікам із хорошими намірами доводиться повністю відмовляючись від фізичного дотику в будь-якому контексті, в якому може виникнути найменший сумнів у їхніх намірах.
⏹ЧОМУ ДОТИКИ ВАЖЛИВІ?
Дотики відіграють центральну роль у створенні щасливого, здорового життя.
Дахер Келтнер - професор психології Каліфорнійського університету в Берклі - говорить, що за останні роки хвиля досліджень задокументувала, які неймовірні переваги для емоційного та фізичного здоров'я приносить дотик. Він є фундаментальним фактором для людського спілкування, відносин і здоров'я. Так нейробіолог Едмунд Росс виявив, що фізичний дотик активує орбітальну фронтальну кору головного мозку, яка пов'язана з почуттям винагороди і співчуття. Дослідження також показують, що дотик сигналізує про безпеку і довіру, він заспокоює. Він активує блукаючий нерв організму, який тісно пов'язаний з нашою жалісливою відповіддю.
⏹ЯК МИ ВИХОВУЄМО СИНІВ?
Джерелом нашої колективної недовіри до чоловічих дотиків є те, як ми виховуємо наших власних синів. За іронією долі, ми думаємо, що надлишок ніжних платонічних дотиків згубний для хлопчиків; що він робить їх дуже вразливими і слабкими. Тому американські хлопчики позбавляються втішних дотиків вже в ранньому віці. Якщо тоддлерів ще обіймають і втішають, то хлопчиків у віці п'яти-шести років закликають «зібратися» і «бути чоловіком», коли їм боляче. Молоді юнаки виявляють, що можливості для ніжного платонічного дотику для них просто зникають. Хлопчиків, які плачуть, коли отримують травму, стигматизують як плаксіїв; від них очікують придушення їхніх тендітних емоцій.
На час статевого дозрівання більшість хлопчиків навчається доторкатися до інших тільки агресивними способами, через грубе фізичне навантаження або командний спорт. Хлопчики, які шукають більш м'яких і довгих форм платонічного дотику, відразу ж ризикують отримати гомофобний «удар» у відповідь. Відповідно, коли вони все ж прагнуть до ніжного дотику у своєму житті, виходить, що він повинен відбуватися в ексклюзивному і сильно ****уалізованому контексті побачень. Це чинить величезний тиск на молодих дівчат. Молодих дівчат, які навряд чи можуть взяти на себе пов'язаний з цим емоціональний вантаж.
⏹ЧОМУ ЧОЛОВІКИ ФОКУСУЮТЬСЯ НА ****І
Відсутність платонічного дотику протягом більшої частини життя в кінцевому підсумку призводить до того, що хлопчики втрачають чітку відмінність між платонічним і ****уальним дотиком. Молоді чоловіки, які прагнуть дотиків, шукають їх в ****уальному контексті, або в постійному круговороті ****у по листуванню, або виключно у одного партнера. Це робить частоту ****у великою проблемою для подружніх пар. Чоловіки фокусуються на ****і в спробі повернути собі право на ніжні втішні дотики свого далекого дитинства, на той чистий перший досвід дотику в нашому житті, який ніколи не зможе бути повністю відшкодовано. **** бере на себе роль задоволення як ****уальних, так і платонічних дотиків.
⏹ЧИМ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?
Чоловіки починають оцінювати всі позитивні моменти у відносинах з точки зору метрики ****уального задоволення. І саме тут відкривається справжня ціна ізоляції хлопчиків від платонічного дотику. Не маючи іншого шляху до фізичного комфорту, крім ****уалізованого доторку, доводиться нав'язливо сфокусуватися саме на цьому. Для багатьох чоловіків **** стає простим і зрозумілим визнанням їхньої цінності. Частота ****у стає універсальним мірилом якості життя.
У довготривалих стосунках це може стати важким тягарем.
«Ми йдемо туди? Чи піду я туди? Ми вже можемо зайнятися ****ом?» Багато американських чоловіків знаходяться в пастці постійних роздумів про ****. Навіть у той момент, коли вони займаються ****ом, вони вже думають про наступну можливість.
Раз по раз романтика зникає. **** сходить нанівець. Але навіть якщо ці відносини слабшають, чоловіки як і раніше готові вдаватися до холодного механічного ****у.
**** звернений до пораненого маленького хлопчика і живить його безмежний апетит уваги: «дай мені, мені, мені». І це нескінченне підкреслення важливості ****у знецінює всі інші відтінки турботи, які можуть проявлятися у відносинах. В результаті частота ****у стає єдиним маркером щасливих відносин. І це (оскільки йде уникнення емоційної близькості) підживлюється карикатурними фантазіями ****о, а не глибшим переживанням любові.
Це не дуже гарна картинка. І відповідальність за неї лежить як на чоловіках, так і на жінках порівну. Але поступово все змінюється. Відбуваються величезні культурні зміни.
⏹ЧОМУ ЧОЛОВІКАМ КОРИСНО ПІКЛУВАТИСЯ ПРО ДІТЕЙ?
Десять чи двадцять років у дорослому житті чоловіки вчаться ніжному, платонічному дотику, і вони навчаються цього у своїх власних дітей. Ось чому це покоління батьків, які беруть декретну відпустку і більш активно включаються в батьківство, виявляється такою перетворюючою силою в американській культурі. Як татусі вони стикаються зі щасливою необхідністю тримати на руках власних чудових дітей. Вчаться любити платонічний дотик найпотужнішим і життєствердним чином, який не був доступним попереднім поколінням чоловіків.
Після того, як ви ніч за ніччю вколисуєте сплячу дитину або роками ходите, тримаючи її руку в своїй, ви стаєте іншою людиною. Ви дізнаєтеся новий тип легких і довірчих дотиків, який ви вже ніколи не втратите. Це подарунок чоловікам від дітей, який в буквальному сенсі слова здатний змінити культуру.
Це скорочена версія статті “Why Men Keep Demanding *** From Their Partners Over and Over”. Автор - Марк Грін (Mark Greene).
Переклали Анна Кожара, Тихон Кульбака.