Andrii Olefirov з Марією Іоновою та Ivanna Klympush-Tsintsadze.
20 год ·
Провідна фінська газета про Україну
“Гельсінкі Саномат»
Мікко Паакканен
Меморіал активісту Сергію Нігояну розташований біля автобусної зупинки. Жінка середнього віку проходить повз меморіал і оминає пластикову пляшку з квітами перед ним. На годиннику дев’ята тридцять у столиці місті Києві. Площа українською мовою - Майдан. Нігоян був першою жертвою на Майдані в Києві. Він помер біля стадіону «Динамо» 22 січня 2014 року, коли поліцейські почали стріляти у мітингувальників.
Демонстрації розпочалися восени 2013 року, коли український уряд призуприв підгогтовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Керівництво країни вирішило наблизитися до Росії. Після кількох місяців протестів та насильства урядових сил у центрі президент Янукович залишив країну. Меморіалі на Інститутській налічує зображення 107 загиблих.
Незабаром після цього росіяни захопили Кримський півострів, а російські сепаратистські сили почали війну проти українських військ в Україні. Війна триває. До цих пір країни Заходу абсолютно одностайно підтримали Украніну, але на горизонті з’явилися штормові хмари.
Тепер у Києві ми розмовляємо про те, про що Президент Трамп та Володимир Путін домовилися в Гельсінкі в контексті України. Чи є небезпека для України перетворитися на розмінну монету для великих гравців? Напередодні Трамп відвідав Саміт НАТО в Брюсселі, де він критикував союзників за недостатні витрати на оборону. Він також назвав ФРН заручницею Росії, оскільки країна імпортує нафту та природний газ з Росії, а також погодилася на побудову нового газогону «Північний потік 2». Після відвідання Великобританії він вилетів до Гельсінкі, щоб зустрітитися з Путіним. На прес-конференції Трамп не закликав Путіна до припинення агресії проти України.
Віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе розмовляє про зустріч у Гельсінкі у своєму великому офісі на Грушевського. Що вона думала, спостерігаючи прес-конференцією в Гельсінкі? «Було б дуже приємно почути детальне обговорення ситуації в Україні», - каже вона. Ще не зрозуміло достеменно, що саме Трамп і Путін обговорювали. Наприклад, у четвер, інформаційне агентство «Bloomberg» повідомило без посилання на джерело, що Путін запропонував провести вибори на окупованих територіях у східній Україні. За словами Климпуш-Цинцадзе, реакція Сполучених Штатів на зустріч у Гельсінкі була чіткою: позиція Сполучених Штатів щодо України не змінилася. Чи не бояться українські урядовці, що Захід залишить Україну сам-на-сам із Росією, а великі держави поділять Європу між собою, як колись Сталін, Рузвельт і Черчілль зробили це на Ялтинській конференції наприкінці Другої світової війни?
«Це - мета Путіна: розділіти світ, щоб його тлумачення правил або, скоріше, відсутність правил, створили хаос і розбіжності між країнами Заходу», - зазначила Віце-прем'єр-міністр. На минулому тижні Саміт підтвердив єдність НАТО, НАТО не змінила ставлення до ситуації в Україні, політично визнала євроатлантичні прагнення України, дії Росії були названі агресією. І ми навіть не могли уявити ще за три тижні до Саміту, що буде продемонстрована така єдність», - говорить Климпуш-Цинцадзе. Вона посилається на заяву, зроблену на Саміті НАТО в Брюсселі. Відповідно до наших розрахунків, заява згадує Україну 26 разів.
Віце-прем'єр-міністр також має меседж для Фінляндії. У Києві розчаровані рішенням Фінляндії щодо схвалення будівництва газопроводу «Nord Stream 2» з Росії до Німеччини у виключні економічній зоні Фінляндії в Балтійському морі. Рішення Фінляндії не викликало схвалення в Україні. «Газопровід - це російський геополітичний проект. Північний потік 2 - це геополітичний виклик. Звичайно, ми не радіємо від того, що Фінляндія дала дозвіл на проходження трубопроводу. Країни ЄС мають мати спільну позицію щодо газогону. Цей проект - не про конкуренцію, це політичне рішення», - каже Климпуш-Цинцадзе. Вона побоюється, що росія буде використовувати новий газопровід як ще один елемент тиску на Україну.
«Я глибоко стурбована тим, що фінський уряд у квітні 2018 року благословив такий проект», - у свою чергу зазначає Марія Іонова, Заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції. «Я, як і всі, розумію, що це – не економічний, а політичний проект». Іонова вважає, що, будуючи газопровід, росія дає зрозуміти, що вона повинна супроводжувати цей проект активною присутністю російських військових кораблів у Балтійському морі.
«Тому ми так стурбовані прес-конференцією саміту в Гельсінкі. Трамп публічно не згадав більшість конфліктів у світі, а також конфлікту між Росією та Заходом. Він не згадав Україну, Солсбері, Сирію», - продовжує Іонова.
Однак вона вважає, що, попри це, західні країни все ще єдині у підтримці України. Це було відображено, наприклад, на Саміті ЄС у липні. «Російська агресія, територіальна цілісність України, Крим і Донбас», - Іонова перераховує основні позиції заключного документу. Іонова каже, що вдячна Фінляндії, яка як частина ЄС підтримала Україну. «Ми дякуємо вам за підтримку територіальної цілісності України». Що станеться, якщо країни ЄС припинять підтримку позиції України щодо Донбасу в якийсь момент? Що робити, якщо вони схвалять нинішню ситуацію у Криму та залишать Україну наодинці? Іонова не вважає, що так станеться, попри сильний тиск Росії на окремі країни ЄС. «Ми захищаємо європейські кордони. Наші литовські, естонські та латвійські партнери це розуміють, тому що вони це проходили. Вони пам'ятають агресію на власних кордонах. Зрештою, українці можуть покладатися лише на себе. Я хочу підкреслити, що Україна не провокувала Росію. Україна – мирна держава. Ми просто хочемо, щоб вони пішли».
У березні 2019 року в Україні відбудуться президентські вибори. До листопада того ж року повинні пройти парламентські вибори. На думку експерта Валерія Кравченка з Національного інституту стратегічних досліджень, росія, вочевидь, тримає ці вибори в полі зору. Кравченко вважає, що головна проблема України полягає в тому, що країна все ще корумпована. Люди не довіряють державі. Країна, на його думку, повертається до сільськогосподарського суспільства, оскільки не має великих заводів, а в технологічній індустрії немає хороших ІТ-шкіл, а всі ІТ-фахівці працюють за кордоном. Наші люди з легкістю переїздять працювати в інше місце через безвізовий режим, який був запроваджений завдяки Президенту Порошенку. З минулого червня українці подорожують до країн ЄС без віз на строк до трьох місяців. Коли почалася візова лібералізація, для багатьох це було важливим символічним проривом.
«Стратегія Трампа зробила ситуацію дуже складною. Брюссельський Саміт НАТО був унікальною можливістю побудувати цілісність Альянсу, але ця можливість залишилася невикористаною. Десь у Португалії чи Іспанії не вважають, що поведінка Росії є неприйнятною. Їх більше турбують шукачі притулку в Середземному морі», - зазначив Кравченко. Наразі НАТО є фрагментованою та слабкою організацією. В Україні розуміють, що членство в НАТО не є можливим, принаймні доки триває війна.
Кравченко має цікаву пропозицію. Він розглядає цілком новий вид союзу. Модель так званою «малої антанти» - військово-політичний альянс, який був створений після Першої світової війни. До нього входили Чехословаччина, Румунія та Югославія. Він був створений, щоб запобігти відродженню Австро-Угорської імперії. «Співпрацюючи з НАТО, нам доведеться створити «міні-НАТО», щоб запобігти відродженню СРСР. Союз може бути, наприклад, між Молдовою, Україною, Грузією та Азербайджаном», - каже Кравченко, - «найкращий альянс, який відповідатиме військовим стандартам НАТО за сприяння та, можливо, навіть за технічної підтримки Альянсу».
Киянка Катерина Бутко до цих пір бере активну участь у діяльності організації "Автомайдан", але наразі організація в основному виступає проти корупції, проте в минулу неділю Бутко була на Майдані, вимагаючи свободу українцям, які перебувають у російських в’язницях. Найвідоміший з них - режисер Олег Сенцов із Криму, який вже більше двох місяців голодує у російській в'язниці. росія обвинуватила його в тероризмі, але такий вердикт розглядається як політичний. Бутко вважає, що Україна йде вперед. Безвіз з ЄС - це не єдина річ, що стала можливою після Євромайдану. Найбільша зміна – зростання відкритості. Хоча корупція все ще є поширеним явищем, активістам та журналістам стало легше досліджувати можливі протиправні дії політиків. Україна має законодавство щодо зобов'язання розкривати певну інформацію. «І громадянське суспільство починає зростати, а не просто говорити на кухні. Люди пам'ятають, чому відбулися демонстрації на Майдані», - говорить Бутко. Вона розчарована нещодавніми змінами у світовій політиці, хоча не вірить, що підхід Заходу до України зміниться. Але щодо Гельсінкського саміту вона б хотіла, щоб Трамп принаймні згадав Україну. «Я оптиміст», - каже Бутко. Хоча в цій країні не просто бути оптимістом.