Кіт Беляшик у глибокій задумі сидів на попі рівно, без рухів і дивився в одну точку. Кішка Чорнуха тричі обійшла його, простежила за поглядом і нічого особливого не виявила там на стіні, куди упиралася уявна пряма білкиного погляду. Кішка кашлянула і запитала:
- Ти такий холодний, що довкола тебе скоро почне вимерзати атмосферний кисень. Прокинься, Білко, чи я тебе стукну!
- Сиджу тут як статуетка, нічого корисного не роблю. Ні особисто для себе, ні для нашого виду в цілому, - не змінюючи пози, повільно і ніби кудись у простір сказав Беляшик, - а мій мозок - містище блискучого інтелекту, є лише притулком дурості та бездумності. Я їм, сплю, граю, сплю і знову їм. А хочеться більшого, щоб гримнуло, прогриміло, щоб резонанс був.
- Що за соплі у цукрі? - Запитала, здивувавшись, кішка, - наприклад, люди картоплю вирощують, теж щоб було що поїсти в першу чергу, а не щоб манжети щодня накрохмалити. І без жодного тобі резонансу. І це... тобі приз зараз принести чи пізніше?
– Який приз? – мляво поцікавився Беляшик.
- Приз за найрозумніший вислів, згенерований корою обох великих напівпопій. Такий приз спеціальний, для найрозумніших. Його під розпис видають у паризькій палаті заходів та терезів.
- Ай, іди вже ти, сестрице! Я тобі про важливе, а ти мені про суєтне, - відмахнувся кіт, - і дарма ти глузуєш з мого заду. Це, щоб ти знала, найфункціональніша частина тіла і дуже точний інструмент! Там у мене купа важливого обладнання: портативний комп'ютер із самонавчання експертною системою, сканер пригод, оповіщувач небезпеки, та багато всього... висотомір, нарешті.
- Гаразд, - змилостивилася кішка, - я дам тобі пачку паперу формату А4. Сиди, пиши мемуари. Це точно буде бомба. Тільки нічого не забудь, на те вони й мемуари. Як жер квіти, як сидів у духовці, як скидав вази з висоти, як з віником бився, все описуй. Потрібно згадати все. І окремим додатком опиши свій інструментарій, аж до висотоміру.
І Білка старанно заскрипів пером. Чи це його шестерні в мозку видавали такий звук, не знаю, але сенс і мету наш блідий котоцефал знайшов. Як мінімум до обіду точно.
(с)
