Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

Ленивые голубцы это как ?
так же, как обычные, только не завернутые :D Просто у меня завалялась четвертинка капусты, начинку туда не завернуть. Поэтому у меня все в одном котле и похоже на рагу :ги:

А для ленивых голубцов (читаю рецепт)
я не читала, просто накидала всего.
надо ещё и котлеты формировать-жарить.
это уже не голубцы. Их же не жарят... :)
 
Хочу любить готовить голубцы! :( :D
ето не сложно..:угу:
могу поделиться рецептом: изначально, в хорошем настроении, в хорошую погоду купи все комплектующие для голубцов, потом приди, обязательно на чистую кухню (ну плита, пол-окна...все должно быть чистым..и светлым)
неспешно, можно с бокалом вина и теплой музыкой-приготовь их...запомни..
а потом, а потом внуши себе -желательно это делать перед сном, что ти получаешь удовольствие от такого времяпровождения..:угу:, последнее можно повторять словесно-но не вслух..и вспоминать как это у тебя было..

:)
 
баюбай уснул бычок..:кручусь:
c68fd27350154b96240c.jpg

всем-спокойной..:квіточка:
мнеДобранич..
 
ето не сложно..:угу:
могу поделиться рецептом: изначально, в хорошем настроении, в хорошую погоду купи все комплектующие для голубцов, потом приди, обязательно на чистую кухню (ну плита, пол-окна...все должно быть чистым..и светлым)
неспешно, можно с бокалом вина и теплой музыкой-приготовь их...запомни..
а потом, а потом внуши себе -желательно это делать перед сном, что ти получаешь удовольствие от такого времяпровождения..:угу:, последнее можно повторять словесно-но не вслух..и вспоминать как это у тебя было..

:)

И комплектующие для лёгкой перемолки мяса на фарш :)
Рис можно приготовить заранее
 
У меня сегодня ленивые
Ты вообще сегодня ленишься.. Даже в теме редко бываешь! :мораль: :)

Насчёт тех буддистских гадальных палочек, чи как их там. Сразу вспомнились знаменитые "дев'ять буддистських молитовних барабанчиків" пані Берті Бартолотті :D :шаман:
(Ты это не читала, вроде, а Лена читала, если не путаю) ;)

Справа в тому, що пані Бартолотті мала коника: страшенно любила різні купони, бланки замовлень, безкоштовні й дешеві пропозиції. Коли їй траплявся на очі в газеті, в книжці або в журналі такий купон чи бланк, вона відрізала або відривала його, заповнювала й посилала замовлення. Тієї хвилини її так захоплював сам бланк чи купон, що вона не думала, чи потрібна їй замовлювана річ. Через цю свою любов до замовлень пані Бартолотті вже придбала повно всіляких дивовиж: енциклопедію тварин у сімнадцяти томах, набір сірих нитяних чоловічих шкарпеток, пластмасовий сервіз на двадцять чотири особи, передплату на газету рибництва й газету нудистів. Крім того, ще турецький млинок на каву (не такий, щоб молоти каву, а нічний світильник у формі млинка), десять пар завеликих штанців із ангорської вовни і дев'ять буддистських молитовних барабанчиків. Але, безперечно, найдивовижнішим із того, що пані Бартолотті замовила й отримала, виявився килим. Коли носій посилок привіз їй той безбожно дорогий, огидний квітчастий килим, пані Бартолотті аж заплакала, сердита на себе за свого коника, й заприсяглася собі, що більше ніколи нічого не замовлятиме. Але, як буває в людей, що мають справжнього коника, другого дня вона знов заповнила бланк:

"І цим замовляю з довозом додому за рахунок фірми 144 (літерами: СТО СОРОК ЧОТИРИ) посріблені чайні ложечки"

Пані Бартолотті перевірила своє сумління. Воно було майже чисте. Крім замовлення на безкоштовний пакунок зірчастої локшини і пробну баночку нового різновиду пюре, вона згадала тільки дешевий набір хромованих кнопок разом із щипчиками й пробивачем. Але той набір не міг важити двадцять кілограмів. Та й безкоштовні проби, як їй було відомо, важили щонайбільше сто грамів.

"Мабуть, це пакунок від мого любого дядька Алоїза, — подумала пані Бартолотті. — Мабуть, він прислав мені щось на день народження. Він, сердешний, не посилав мені подарунка вже тридцять років. І якщо тепер хоче надолужити прогаяне, то може й набратися разом двадцять кілограмів".
:D
 
неспешно, можно с бокалом вина и теплой музыкой-приготовь их...запомни..
а потом, а потом внуши себе -желательно это делать перед сном, что ти получаешь удовольствие от такого времяпровождения.., последнее можно повторять словесно-но не вслух..и вспоминать как это у тебя было..
Отличный метод :пиво: Я примерно так себе внушила, что с удовольствием жарю лук с морковкой :клас: :-) (вообще-то терпеть не могу из-за того, что потом по всей хате вонь от жарки, но внушение есть внушение и оно работает :іржач:)
 
Ты вообще сегодня ленишься.. Даже в теме редко бываешь! :мораль: :)

Насчёт тех буддистских гадальных палочек, чи как их там. Сразу вспомнились знаменитые "дев'ять буддистських молитовних барабанчиків" пані Берті Бартолотті :D :шаман:
(Ты это не читала, вроде, а Лена читала, если не путаю) ;)

Справа в тому, що пані Бартолотті мала коника: страшенно любила різні купони, бланки замовлень, безкоштовні й дешеві пропозиції. Коли їй траплявся на очі в газеті, в книжці або в журналі такий купон чи бланк, вона відрізала або відривала його, заповнювала й посилала замовлення. Тієї хвилини її так захоплював сам бланк чи купон, що вона не думала, чи потрібна їй замовлювана річ. Через цю свою любов до замовлень пані Бартолотті вже придбала повно всіляких дивовиж: енциклопедію тварин у сімнадцяти томах, набір сірих нитяних чоловічих шкарпеток, пластмасовий сервіз на двадцять чотири особи, передплату на газету рибництва й газету нудистів. Крім того, ще турецький млинок на каву (не такий, щоб молоти каву, а нічний світильник у формі млинка), десять пар завеликих штанців із ангорської вовни і дев'ять буддистських молитовних барабанчиків. Але, безперечно, найдивовижнішим із того, що пані Бартолотті замовила й отримала, виявився килим. Коли носій посилок привіз їй той безбожно дорогий, огидний квітчастий килим, пані Бартолотті аж заплакала, сердита на себе за свого коника, й заприсяглася собі, що більше ніколи нічого не замовлятиме. Але, як буває в людей, що мають справжнього коника, другого дня вона знов заповнила бланк:

"І цим замовляю з довозом додому за рахунок фірми 144 (літерами: СТО СОРОК ЧОТИРИ) посріблені чайні ложечки"

Пані Бартолотті перевірила своє сумління. Воно було майже чисте. Крім замовлення на безкоштовний пакунок зірчастої локшини і пробну баночку нового різновиду пюре, вона згадала тільки дешевий набір хромованих кнопок разом із щипчиками й пробивачем. Але той набір не міг важити двадцять кілограмів. Та й безкоштовні проби, як їй було відомо, важили щонайбільше сто грамів.

"Мабуть, це пакунок від мого любого дядька Алоїза, — подумала пані Бартолотті. — Мабуть, він прислав мені щось на день народження. Він, сердешний, не посилав мені подарунка вже тридцять років. І якщо тепер хоче надолужити прогаяне, то може й набратися разом двадцять кілограмів".
:D

Та кто не любит безкоштовні доставки :D
 
это уже не голубцы. Их же не жарят...


Это другие не жарят, а моя мама как раз всегда жарила предварительно голубцы, и только потом заливала соусом и тушила :незнаю:. Так что я с детства в полном убеждении, что таки сначала жарят :іржач:
 
есть вообще классный лайфхак - в любомом маркете замороженные ..хоть голубцы, хоть чебуреки, пельмени, что угодно ))

Обоже . В предпочтении всегда натур домашнего приготовления блюдо, а в магазине конечно они есть, так как на них есть спрос, но не факт, что все там удачно изготовлено. Лучше не рисковать желудком и печенью :(
 
Назад
Зверху Знизу