Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Щоб було легше з ідеями і цікавіше, давайте згадаємо Рифмопльотство з ЛОЛу. Там у завданні дається два слова, з якими треба скласти вірш.
Той, хто склав, дає два своїх слова для наступного гравця.
Моє завдання:
лом
завжди
лом б'є по макітрі
доля зла завжди
як піднявся вранці
шолом одягни

сонце
гра
 
В мене ж ідея. Треба з'ясувати хто з відомих пиріжкарів стояв напочатку створення жанру. Може ай ем в курсі, аху теж можна спитати. Якщо будуть не лише росіяни, то розповсюдити цю інфу. Я давно вже думала створити статтю в Вікіпедії, але поки що не було наснаги. Треба таки взятися, і там вже і написати, що це колективна праця. Тоді люди не думатимуть, що це виключно рос внесок.
 
Перші пиріжки вигадав росіянин, але зараз вони не такі, як перші.
Ну шо значить "перші пиріжки вигадав росіянин"? Сиділа компанія десь на форумі, от типу як у нас тут. Розважались хокку, спілкувались, жартували. Потім в процесі почали експериментувати, і у Кунгурова випадково вийшла прикольна форма. Інші подивились - о, цікавий формат, а давайте ще так спробуємо!
Так, історично перший зафіксований пиріжок належить людині з національностю росіянин. Але був і перший, і третій, п'ятий, десятий, тисячап'ятнадцятий. Так, це все відбувалося в рунеті. Але більшість з нас тоді спілкувалась в рунеті, з цим вже нічого не поробиш. Я зовсім не радію цьому факту, але не можу просто взяти і викинути частину себе, яка формувалась, розвивалась в рунеті і також сама робила внесок в розвиток рунета. Нас таких тисячі.

Я не Аху, але я 9 років присвятила пиріжкам. Я писала їх в рунет - так, це не добре. Мені досі приходять сповіщення на пошту, що мене згадали в публікації в вк, тобто вони досі публікують мої старі пироги (і їм до речі нічого не жме). Кілька моїх пирогів досі дуже активно гуляють інетом. А експромт про ковчег навіть намагалась вкрасти Собчак. Я модерувала в фб пиріжкову групу, яку створила жінка з Черкас, ми стимулювали цей жанр, популяризовали, заохочували нових авторів, в тому числі з України. У нас був спільний інформаційний простір з *****ами, що вже тут поробиш, ми не можемо зробити вигляд, що цього факту не було.
А тепер ти кажеш, що все що я весь цей час робила - нещитово, і українці до пиріжків взагалі ніяким боком. І це лише я, а мій же внесок значно менший ніж внески того ж Аху, Іронічної особи, Горобца, Силаєва, Похабича, Ай Ем. Тої ж Скориної і Римми, будь вона неладна. Скорина взагалі модерувала аптечку в вк. Як вони, цікаво, відреагують на те, що вони тут ні до чого, а жанр "придумали *****и"? І це тільки ті, кого ми знаємо з найбільш відомих, а скільки ми ще не знайшли? Я на Аху натрапила випадково, через групу узбечки Олесі Цай. Він миттєво долучився до нашої групи і одразу став писати - помітно, що йому цього не вистачало. Бо пироги - це частина його, також як і мене і всіх інших. А якби я не натрапила на нього, то й досі сидів би. А скільки ще таких "незнайдених" наших сидить по кутках і ще не знайшло нас. І ніколи не знайде, якщо ми не будемо продовжувати розвивати цей жанр. А *****и в цей час будуть активно користуватися нашою спадщиною і не паритись.
 
Маріє, чудовий сайт! Мені дуже подобається! ❤️
А ти ці аркуші в клітинку спеціально такі зробила, щоб клітинки була нерівні?
Там поступово будуть інши функції, як от повний список авторів, сортування віршів по рейтингу (але для цього треба спочатку набрати якийсь рейтинг), окремий розділ з віршами-картинками, а також "витягування" рандомного віршика з торбинки. Це все в планах. Але трохи пізніше, бо запарилась я трохи з ним.

Вірші поки по жовтень 2022 включно, поступово перетягну інші.

До речі прохання до всіх трохи походити і полайкати, щоб накопичити рейтинг.
 
Ну шо значить "перші пиріжки вигадав росіянин"? Сиділа компанія десь на форумі, от типу як у нас тут. Розважались хокку, спілкувались, жартували. Потім в процесі почали експериментувати, і у Кунгурова випадково вийшла прикольна форма. Інші подивились - о, цікавий формат, а давайте ще так спробуємо!
Так, історично перший зафіксований пиріжок належить людині з національностю росіянин. Але був і перший, і третій, п'ятий, десятий, тисячап'ятнадцятий. Так, це все відбувалося в рунеті. Але більшість з нас тоді спілкувалась в рунеті, з цим вже нічого не поробиш. Я зовсім не радію цьому факту, але не можу просто взяти і викинути частину себе, яка формувалась, розвивалась в рунеті і також сама робила внесок в розвиток рунета. Нас таких тисячі.

Я не Аху, але я 9 років присвятила пиріжкам. Я писала їх в рунет - так, це не добре. Мені досі приходять сповіщення на пошту, що мене згадали в публікації в вк, тобто вони досі публікують мої старі пироги (і їм до речі нічого не жме). Кілька моїх пирогів досі дуже активно гуляють інетом. А експромт про ковчег навіть намагалась вкрасти Собчак. Я модерувала в фб пиріжкову групу, яку створила жінка з Черкас, ми стимулювали цей жанр, популяризовали, заохочували нових авторів, в тому числі з України. У нас був спільний інформаційний простір з *****ами, що вже тут поробиш, ми не можемо зробити вигляд, що цього факту не було.
А тепер ти кажеш, що все що я весь цей час робила - нещитово, і українці до пиріжків взагалі ніяким боком. І це лише я, а мій же внесок значно менший ніж внески того ж Аху, Іронічної особи, Горобца, Силаєва, Похабича, Ай Ем. Тої ж Скориної і Римми, будь вона неладна. Скорина взагалі модерувала аптечку в вк. Як вони, цікаво, відреагують на те, що вони тут ні до чого, а жанр "придумали *****и"? І це тільки ті, кого ми знаємо з найбільш відомих, а скільки ми ще не знайшли? Я на Аху натрапила випадково, через групу узбечки Олесі Цай. Він миттєво долучився до нашої групи і одразу став писати - помітно, що йому цього не вистачало. Бо пироги - це частина його, також як і мене і всіх інших. А якби я не натрапила на нього, то й досі сидів би. А скільки ще таких "незнайдених" наших сидить по кутках і ще не знайшло нас. І ніколи не знайде, якщо ми не будемо продовжувати розвивати цей жанр. А *****и в цей час будуть активно користуватися нашою спадщиною і не паритись.
Те, що жанр розвивали не лише росіяни, то зрозуміло. Але завжди є першовідкривачі, і зазвичай (якщо ідею не вкрадено потім), їм і приписують авторство. Купа людей вважають, що ці вірші вигадали росіяни. Отже, якщо там брали участь інші національності, треба це донести до читачів.
 
До речі прохання до всіх трохи походити і полайкати, щоб накопичити рейтинг.
Ти поки що не плануєш повідомляти у групі? Бо люди б полайкали. І добре, що поки що небагато віршів, бо інакше найперші залишаться без рейтингу, до них можуть не дійти.
 
Але завжди є першовідкривачі, і зазвичай (якщо ідею не вкрадено потім), їм і приписують авторство.
А я оце думаю, як нам повезло, що Котляревський свого часу не сказав "та ну нафіг нам ця силаботоніка, це *****ський винахід. Не треба нам ніякої Енеїди, не наш це жанр, в нас є свої коломийки". І сиділи б зараз без власної літератури взагалі.
 
Ти поки що не плануєш повідомляти у групі? Бо люди б полайкали. І добре, що поки що небагато віршів, бо інакше найперші залишаться без рейтингу, до них можуть не дійти.
Та планувала, думала навіть ще вчора, але так засмутилась, що руки опустились (
 
Там поступово будуть інши функції, як от повний список авторів, сортування віршів по рейтингу (але для цього треба спочатку набрати якийсь рейтинг), окремий розділ з віршами-картинками, а також "витягування" рандомного віршика з торбинки.
А, ще буде виборка по хештегу. Теги вже зараз ставляться, але поки ніде в функціоналі не фігурують. Наразі присутній лише один популярний хештег - #вірші_війни
 
Купа людей вважають, що ці вірші вигадали росіяни.
Сподіваюсь, років через 10 ніхто не згадає ні про росію, ні про те шо вони там "вигадали". А жанр лишиться у нас і розквітне українським колоритом
 
Добра нам та кави! :кава:

OIG1.q.webp
 
А я оце думаю, як нам повезло, що Котляревський свого часу не сказав "та ну нафіг нам ця силаботоніка, це *****ський винахід. Не треба нам ніякої Енеїди, не наш це жанр, в нас є свої коломийки". І сиділи б зараз без власної літератури взагалі.
Це трохи інша ситуація. Віршові розміри були створені давно, усі почали їх використовувати, на різних мовах, там важко визначити авторство. Хоча є приналежність країні, наприклад, хайку чи ті ж коломийки.
А тут ми і знаємо першого автора, і маємо не просто ідею, а чіткі правила. Крім того великий час ці вірші писалися виключно рос.
Теоретично, хайку міг бути винайдений не японцем, і розповсюджуватися іншими національностями, але оскільки він вперше написаний в Японії, японською мовою, і був поширений на тій території, то все одно вважався б японською поезією.
Так склалося з пиріжками, і тут вже нічого не поробиш, що приналежність буде рос, хоч участь у розвитку брав багато хто.
Якщо що, я не намагаюся когось у чомусь переконати, сказати, що це рос жанр, і давайте перестанемо ним писати, це просто мої міркування і мої відчуття.
Так само як українці спілкуються рос, і не мають наміру переходити, і нормально себе почувають. А я - не нормально. Так само і з віршами.
 
Сподіваюсь, років через 10 ніхто не згадає ні про росію, ні про те шо вони там "вигадали". А жанр лишиться у нас і розквітне українським колоритом
Варто було від початку забити на правила : наголоси, відсутність пунктуації, оце б точно віддалило до нас від усталеного жанру, і - у противагу - наблизило б до найперших пиріжків, коли основним правилом було відсутність правил :-)
До речі, не пізно це зробити :-) Хоча себе пересилити важко, коли вже звик до правил.
 
Це трохи інша ситуація. Віршові розміри були створені давно, усі почали їх використовувати, на різних мовах, там важко визначити авторство. Хоча є приналежність країні, наприклад, хайку чи ті ж коломийки.
Розміри, може і були, а от сам жанр "поема, написана в силаботонічній системі зрозумілою розмовною мовою" Котляревський спер у руських. В нас такого не було до нього. І тепер він вважається засновником української сучасної літератури, а ми маємо купу чудових творів.
Теоретично, хайку міг бути винайдений не японцем, і розповсюджуватися іншими національностями, але оскільки він вперше написаний в Японії, японською мовою, і був поширений на тій території, то все одно вважався б японською поезією.
Дуже рідко жанр визначається однім першим твором. Перший твір нічого не вартий, якщо ідея не була підхоплена і розвинута іншими авторами.
 
Варто було від початку забити на правила : наголоси, відсутність пунктуації, оце б точно віддалило до нас від усталеного жанру, і - у противагу - наблизило б до найперших пиріжків, коли основним правилом було відсутність правил :-)
До речі, не пізно це зробити :-) Хоча себе пересилити важко, коли вже звик до правил.
Я погоджусь з тим, що ми можемо спробувати відхилитись від стандартних правил, щоб дати пиріжкам можливість еволюціонувати в щось нове. Так само як хайку (чи хокку? плутаю їх) колись еволюціонували в пиріжки. І коли вони еволюціонують, це вже буде наш власний жанр. Але щоб це сталося, треба від чогось відштовхуватися, і в нашому випадку це саме пиріжки. Еволюція - річ поступова
 
Розміри, може і були, а от сам жанр "поема, написана в силаботонічній системі зрозумілою розмовною мовою" Котляревський спер у руських. В нас такого не було до нього. І тепер він вважається засновником української сучасної літератури, а ми маємо купу чудових творів.
Котляревський міг написати і в іншому жанрі, і теж був би засновник сучасної укрліт. Справа ж не в тому, в якому жанрі він писав. Різниця в тому, що ніхто не кричав, що це жанр, виключно російський. А про пиріжки є такий постулат.
 
лом б'є по макітрі
доля зла завжди
як піднявся вранці
шолом одягни

сонце
гра
Забула сказати, що мають бути рими до наданих слів :)

Поламалось в небі сонце,
Здохла чорная діра,
Хтось подумає, що сон це,
А воно уяви гра.

Лис
Ром
 
Назад
Зверху Знизу