Статус:
Offline
Реєстрація: 28.09.2022
Повідом.: 5861
Реєстрація: 28.09.2022
Повідом.: 5861
Сидим від вікон далі .
Сидим від вікон далі .
Лежу у ліжку, їм родзинки
Я всеодно не звикну до цього ніякЛежу у ліжку, їм родзинки
Нормально. Хочу вже назад у село
Я і не звикла, зате нови прокльони можна вигадувати. Щоб їх швідка Настя через сраку вивернула
До цього і не звикнеш.
Не треба змінювати плани.Нормально. Хочу вже назад у село
І вже передумала йти до перукарні, купувати прикрасу (і що я там ще планувала приємного)
Ні, це все обов'язково треба!Нормально. Хочу вже назад у село
І вже передумала йти до перукарні, купувати прикрасу (і що я там ще планувала приємного)
Я тебе розумію. Це треба звикнути.Нормально. Хочу вже назад у село
І вже передумала йти до перукарні, купувати прикрасу (і що я там ще планувала приємного)
Насправді ні
Я максималист. Мабуть так це називається. Тобто або все, або нічого. Без душевного спокою немає потреби в інших речах.
Та я не те щоб боюся, але організм все одно реагує. Мені це не подобається. В нас на заняттях тільки-но прибрали страх і заспокоїли нерви, і оце таке 😡
Так. Бажання зараз звелися до необхідного мінімуму. Але організму таки потрібні маленькі "подарунки" Хоча б як нагорода за стійкість. ІМХОНасправді ні
Втім це не означає, що я не передумаю назад.
Відпустка ?
То є так пані)Відпустка ?
Краще не буває!)Привіт, красень!
Як ся маєте?
Таке враження, що туди жінок набирають за спеціальним виразом обличчя. Сидять там дупами вкорінившись та дивляться на всіх випучено, як коріння мандрагори з Гаррі Поттера, а якщо потягнути, почнуть репетувати 