Dmitro Vovnyanko з Дмитриком Вовнянком.
4 год ·
Анатомія одної зради.
Існує такий сайт "Цензор.нет" де головредом - журналіст Бутусов_який_в_Іловайську_наказував_комбатам. А в блогах у них виліз такий собі Костянтин Фартушний, за його ж словами - офіцер 169-го учбового центру.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
І виліз той офіцер з центру з ремствами про те, що склади БК хреново охороняються, і ще - що за три роки в Україні не випущено жодного боєприпаса під натівський стандарт.
Я б може пропустив цей потік свідомості без уваги - але відписався мені знайомий... фахівець по вибуховій хрені і звернув мою увагу на оцей абзац.
"Может я ошибаюсь, и мне сейчас назовут заводы в Украине, которые производят снаряды. Или нет, которые производят гексоген или октоген, который есть в современных быстрых порохах и А-ХII-2?..."
Дословно цитую репліку свого знайомого: "Гексоген в порохах. Старик ты видел? Понимаешь што это будет? Дурачок не знает разницы между быстрым и медленным порохами! Мы тут всем отрядом ржем! Напиши!"
Для тих хто не зрозумів - поясню. Гексоген - це вибухівка. Змішати її з порохом - і боєприпаси розриватимуть власні люфи та калічитимуть бійців.
Паляться гаврики. Як завжди, паляться на деталях. Прочитали фігню десь у журналах і замість передати дослівно - накреслили своїми словами. І насмішили фахівців.
Але ж заводів під БК у нас справді не будують - зауважите ви. Так, наразі не будують, хоча про плани такі дядько Петро уже казав. Будувати заводи з виробництва БК у нас поривалися всі - від бізнес-компаній, до нардепів від "Самопомочі", з дуже простої причини. Ідеться про такі обсяги держамовлень і про такі гроші, порівняти які можна лише з доходами від харчування армії - а я пам'ятаю як Бірюков під час зустрічи з блогерами казав нам, що він не вірить що реформу харчування ЗСУ вдасться протягнути - надто великі гроші на кону (до речі - її протягли і реалізують).
Повторюю те саме, що писав тоді - я НЕ ЗНАЮ з яких джерел наше МО поповнює запаси БК. Але я ПРИПУСКАЮ, що заводів ми не будуємо, бо маємо джерело з якого БК нам віддають за копіки - склади колишніх країн Варшавської угоди, що залишилися з часів совка. Вигода подвійна - ми їх роззстрлюємо, вони - не витрачаються на утилізацію. Їм подарувати нам ті боєприпаси вийде дешевше ніж утилізовувати. А нам купляти у них за копійки - вигідніше ніж інвестувати в заводи.
У 1922 р. Чьорчиль вважав неймовірним успіхом те, що йому владося втюхати британські БК, що залишилися з Першої Світової війни Денікіну, в обмін на зобов'язання передати в концесії землі-заводи-газети-пароплави після перемоги білих. Так, після розгрому Денікіна Британія не отримала ні фіга. Але й витрачатися на переробку тих боєприпасів їй теж не знадобилося. А йшлося тоді про чималі суми.
Нині - так само.
