Я вам зараз несподіване скажу. І таке, про що нечасто кажуть вголос, бо якось невдобно.
Деякі чоловіки проти розділення вагонів на жіночі і чоловічі - не тому, що вони самі потенційні агресори. І не тому, що не розуміють, в чому проблема. І не тому, що їм принизлива презумпція винуватості, вони не збираються нікого ґвалтувати і вважають, що це написано у них на лобі. Таке теж має місце, але є ще й інша причина.
Деякі чоловіки проти, бо їм самим з незнайомими чоловіками в купе ніяково. І подекуди навіть страшно.
Жінки потерпають від насильства, це факт, але ж чоловіки теж можуть потерпати від насильства. І сюрприз! - це насильство проти них чинять інші чоловіки.
Можна зрозуміти жінку, яка побоюється їхати в купе з трьома чужими хлопцями. Але ж і чоловік може побоюватися так само. Особливо, якщо ті троє напідпитку і продовжують бухати. І здорові лби два метри ростом. І їх троє, а він один. Метр шістдесят в стрибку і з окулярами на носі.
Можна зараз почати "а хай вміють себе захистити" - але це десь приблизно те саме, що і "хай жінки носять з собою перцеві балончики". Можна почати "та що ти за чоловік, якщо не можеш за себе постояти". Ну, постійте за себе один проти трьох, подивимося, як у вас це вийде. Якщо ви не професійний боксер, не десантник і не чорний пояс з чого-небудь ногомахательного. Та до таких зазвичай ніхто і не полізе. Але всі такими бути не можуть.
Чоловіка можуть побити, принизити і зґвалтувати теж. Чоловіки це знають. І знають, що вирогідність такого розвитку подій, коли він в купе з незнайомими жінками - близька до нуля. Максимум, шахрайки можуть напоїти і поцупити гаманець. А от в одному купе з чужими чоловіками може статися різне.
Чоловікам, як і жінкам, безпечніше з жінками. Усім безпечніше з жінками. Чоловіки просто не кажуть про це вголос. Але їм теж буває страшно.
© Майя Тульчинська
А шото я не бачу інший стелаж, тільки один. 
