Як Майк Помпео “підчищає” за Дональдом Трампом
Чинний президент США — людина дуже вперта і послідовна у своїх поглядах на світ, дуже честолюбна і дуже не любить, щоб її повчали. Але підлеглим доводиться…
Державний секретар США Майк Помпео — мабуть, третя після президента і віце-президента, людина в країні, відповідальна за зовнішню політику, - спробував, нарешті, заспокоїти демократичний світ, ошелешений тим, що Дональда Трампа каже і робить, а передусім - прес-конференцією його та Володимира Путіна після їх зустрічі у Гельсінкі 16 липня.
В інтерв’ю телеканалу СВN Помпео виклав найзагальнішу, яку тільки можна, стратегію дій адміністрації президента Трампа щодо Росії. А саме: “Місія нинішньої адміністрації полягає в підвищенні ціни за дії Росії таким чином, щоб спробувати стримати їх. Ми дивимось з відкритими очима на зусилля РФ ********* західну демократію. Ми будемо робити все, що від нас залежить, щоб зупинити їх... Нинішня адміністрація США є надзвичайно жорсткою щодо РФ. Ми пишаємося цим, і я впевнений, що ми продовжимо робити це, оскільки російська поведінка все ще залишається такою, що не відповідає хорошим відносинам між нашими країнами”.
Додамо одразу ж ще одне висловлювання високопоставленого американського дипломата - посла США в ООН Ніккі Хейлі (того ж дня, в інтерв’ю тій же телекомпанії): “Ми не довіряємо Росії, ми не довіряємо Володимиру Путіну і ніколи не будемо довіряти. Вони ніколи не стануть нашим другом. Це просто факт”.
Невдоволення американського істеблішменту поведінкою свого президента на саміті з Путіним було справді бурхливим, а головне — виправданим. Ясність позиції США щодо Росії була втрачена, точніше — вона остаточно замулилася. Чого хоче Трамп від Путіна? Які цінності він відстоює у діалозі з президентом РФ? Що буде з єдиною позицією Заходу щодо Росії? Чим готовий Трамп поступитися за дружбу з кремлівським вождем? Поворот на 180 градусів, якщо вже Крим нібито готовий визнати російським? Подібні тривожні запитання виникли не лише у небайдужих до політики обивателів, а й у професійних політиків, журналістів, політологів. І не тільки у США, звісно.
Виправляти ситуацію, відновлювати втрачену ясність почали одразу ж після зустрічі у Гельсінкі. Спочатку провідні американські політики, включаючи республіканців, жорстко розкритикували Трампа, тим самим нагадуючи світові, що політика США не визначається однією людиною. Потім сам Трамп змушений був вибачатися (я хотів сказати інакше, але обмовився) і клястися у довірі до інформації спецслужб США. Щоправда, він продовжує нахвалятися, що, мовляв, зустріч з Путіним була успішною і корисною, але то вже, зрозуміло, лише слова.
Незгоду з політикою Трампа щодо Росії (мабуть, правильніше було б казати: політика Трампа щодо Путіна) американський істеблішмент демонструє послідовно і з першого дня його президентства. Останні дії в цьому плані — звинувачення, висунуті 12-м співробітникам російських спецслужб у кібервтручанні в американські вибори і арешт росіянки Марії Бутіної за, по суті, шпигунську діяльність на території США (до речі, за день — два до саміту в Гельсінкі). Тобто, фактів (а не заяв) справді жорсткого ставлення американців до Кремля вистачає. Однак цього якось весь час виявляється замало: Трамп зі своєю наполегливістю робити те, що сам вважає за потрібне, постійно плутає всім карти і породжує нові й нові сумніви у послідовності зовнішньої політики США.
Сьогоднішні висловлювання Майка Помпео (і Ніккі Хейлі) покликані покласти край усім цим сумнівам. Зауважте, державний секретар наголошує саме на позиції чинної адміністрації президента США, а не загалом США. Тобто, запевняє усіх, що команда Дональда Трампа веде жорстку політику щодо Росії, що ніякої “зради” цінностей Заходу нема і бути не може. Не випадково держсекретар нагадав, що ********* західну демократію росія прагне так само, як це колись робив СРСР. Цим він каже, що адміністрація Трампа продовжує щодо Росії ту політику, яку проводили щодо СРСР тодішні президенти США. Так би мовити, продовжує славні переможні традиції зовнішньої політики А все, що викликає шквал критики на адресу президента, то просто такий вже “стиль Дональда Трампа” (Ніккі Хейлі).
Важко сказати, чи вистачить світові запевнень державного секретаря США. Чи не нівелює їх незабаром Дональд Трамп черговим своїм “нестандартним” кроком чи словом? Все-таки люди звикли ототожнювати країну з особою її лідера. Ми вже переконалися, що чинний президент США — людина дуже вперта і послідовна у своїх поглядах на світ, дуже честолюбна і дуже не любить, щоб її повчали. Тож, схоже, Майку Помпео (і не лише йому) ще доведеться не раз виголошувати “програмні” і “роз’яснювальні” заяви щодо зовнішньої політики США.
Юрій Сандул. Київ
Чинний президент США — людина дуже вперта і послідовна у своїх поглядах на світ, дуже честолюбна і дуже не любить, щоб її повчали. Але підлеглим доводиться…
Державний секретар США Майк Помпео — мабуть, третя після президента і віце-президента, людина в країні, відповідальна за зовнішню політику, - спробував, нарешті, заспокоїти демократичний світ, ошелешений тим, що Дональда Трампа каже і робить, а передусім - прес-конференцією його та Володимира Путіна після їх зустрічі у Гельсінкі 16 липня.
В інтерв’ю телеканалу СВN Помпео виклав найзагальнішу, яку тільки можна, стратегію дій адміністрації президента Трампа щодо Росії. А саме: “Місія нинішньої адміністрації полягає в підвищенні ціни за дії Росії таким чином, щоб спробувати стримати їх. Ми дивимось з відкритими очима на зусилля РФ ********* західну демократію. Ми будемо робити все, що від нас залежить, щоб зупинити їх... Нинішня адміністрація США є надзвичайно жорсткою щодо РФ. Ми пишаємося цим, і я впевнений, що ми продовжимо робити це, оскільки російська поведінка все ще залишається такою, що не відповідає хорошим відносинам між нашими країнами”.
Додамо одразу ж ще одне висловлювання високопоставленого американського дипломата - посла США в ООН Ніккі Хейлі (того ж дня, в інтерв’ю тій же телекомпанії): “Ми не довіряємо Росії, ми не довіряємо Володимиру Путіну і ніколи не будемо довіряти. Вони ніколи не стануть нашим другом. Це просто факт”.
Невдоволення американського істеблішменту поведінкою свого президента на саміті з Путіним було справді бурхливим, а головне — виправданим. Ясність позиції США щодо Росії була втрачена, точніше — вона остаточно замулилася. Чого хоче Трамп від Путіна? Які цінності він відстоює у діалозі з президентом РФ? Що буде з єдиною позицією Заходу щодо Росії? Чим готовий Трамп поступитися за дружбу з кремлівським вождем? Поворот на 180 градусів, якщо вже Крим нібито готовий визнати російським? Подібні тривожні запитання виникли не лише у небайдужих до політики обивателів, а й у професійних політиків, журналістів, політологів. І не тільки у США, звісно.
Виправляти ситуацію, відновлювати втрачену ясність почали одразу ж після зустрічі у Гельсінкі. Спочатку провідні американські політики, включаючи республіканців, жорстко розкритикували Трампа, тим самим нагадуючи світові, що політика США не визначається однією людиною. Потім сам Трамп змушений був вибачатися (я хотів сказати інакше, але обмовився) і клястися у довірі до інформації спецслужб США. Щоправда, він продовжує нахвалятися, що, мовляв, зустріч з Путіним була успішною і корисною, але то вже, зрозуміло, лише слова.
Незгоду з політикою Трампа щодо Росії (мабуть, правильніше було б казати: політика Трампа щодо Путіна) американський істеблішмент демонструє послідовно і з першого дня його президентства. Останні дії в цьому плані — звинувачення, висунуті 12-м співробітникам російських спецслужб у кібервтручанні в американські вибори і арешт росіянки Марії Бутіної за, по суті, шпигунську діяльність на території США (до речі, за день — два до саміту в Гельсінкі). Тобто, фактів (а не заяв) справді жорсткого ставлення американців до Кремля вистачає. Однак цього якось весь час виявляється замало: Трамп зі своєю наполегливістю робити те, що сам вважає за потрібне, постійно плутає всім карти і породжує нові й нові сумніви у послідовності зовнішньої політики США.
Сьогоднішні висловлювання Майка Помпео (і Ніккі Хейлі) покликані покласти край усім цим сумнівам. Зауважте, державний секретар наголошує саме на позиції чинної адміністрації президента США, а не загалом США. Тобто, запевняє усіх, що команда Дональда Трампа веде жорстку політику щодо Росії, що ніякої “зради” цінностей Заходу нема і бути не може. Не випадково держсекретар нагадав, що ********* західну демократію росія прагне так само, як це колись робив СРСР. Цим він каже, що адміністрація Трампа продовжує щодо Росії ту політику, яку проводили щодо СРСР тодішні президенти США. Так би мовити, продовжує славні переможні традиції зовнішньої політики А все, що викликає шквал критики на адресу президента, то просто такий вже “стиль Дональда Трампа” (Ніккі Хейлі).
Важко сказати, чи вистачить світові запевнень державного секретаря США. Чи не нівелює їх незабаром Дональд Трамп черговим своїм “нестандартним” кроком чи словом? Все-таки люди звикли ототожнювати країну з особою її лідера. Ми вже переконалися, що чинний президент США — людина дуже вперта і послідовна у своїх поглядах на світ, дуже честолюбна і дуже не любить, щоб її повчали. Тож, схоже, Майку Помпео (і не лише йому) ще доведеться не раз виголошувати “програмні” і “роз’яснювальні” заяви щодо зовнішньої політики США.
Юрій Сандул. Київ
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
