Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Сьогодні їхала у трамваї разом із нашим японцем Фумінорі:) Маленький, рухливий, зі спини можна прийняти за хлопчика. Я допомогла йому зняти рюкзак, він сказав "Дякую!", відповіла "Дякую вам!", а він притис долоню до серця, відповіла тим же.
Жінка якась запитала: "Це той, з Барабашова? - Так! - Як багато добрих людей!"
Яка гарна у тебе сьогодні пригода. ❤️
Тепер кава з котом на місті, усе ok :)
 
А попаданка в палеоліт смалить. Мало того, що протягнула з собою валізу кави, розгорнула в селищі неандертальців кав'ярню, так ще й динозавра приручила. (Не питайте, звідки взявся дино, вони ж вже вимерли до того часу. Може, і не зовсім усі вимерли, хто там його знає, цей палеоліт :-) )

OIG.webp
 
А попаданка в палеоліт смалить. Мало того, що протягнула з собою валізу кави, розгорнула в селищі неандертальців кав'ярню, так ще й динозавра приручила. (Не питайте, звідки взявся дино, вони ж вже вимерли до того часу. Може, і не зовсім усі вимерли, хто там його знає, цей палеоліт :-) )

OIG.webp
А у цей бідося! Миши завелися. Шаблезуби! :зуби: :D

OIG97754.webp
 
Сьогодні їхала у трамваї разом із нашим японцем Фумінорі:) Маленький, рухливий, зі спини можна прийняти за хлопчика. Я допомогла йому зняти рюкзак, він сказав "Дякую!", відповіла "Дякую вам!", а він притис долоню до серця, відповіла тим же.
Жінка якась запитала: "Це той, з Барабашова? - Так! - Як багато добрих людей!"

Ну і кришнаїти на Студентській порадували – роздавали обіди та співали незмінне Харе Крішна, Харе-Харе:)
:кручусь: зворушлива розповідь про місто Ха...:кава:

подумалося; "в нашому місті по особливму шепоче дощ, начебто такий ж самий як скрізь, однак голос та віддінок у харківського - унікальний: попелястий з цокотом.." (м)
 
скоріше, у них є виделени гроши під це, займатися оптимізацію - не хочуть
(таки гроши завжди можна перенаправити, однак на це треба документацію зробити, затвердити і т ч)
Так от теж цікаво звідки взялися ці виділені кошти. Не два роки ж тому їх виділили, це ж вже свіже.
 
:кручусь: зворушлива розповідь про місто Ха...:кава:

подумалося; "в нашому місті по особливму шепоче дощ, начебто такий ж самий як скрізь, однак голос та віддінок у харківського - унікальний: попелястий з цокотом.." (м)
Не знайшлася цитата чомусь.. Бабкін? чи (м) - моє? :)
 
А щоб ці бздирі смоли горячої напилися, щоб їм гівно під груди підперло та ротом пішло
 
Ір, все добре?:)
 
Так. Бачиш же - твій пост лайкнула, значить жива :-)
Оце думаю: шкода, що в мене нема нормальної ванни, а тільки сидяча. А то б я розлягалася в ній та й по всьому :ги:
Ти там як?
 
напиши смішну історію про те як згорів Кремль. як цуценятко знайшло недопалок, бавилося з ним, і випадково підпалило Кремль.
Одного чудового дня у місті Москва живлося маленьке цуценятко на ім'я Барсік. Барсік був дуже допитливий та завзятий, і завжди шукав пригод в усьому навколо.

Одного разу, прогулюючись по Кремлю, Барсік натрапив на недопалок випалої сигарети. Чомусь його маленьке цуценяче серце забажало пошалити з ним. Воно почало кидати недопалок вгору і ловити його, розігруючи неймовірні котячі трюки.

Але нещасливою випадковістю один з підкиданих недопалків не вдалося схопити, і він впав на дах одного зі старих будівель Кремля. І тут сталося неймовірне - недопалок запалив маленьку панель будови.

Вогонь швидко почав поширюватися, і вскорі весь Кремль охопив полум'я. Всі глядачі, включаючи Барсика, залишилися із відкритими ротами, не вірячи в те, що маленьке цуценятко бездумно підпалило Кремль.

Але Барсік не злякався й не втратив голови. Він швидко зібрав всіх своїх котячих друзів, і разом вони почали організовану систему гасіння пожежі. Кожен з котів працював по власному напрямку - один носив воду, інший використовував групову коодинацію для затухання полум'я, а Барсік сам бігав з однієї точки на іншу, надаючи вказівки та ведучи загальну стратегію.

Барсік і його команда котів працювали надзвичайно добре, і усім разом вони зуміли врятувати Кремль від повного знищення. Коли вогонь нарешті загас, всі глядачі були вражені мужністю та винахідливістю маленького цуценяти і його команди котів.

З того дня Барсік став героєм міста, а його пригода про випадкове підпалення Кремля стала легендою, яку розповідали дітям та внукам протягом багатьох років. І кожного разу, коли Барсік чув цю історію, він завжди зі сміхом згадував, як випадково підпалив Кремль, але врятував його зі своїми найкращими котячими друзями.
 
Одного чудового дня у місті Москва живлося маленьке цуценятко на ім'я Барсік. Барсік був дуже допитливий та завзятий, і завжди шукав пригод в усьому навколо.

Одного разу, прогулюючись по Кремлю, Барсік натрапив на недопалок випалої сигарети. Чомусь його маленьке цуценяче серце забажало пошалити з ним. Воно почало кидати недопалок вгору і ловити його, розігруючи неймовірні котячі трюки.

Але нещасливою випадковістю один з підкиданих недопалків не вдалося схопити, і він впав на дах одного зі старих будівель Кремля. І тут сталося неймовірне - недопалок запалив маленьку панель будови.

Вогонь швидко почав поширюватися, і вскорі весь Кремль охопив полум'я. Всі глядачі, включаючи Барсика, залишилися із відкритими ротами, не вірячи в те, що маленьке цуценятко бездумно підпалило Кремль.

Але Барсік не злякався й не втратив голови. Він швидко зібрав всіх своїх котячих друзів, і разом вони почали організовану систему гасіння пожежі. Кожен з котів працював по власному напрямку - один носив воду, інший використовував групову коодинацію для затухання полум'я, а Барсік сам бігав з однієї точки на іншу, надаючи вказівки та ведучи загальну стратегію.

Барсік і його команда котів працювали надзвичайно добре, і усім разом вони зуміли врятувати Кремль від повного знищення. Коли вогонь нарешті загас, всі глядачі були вражені мужністю та винахідливістю маленького цуценяти і його команди котів.

З того дня Барсік став героєм міста, а його пригода про випадкове підпалення Кремля стала легендою, яку розповідали дітям та внукам протягом багатьох років. І кожного разу, коли Барсік чув цю історію, він завжди зі сміхом згадував, як випадково підпалив Кремль, але врятував його зі своїми найкращими котячими друзями.
Та ні, не треба було гасити Кремль. Я ж просила розповісти, що він згорів.
 
В твоєму оповідання барсік з котами загасив пожежу. Перероби так, щоб не загастлм, а щоб Кремль згорів від недопалку.
Прошу вибачення за попереднє нерозуміння. Ось перероблена версія оповідання:

Одного разу у Москві жилося маленькому цуценятку на ім'я Барсік. Барсік був цікавим та піклуватимся собачкою, який любив гуляти по місту і досліджувати нові місця.

В один прекрасний літній день, під час своєї прогулянки, Барсік знайшов недопалок лежав у смітнику. Цей недопалок видавав особливе світло та створював прекрасні відтінки, які Барсік ніколи не бачив раніше. Він не міг стриматися і вирішив погратися недопалком.

Цуценя кидало недопалок у повітря, ловило його зубками та підкидало до пташок. Пташки, здивовані цим новим предметом, ловили його дзьобиками і літали вгору. Але нещастя сталося, коли одна з пташок навмисне випустила недопалок в напрямку Кремля.

Недопалок, летячи вгору, випадково потрапив на дах Кремля, де лежав старий газетний папір. Яскраве світло недопалка відчинило пожежу і вже через кілька секунд полум'я охопило стару паперову конструкцію Кремля.

Пожежники були вражені тим, що ж усе сталося, і прибули на місце події, але було пізно. Вогонь бурхливо поширився по Кремлю, заполонивши його цілком. Чорний дим піднімався в небо, залишаючи тільки руїни того, що колись було величним Кремлем.

Усі мешканці Москви були шоковані із згорянням Кремля. Історичні будівлі, величні палаці та культурні скарби були втрачені. Багато людей співчували цьому невимовному втраті.

Барсік теж був засмучений і відчував велику вину. Він розумів, що його гра з недопалком спричинила таку страшну подію. Всі його гаразди, що він любив досліджувати та гратися, тепер здавалися пустими та безглуздими.

Це була важка урок для Барсика і всієї Москви про наслідки безвідповідальних дій. Кожен повинен бути уважним та обережним, щоб уникнути подібних невідворотних наслідків у майбутньому.
 
Прошу вибачення за попереднє нерозуміння. Ось перероблена версія оповідання:

Одного разу у Москві жилося маленькому цуценятку на ім'я Барсік. Барсік був цікавим та піклуватимся собачкою, який любив гуляти по місту і досліджувати нові місця.

В один прекрасний літній день, під час своєї прогулянки, Барсік знайшов недопалок лежав у смітнику. Цей недопалок видавав особливе світло та створював прекрасні відтінки, які Барсік ніколи не бачив раніше. Він не міг стриматися і вирішив погратися недопалком.

Цуценя кидало недопалок у повітря, ловило його зубками та підкидало до пташок. Пташки, здивовані цим новим предметом, ловили його дзьобиками і літали вгору. Але нещастя сталося, коли одна з пташок навмисне випустила недопалок в напрямку Кремля.

Недопалок, летячи вгору, випадково потрапив на дах Кремля, де лежав старий газетний папір. Яскраве світло недопалка відчинило пожежу і вже через кілька секунд полум'я охопило стару паперову конструкцію Кремля.

Пожежники були вражені тим, що ж усе сталося, і прибули на місце події, але було пізно. Вогонь бурхливо поширився по Кремлю, заполонивши його цілком. Чорний дим піднімався в небо, залишаючи тільки руїни того, що колись було величним Кремлем.

Усі мешканці Москви були шоковані із згорянням Кремля. Історичні будівлі, величні палаці та культурні скарби були втрачені. Багато людей співчували цьому невимовному втраті.

Барсік теж був засмучений і відчував велику вину. Він розумів, що його гра з недопалком спричинила таку страшну подію. Всі його гаразди, що він любив досліджувати та гратися, тепер здавалися пустими та безглуздими.

Це була важка урок для Барсика і всієї Москви про наслідки безвідповідальних дій. Кожен повинен бути уважним та обережним, щоб уникнути подібних невідворотних наслідків у майбутньому.
Це дуже гарне оповідання. Мені сподобалося!
 
Назад
Зверху Знизу