Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Последний самурай_ сказав(ла):
Напевно так добре став заробляти. )))

Я з приводу одразу одружитися.
Я коли в інституті свого першого чоловіка побачила, то відразу зрозуміла - це мій чоловік. Ми навіть не говорили. Скажи він одразу - пішли одружуватися, я б пішла, тому що це моя людина. Але минуло 2 роки, і він запросив мене на побачення. Щоб ти розуміла, перше побачення у нас було - це знайомство з його батьками. При цьому ми з ним ніколи не спілкувалися. Він просто запросив до себе на ДР. Я думала вдома будуть студенти з нашого потоку, а там була його сім'я. Ось таке перше побачення.
Натисніть, щоб розгорнути...
Як ти зрозуміла , що він твоя людина? Які ознаки?
 
loverhd1 сказав(ла):
Мені дуже сподобалась одна дівчина. Але часи були для мене непевні в плані роботи й доходів, все йшло шкереберть. Підійшов до неї і прямою мовою так і пояснив, що вона мені подобається, але зараз не найкращі часи для близького знайомства, що задзвоню їй за якийсь час, коли якось фінансове становище стабілізується.
Коротше за 2 роки потому вже з роботою і заробком було все нормально, задзвонив їй, домовились зустрітись, оженились тим же вечором. вранці поїхали відвідали її батьків. і після того вже не розлучались.
Натисніть, щоб розгорнути...
Це щось схоже на казку. Але якщо і справді так, то дивовижно! ))
Invisiblefoxy сказав(ла):
Це якась історія ненормальна. Як можно одружитись в той же день. Психопати тільки так швидко все роблять. Психопат, це діагноз.
Натисніть, щоб розгорнути...
Для чого ображати людину?
До речі, теж знаю історію, вже розповідала її кілька разів... Моя знайома - дуже класна, весела і взагалі нормальна дівчина та хлопець, теж прикольний, які працювали в одному магазині, але ніколи не спілкувалися, тільки переглядувалися. Нарешті він їй підморгнув, вона щось відповіла, ще кілька жартів, і він спитав: ну, що - заміж за мене підеш? А вона жартує у відповідь: піду. Тоді жарти щодо не забути паспорт назавтра. Отож наступного дня йдуть і подають заяву і починають зустрічатися. В кінці місяця заяву забирають, а весілля переносять на три місяці вперед - на весну. Одружені, діти є, чудова пара. Принаймні так було, зараз не маю її контактів, тож не знаю як справи.
 
Останнє редагування:
Іронія сказав(ла):
Це щось схоже на казку. Але якщо і справді так, то дивовижно! ))

Для чого ображати людину?
До речі, теж знаю історію, вже розповіла її кілька разів... Моя знайома - дуже класна, весела і взагалі нормальна дівчина та хлопець, теж прикольний, які працювали в одному магазині, але ніколи не спілкувалися, тільки переглядувалися. Нарешті він їй підморгнув, вона щось відповіла, ще кілька жартів, і він спитав: ну, що - заміж за мене підеш? А вона жартує у відповідь: піду. Тоді жарти щодо не забути паспорт назавтра. Отож наступного дня йдуть і подають заяву і починають зустрічатися. В кінці місяця заяву забирають, а весілля переносять на три місяці вперед - на весну. Одружені, діти є, чудова пара. Принаймні так було, зараз не маю її контактів, тож не знаю як справи.
Натисніть, щоб розгорнути...
Це діагноз в психології . Я мабуть трохи в ній занурилась. Не хотіла ображати. За багатьма ідеальними історіями, криються якісь чудеса.
 
Для нормального шлюбу . Треба пізнати людину, його цінності, чи вони співпадають з вашими . Закохатися можна й в стовп. :D
 
loverhd1 сказав(ла):
"А чому це ТИ встановив правила?"

яка невихована жінка!
мдя...
викреслюю
Натисніть, щоб розгорнути...
Отож і проблема. А де ваша жінка зараз? Я і не просилась бути у ваших списках. Взагалі не зрозуміло. Вы чоловік? Чого жіночі фото постите? Як що, то ваша дружина, то ви її питали про згоду?
 
Invisiblefoxy сказав(ла):
Ну інтуїція, це ж попередня обробка інформації. Просто зовнішність чи ти була знайома з ним?
Натисніть, щоб розгорнути...
Зовні він був привабливим. Ми молоді були. У принципі багато хто був привабливим.
Ми познайомилися тільки через 2 роки. А так усе говорило, що це моя людина.
Він із кимось зустрічався в інституті, я теж зустрічалася. Але все одно знала, він мій чоловік.
Не хочу в цьому копатися.
 
Invisiblefoxy сказав(ла):
Нажаль, це застаріло :yahoo::D Правила повинні буди на двох.
Натисніть, щоб розгорнути...
Мені здалося, що ти трохи близько сприйняла. Не знаю яка там насправді історія, але щодо себе можу уявити, що я кажу: давай зробимо так-то і так-то, певні правила, щоб відносини були гармонійними. Партнер погоджується. А потім я на форумі пишу, що я встановила правила. З одного боку - це по типу жарт, я іноді щось пишу, іронізуючи над собою, а люди сприймають серйозно. А з іншого боку - не зовсім і жарт, бо пропозиція була моя, тобто правила мої ))
Так що воно все так відносно :)
 
Invisiblefoxy сказав(ла):
Ну інтуїція, це ж попередня обробка інформації. Просто зовнішність чи ти була знайома з ним?
Натисніть, щоб розгорнути...
У такому ніколи не копаюся. Або я приймаю людину, або ні.
Про мене взагалі часто кажуть, що я байдужа, дехто вважає самовпевненою. Насправді ні те, ні інше не правда.
Я не заважаю чоловікові біля мене бути самим собою. Ось і все. Не прагну перетягнути його увагу повністю на себе. Бути центром чийогось життя мене стомлює. Не чекаю чудес. Мене влаштовує займати тільки якусь частину життя в житті іншої людини поряд з її бажаннями займатися спортом, їздити на риболовлю, ходити в лазню, тощо...
 
Знаю чоловіка, який одружився в 16, а їй було чи так же, чи навіть 15. Залетіла, звісно. Ця історія не з хепі-ендом, бо років через 20 розлучилися. Вона поїхала за кордон на заробітки, і вертатися не схотіла, син вже дорослий був. Та я про те, що він її дуже любив. Вона в нього була перша і за його словами - єдина. Не знаю чи це правда, бо можливо один чи два рази не рахується, але може бути що й правда. Отаке кохання. Страждав він тоді дуже, кілька років.
Якщо ще й перша і єдина жінка - то має бути страшне, в людини ж нема досвіду того, що все минає.
Але можна мати такий самий фінал, якщо і зважено підійти до шлюбу. Ніхто не застрахований.
 
Іронія сказав(ла):
Знаю чоловіка, який одружився в 16, а їй було чи так же, чи навіть 15. Залетіла, звісно. Ця історія не з хепі-ендом, бо років через 20 розлучилися. Вона поїхала за кордон на заробітки, і вертатися не схотіла, син вже дорослий був. Та я про те, що він її дуже любив. Вона в нього була перша і за його словами - єдина. Не знаю чи це правда, бо можливо один чи два рази не рахується, але може бути що й правда. Отаке кохання. Страждав він тоді дуже, кілька років.
Якщо ще й перша і єдина жінка - то має бути страшне, в людини ж нема досвіду того, що все минає.
Але можна мати такий самий фінал, якщо і зважено підійти до шлюбу. Ніхто не застрахований.
Натисніть, щоб розгорнути...
Можливо, у нього проблеми із самооцінкою. Жінки це відчувають. Жити з кимось із жалю таке собі щастя.
Ой, все. Сьогодні все ж таки свято. Ми пішли не туди.
 
Поки ходила в магазин, пиріжок закалампоцала )) щоправда вся думка у форматі не вмістилася :)

була я гарна та висока
білявка від природи та
вже сім років пройшло тож зараз
шатенка метир п'ятдесят
© Іронія
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу