27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
от Кличка разрешение, я думаю, будет, но это в том случае, если он будет оставаться мэром. очень уж активно взялись за него, мешает.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.04.2014
Повідом.: 10620
Реєстрація: 12.04.2014
Повідом.: 10620
Фіздос, назови
Подполковника спецназа ГРУ Генштаба РФ в/ч 92154 Александра Кононова ликвидировали на Донбассе
Александр Кононов был командующим спецподразделения на Донбассе, которое полностью состояло из офицеров РФ
Александр Кононов был командующим спецподразделения на Донбассе, которое полностью состояло из офицеров РФ
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 21.12.2007
Повідом.: 3461
Реєстрація: 21.12.2007
Повідом.: 3461
За дешёвые понты
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.04.2014
Повідом.: 10620
Реєстрація: 12.04.2014
Повідом.: 10620
Огорчи свою маму фактом выпадения из писи, уж лучше бы она тебя со стенки полотенцем стёрла.
Позор россии космодром “Восточный” продолжает позориться
Александр Коваленко, военно-политический обозреватель
Помпезный и грандиозный, но совершенно бесполезный российский космодром “Восточный” похоже, так и не достроят – “денег нет!”
Космодром “Восточный”, который должен был поднять ура-патриотический дух россиян, продолжает наоборот, деморализовать и вводить адептов величия в приступ острой депрессии.
После скандала с воровством 8 млрд рублей, забастовок и голодовок рабочих, несоответствия техническому заданию и постоянных задержек полной сдачи в эксплуатацию, он выстрелил очередным скандалом.
Так, стало известно, что строить вторую очередь космодрома отказались все подрядчики, претендовавшие ранее на эту высокую привилегию.
Причём, такие мастодонты бюджетных распилов как Геннадий Тимченко, Аркадий Ротенберг и Араза Агаларов отказались заниматься данным объектом. Их не удовлетворило финансирование второй очереди. Правда, не уточнили, то ли пилить уже нечего, то ли и вправду оно настолько ничтожное, что и сами кремлевские деловары, взявшись за “Восточный”, уйдут в глубокий минус.
То есть, как оказалось, не только на российских пенсионеров у правительства РФ “денег нет”, но и на не имеющий аналогов в мире космодром “Восточный”.
Что же, в сентябре прошлого года в статье "Космодром “Восточный” как призрак российской космонавтики" я писал о том, что данный объект, из вселяющего трепет и чувства ура-патриотизма, превратится в нечто забытое и покинутое. Ещё один масштабный недострой, на котором, разного рода любители стимпанка будут устраивать съемки своих аматорских короткометражек про апокалипсис. И похоже, мои слова оказались пророческими.
Зато стимпанкерам раздолье!
Александр Коваленко, военно-политический обозреватель
Помпезный и грандиозный, но совершенно бесполезный российский космодром “Восточный” похоже, так и не достроят – “денег нет!”
Космодром “Восточный”, который должен был поднять ура-патриотический дух россиян, продолжает наоборот, деморализовать и вводить адептов величия в приступ острой депрессии.
После скандала с воровством 8 млрд рублей, забастовок и голодовок рабочих, несоответствия техническому заданию и постоянных задержек полной сдачи в эксплуатацию, он выстрелил очередным скандалом.
Так, стало известно, что строить вторую очередь космодрома отказались все подрядчики, претендовавшие ранее на эту высокую привилегию.
Причём, такие мастодонты бюджетных распилов как Геннадий Тимченко, Аркадий Ротенберг и Араза Агаларов отказались заниматься данным объектом. Их не удовлетворило финансирование второй очереди. Правда, не уточнили, то ли пилить уже нечего, то ли и вправду оно настолько ничтожное, что и сами кремлевские деловары, взявшись за “Восточный”, уйдут в глубокий минус.
То есть, как оказалось, не только на российских пенсионеров у правительства РФ “денег нет”, но и на не имеющий аналогов в мире космодром “Восточный”.
Что же, в сентябре прошлого года в статье "Космодром “Восточный” как призрак российской космонавтики" я писал о том, что данный объект, из вселяющего трепет и чувства ура-патриотизма, превратится в нечто забытое и покинутое. Ещё один масштабный недострой, на котором, разного рода любители стимпанка будут устраивать съемки своих аматорских короткометражек про апокалипсис. И похоже, мои слова оказались пророческими.
Зато стимпанкерам раздолье!
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Боріс Джонсон: людина-заголовок
Фото: Reuters
Чи вдасться Борісу Джонсону повторити успіх свого кумира Вінстона Черчилля на посаді прем’єр-міністра Великої Британії
Карикатуристи люблять його волосся: біляве, довге, неохайне, ніби він тиждень гребінця не бачив. Просто намалюй це волосся — і всім зрозуміло, що це Боріс. Саме такий імідж йому й потрібен — упізнаваний, прикольний, популярний, неформальний. Людина, яка не сприймає себе надто серйозно, але завжди перебуває в центрі уваги. Як і багато іншого в особистості наступного британського прем’єр-міністра, все це оманливе й ретельно зрежисоване.
Боріс часто куйовдить волосся перед тим, як з’явитися перед камерами або на політичних мітингах. Це додає йому неформального вигляду й розвіює образ «еліти», привілейованого сина родини із середнього класу. Від природи Джонсон неохайний і неорганізований, але навчився використовувати будь-яку ваду собі на користь: клеїти дурня на публіці або вдавати спантеличеного. Це спосіб приховати свій гострий, як бритва, розум і рушійну силу амбіцій, що завжди націлені на кар’єру та рух угору. Він частенько потрапляє в неприємності через зауваження, які вважаються мало не расистськими, коли називає чорношкірих «папуасами» або каже, що мусульманка в нікабі із закритим обличчям схожа на поштову скриньку. Але далі все переводить у жарт або вдає, ніби казав це несерйозно. Так Джонсон уникає тавра расиста чи елітиста, приваблюючи водночас тих консерваторів, які погоджуються з такими поглядами.
Проте найбільший обман у тому, що ніхто не знає достеменно його поглядів і переконань. Консерватор він чи соціал-ліберал? Він справді ненавидить Європейський Союз чи просто використовує це поширене упередження щодо Брюсселя задля власної кар’єри? Він справді кмітливий і здатний на промови-експромти чи просто інтелектуальний ледар, якому ліньки читати всі ті нотатки й рекомендації, які йому дають? Відповідь така: він дотримується одночасно всіх цих суперечливих поглядів. Побачити істинного Боріса Джонсона вдається рідко.
Іронія в тому, що він народився в сім’ї, яка давно й нерозривно пов’язана зі спробами Британії сформувати тісніші зв’язки з ЄС. Батько Стенлі Джонсон був депутатом Європейського парламенту, а потім відповідав за довкілля у Європейській комісії. Брат Джо також член парламенту від Консервативної партії, але виступає проти Brexit, через що й подав у відставку з уряду Мей. Сестра Рейчел — відома журналістка, яка вийшла з Консервативної партії і долучилася до ліберал-демократів, бо хоче, щоб Британія залишилася в ЄС. Його родина стала ідеальною ілюстрацією розколу в британському суспільстві через Brexit, хоча все ще лояльно підтримує його на публіці.
Сам Боріс навчався в Ітоні, найпрестижнішій приватній школі Британії, потім опановував класичні мови в Оксфордському університеті. Тепер він перетворює це на жарт, часто цитуючи фрази латиною, з одного боку, щоб потішити інших високоосвічених британців, з другого — щоб покепкувати з власного привілейованого минулого й сподобатися електорату лейбористів. Він без вагань використовує барвисту мову, щоб вийти з незручного становища: коли його ще в часи роботи редактором у тижневику The Spectator звинуватили в романі з іншою журналісткою, він назвав ці закиди (до речі, справедливі) «перевернутою пірамідою нісенітниць». Кумедна фраза запам’яталася, а його брехня про інтрижку забулася.
Після Оксфорду Джонсон пішов у журналістику, почавши зі стажера в газеті The Times. Але довго він там не протримався. Не минуло й двох років, як його вигнали за вигадані цитати до репортажу про відкриття одного старовинного замку в Лондоні. Далі він став брюссельським кореспондентом Daily Telegraph. До Брюсселя Боріс приїхав, коли я працював там кореспондентом The Times, тож два роки ми були конкурентами. Він завжди вмів розвеселити. Але журналістом був ненадійним. Вирішив, що його читачам більше сподобається акцент на негативних сторонах ЄС, і написав чимало таких матеріалів про норми Євросоюзу, які вимагали рівних бананів і огірків, або про класифікацію розмірів презервативів тощо. Британці реготали над тупістю брюссельських бюрократів. Поступово громадську думку вдалося налаштувати проти членства Британії в ЄС. А його матеріали, що публікувалися в Daily Telegraph, часто були або перебільшенням, або неправдою. Це бісило чиновників Єврокомісії, але вони не могли ніяк цьому зарадити.
Попри явні спроби здобути підтримку правого крила Консервативної партії, Джонсона не можна назвати типовим консерватором. Це традиціоналіст, який негативно ставиться до того, що вважає лівацьким інфантилізмом у Лейбористській партії, патріот (патріотизм якого межує з англійським — не британським — націоналізмом). Він переконаний, що держава повинна якомога менше втручатися в життя громадян. Але й соціал-ліберал. Вірить у свободу взагалі та в особисту свободу зокрема. Толерантно ставиться до нинішнього молодого покоління, а в таких питаннях, як одностатеві шлюби, бідність чи расові проблеми, виступає за рівні можливості для всіх. На посаді мера Лондона керував інклюзивною командою, у якій працювало четверо гомосексуалів і були чиновники з-поміж мусульман, сикхів та індусів. Саме тому Джонсон був популярним мером і обирався на цю посаду двічі. Йому вдалося переконати місто, зазвичай переважно лейбористське, проголосувати за себе. Це була яскрава, добре впізнавана фігура. Йому вдалося підняти імідж Лондона у світі, особливо під час Олімпіади 2012 року.
Критики пояснюють соціал-лібералізм Джонсона безладом у його особистому житті. Він був двічі одружений, мав кілька любовних зв’язків і зараз має нову подругу, яка може оселитися разом із ним на Даунінг-стрит, але від якої недавно всі почули про їхню бурхливу сварку. Сусіди навіть викликали поліцію. Боріс відмовився обговорювати це, сказавши, що цінує таємницю особистого життя і не хоче втягувати близьких у своє політичне майбутнє.
Значною мірою Джонсон рівняється на свого героя Черчилля. Він написав книжку про найвеличнішого прем’єр-міністра Британії, а його політична кар’єра чимось нагадує Черчиллеву. Той теж починав журналістом. Посварився зі своєю партією. Був поза владою і кілька років, у 1930-х, у «глушині» через розбіжності з політикою консерваторів щодо Німеччини. Повернувся до влади в 1940-му під час загальнодержавної кризи. На думку Боріса, він повертається нині до влади в розпал найбільшої політичної кризи й у часи непевності, яких Британія не знала ще з Другої світової війни хоче вдихнути в країну дух оптимізму й знову об’єднати роздроблену партію та суспільство. За його словами, усе, що для цього потрібно, — це оптимізм і віра в те, що викликам можна протистояти.
Посада прем’єр-міністра вимагає серйозності, зосередженості та ретельності, які наганяють на Джонсона нудьгу, і це може виявитися проблемою для нього. Він був нікудишнім міністром закордонних справ, бо навіть не хотів читати підготовлені для нього матеріали й робив помилки. Джонсон усе ще мислить як журналіст і каже інколи правдиві речі, які запросто могли б стати яскравими заголовками, але це може мати серйозні дипломатичні наслідки. У нього короткотривала увага, і він вважає за краще вирішувати справи через особисті зв’язки, а не через звичні канали державної служби.
Чи допоможе йому це в комунікації з Трампом? Чи, навпаки, розбіжності в інтересах між Британією та США заважатимуть тіснішим трансатлантичним зв’язкам? Чи вдасться новому прем’єр-міністрові позбутися свого клоунського іміджу в Європі й чи вистачить йому такту не жартувати так, щоб насмішити британців, але вкотре розсердити французів, німців та італійців? Боріс Джонсон — складна і яскрава особистість. З таким прем’єром нудьгувати не доведеться. Аби тільки не сталося лиха.
Майкл Бініон, Лондон
Матеріал друкованого видання № 30 (610) від 25 липня
Фото: Reuters
Чи вдасться Борісу Джонсону повторити успіх свого кумира Вінстона Черчилля на посаді прем’єр-міністра Великої Британії
Карикатуристи люблять його волосся: біляве, довге, неохайне, ніби він тиждень гребінця не бачив. Просто намалюй це волосся — і всім зрозуміло, що це Боріс. Саме такий імідж йому й потрібен — упізнаваний, прикольний, популярний, неформальний. Людина, яка не сприймає себе надто серйозно, але завжди перебуває в центрі уваги. Як і багато іншого в особистості наступного британського прем’єр-міністра, все це оманливе й ретельно зрежисоване.
Боріс часто куйовдить волосся перед тим, як з’явитися перед камерами або на політичних мітингах. Це додає йому неформального вигляду й розвіює образ «еліти», привілейованого сина родини із середнього класу. Від природи Джонсон неохайний і неорганізований, але навчився використовувати будь-яку ваду собі на користь: клеїти дурня на публіці або вдавати спантеличеного. Це спосіб приховати свій гострий, як бритва, розум і рушійну силу амбіцій, що завжди націлені на кар’єру та рух угору. Він частенько потрапляє в неприємності через зауваження, які вважаються мало не расистськими, коли називає чорношкірих «папуасами» або каже, що мусульманка в нікабі із закритим обличчям схожа на поштову скриньку. Але далі все переводить у жарт або вдає, ніби казав це несерйозно. Так Джонсон уникає тавра расиста чи елітиста, приваблюючи водночас тих консерваторів, які погоджуються з такими поглядами.
Проте найбільший обман у тому, що ніхто не знає достеменно його поглядів і переконань. Консерватор він чи соціал-ліберал? Він справді ненавидить Європейський Союз чи просто використовує це поширене упередження щодо Брюсселя задля власної кар’єри? Він справді кмітливий і здатний на промови-експромти чи просто інтелектуальний ледар, якому ліньки читати всі ті нотатки й рекомендації, які йому дають? Відповідь така: він дотримується одночасно всіх цих суперечливих поглядів. Побачити істинного Боріса Джонсона вдається рідко.
Іронія в тому, що він народився в сім’ї, яка давно й нерозривно пов’язана зі спробами Британії сформувати тісніші зв’язки з ЄС. Батько Стенлі Джонсон був депутатом Європейського парламенту, а потім відповідав за довкілля у Європейській комісії. Брат Джо також член парламенту від Консервативної партії, але виступає проти Brexit, через що й подав у відставку з уряду Мей. Сестра Рейчел — відома журналістка, яка вийшла з Консервативної партії і долучилася до ліберал-демократів, бо хоче, щоб Британія залишилася в ЄС. Його родина стала ідеальною ілюстрацією розколу в британському суспільстві через Brexit, хоча все ще лояльно підтримує його на публіці.
Сам Боріс навчався в Ітоні, найпрестижнішій приватній школі Британії, потім опановував класичні мови в Оксфордському університеті. Тепер він перетворює це на жарт, часто цитуючи фрази латиною, з одного боку, щоб потішити інших високоосвічених британців, з другого — щоб покепкувати з власного привілейованого минулого й сподобатися електорату лейбористів. Він без вагань використовує барвисту мову, щоб вийти з незручного становища: коли його ще в часи роботи редактором у тижневику The Spectator звинуватили в романі з іншою журналісткою, він назвав ці закиди (до речі, справедливі) «перевернутою пірамідою нісенітниць». Кумедна фраза запам’яталася, а його брехня про інтрижку забулася.
Після Оксфорду Джонсон пішов у журналістику, почавши зі стажера в газеті The Times. Але довго він там не протримався. Не минуло й двох років, як його вигнали за вигадані цитати до репортажу про відкриття одного старовинного замку в Лондоні. Далі він став брюссельським кореспондентом Daily Telegraph. До Брюсселя Боріс приїхав, коли я працював там кореспондентом The Times, тож два роки ми були конкурентами. Він завжди вмів розвеселити. Але журналістом був ненадійним. Вирішив, що його читачам більше сподобається акцент на негативних сторонах ЄС, і написав чимало таких матеріалів про норми Євросоюзу, які вимагали рівних бананів і огірків, або про класифікацію розмірів презервативів тощо. Британці реготали над тупістю брюссельських бюрократів. Поступово громадську думку вдалося налаштувати проти членства Британії в ЄС. А його матеріали, що публікувалися в Daily Telegraph, часто були або перебільшенням, або неправдою. Це бісило чиновників Єврокомісії, але вони не могли ніяк цьому зарадити.
Попри явні спроби здобути підтримку правого крила Консервативної партії, Джонсона не можна назвати типовим консерватором. Це традиціоналіст, який негативно ставиться до того, що вважає лівацьким інфантилізмом у Лейбористській партії, патріот (патріотизм якого межує з англійським — не британським — націоналізмом). Він переконаний, що держава повинна якомога менше втручатися в життя громадян. Але й соціал-ліберал. Вірить у свободу взагалі та в особисту свободу зокрема. Толерантно ставиться до нинішнього молодого покоління, а в таких питаннях, як одностатеві шлюби, бідність чи расові проблеми, виступає за рівні можливості для всіх. На посаді мера Лондона керував інклюзивною командою, у якій працювало четверо гомосексуалів і були чиновники з-поміж мусульман, сикхів та індусів. Саме тому Джонсон був популярним мером і обирався на цю посаду двічі. Йому вдалося переконати місто, зазвичай переважно лейбористське, проголосувати за себе. Це була яскрава, добре впізнавана фігура. Йому вдалося підняти імідж Лондона у світі, особливо під час Олімпіади 2012 року.
Критики пояснюють соціал-лібералізм Джонсона безладом у його особистому житті. Він був двічі одружений, мав кілька любовних зв’язків і зараз має нову подругу, яка може оселитися разом із ним на Даунінг-стрит, але від якої недавно всі почули про їхню бурхливу сварку. Сусіди навіть викликали поліцію. Боріс відмовився обговорювати це, сказавши, що цінує таємницю особистого життя і не хоче втягувати близьких у своє політичне майбутнє.
Значною мірою Джонсон рівняється на свого героя Черчилля. Він написав книжку про найвеличнішого прем’єр-міністра Британії, а його політична кар’єра чимось нагадує Черчиллеву. Той теж починав журналістом. Посварився зі своєю партією. Був поза владою і кілька років, у 1930-х, у «глушині» через розбіжності з політикою консерваторів щодо Німеччини. Повернувся до влади в 1940-му під час загальнодержавної кризи. На думку Боріса, він повертається нині до влади в розпал найбільшої політичної кризи й у часи непевності, яких Британія не знала ще з Другої світової війни хоче вдихнути в країну дух оптимізму й знову об’єднати роздроблену партію та суспільство. За його словами, усе, що для цього потрібно, — це оптимізм і віра в те, що викликам можна протистояти.
Посада прем’єр-міністра вимагає серйозності, зосередженості та ретельності, які наганяють на Джонсона нудьгу, і це може виявитися проблемою для нього. Він був нікудишнім міністром закордонних справ, бо навіть не хотів читати підготовлені для нього матеріали й робив помилки. Джонсон усе ще мислить як журналіст і каже інколи правдиві речі, які запросто могли б стати яскравими заголовками, але це може мати серйозні дипломатичні наслідки. У нього короткотривала увага, і він вважає за краще вирішувати справи через особисті зв’язки, а не через звичні канали державної служби.
Чи допоможе йому це в комунікації з Трампом? Чи, навпаки, розбіжності в інтересах між Британією та США заважатимуть тіснішим трансатлантичним зв’язкам? Чи вдасться новому прем’єр-міністрові позбутися свого клоунського іміджу в Європі й чи вистачить йому такту не жартувати так, щоб насмішити британців, але вкотре розсердити французів, німців та італійців? Боріс Джонсон — складна і яскрава особистість. З таким прем’єром нудьгувати не доведеться. Аби тільки не сталося лиха.
Майкл Бініон, Лондон
Матеріал друкованого видання № 30 (610) від 25 липня
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Трамп пригрозил Франции санкциями. Макрон ответил
Президенты США и Франции договорились обсудить налогообложение технологических компаний на саммите G7.
После введения во Франции налога в отношении технологических компаний США, американский президент Дональд Трамп пригрозил Франции санкциями. Как сообщает Reuters, президент Франции Эмманюэль Макрон позвонил Трампу и обсудил с ним сложившуюся ситуацию.
Президенты пришли к выводу, что саммит Большой семерки, который пройдет во французском Биарицце в августе, станет хорошей площадкой для введения общего плана по налогообложению цифровых компаний.
В начале месяца уже сообщалось, что между Францией и США начался конфликт на фоне попыток ОЭСР найти оптимальный способ налогообложения таких гигантов, как Alphabet, Apple, Facebook и Amazon.
США выступили против введения мер в отношении только "цифровых" компаний и появления национальных диджитал-налогов, так как это может привести к двойному налогообложению.
Президенты США и Франции договорились обсудить налогообложение технологических компаний на саммите G7.
После введения во Франции налога в отношении технологических компаний США, американский президент Дональд Трамп пригрозил Франции санкциями. Как сообщает Reuters, президент Франции Эмманюэль Макрон позвонил Трампу и обсудил с ним сложившуюся ситуацию.
Президенты пришли к выводу, что саммит Большой семерки, который пройдет во французском Биарицце в августе, станет хорошей площадкой для введения общего плана по налогообложению цифровых компаний.
В начале месяца уже сообщалось, что между Францией и США начался конфликт на фоне попыток ОЭСР найти оптимальный способ налогообложения таких гигантов, как Alphabet, Apple, Facebook и Amazon.
США выступили против введения мер в отношении только "цифровых" компаний и появления национальных диджитал-налогов, так как это может привести к двойному налогообложению.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 14.05.2008
Повідом.: 20839
Реєстрація: 14.05.2008
Повідом.: 20839
Узеленского, как всегда, отморозятся.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
Ще у 1659 році люди вірили, що вдування диму в задній прохід повертає до життя(с)
кому лень все смотреть, можно первые две минуты)
fesky64
F
Во-от ! Событие произошло бог знает когда , но против Ававкова ни кто не пикнул, ни кто не спросил у него, что за беспредел творится в его ведомстве.
Аваков играл против Пороха, помогая Коломойскому и ЗеПрпезденту .
Тепеь Авакова сливают. Эти "подробности" - только начало .
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.04.2014
Повідом.: 10620
Реєстрація: 12.04.2014
Повідом.: 10620
Детство вспомнил?масквашвея масквашвея
абырвалг!! абырвалг!! абыр! абыр!!
Да, Фіздос, это исключительно то, с чего ты начинал....
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
вот сидишь ты и пишешь всякую чушь, а если б не Петя, мог бы уже полезным делом заниматься - чистить бурятам ботинки
fesky64
F
Миллиарды ? В офшоры ?
Работа этого провокатора на ХФ, действующего по методичкам Кремля уж явно по вкусу кому то из следящих за темой.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
fesky64
F
да пусть пишет, что хочет. тебе разве жалко?
каждый свое получит.
Я помню как всё начиналось.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Флаг ДНР - на Селигере !
Та пусть ребятки бавятся, вам что, жалко ?
ДНР планировался россией c 2013
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
А это ...Федос , уже которую неделю на ХФ делает вбросы - постоянно, монотонно : в войне виноват Порох, порохоботы понесут такую же ответственность, Пороха расстрелять, порохоботов посадить, Порох миллиарды зарабатывал на войне и отправлял миллиарды в офшоры, войну в Украине развязал Порох, он виновен за смерти украинцев...
Неужели не ясно, какую работу делает этот юзер ?
Порох начал войну, россия не при чём, будем восстанавливать донбасс сами, где деньги ? - а у Пороха всё заберём, его и его сторонников засадим, имущество отберём, и на эти деньги отстроим донбасс, ведб xуйло не при чём...
Кто покрывает этого Федоса, догадываешься ?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 21.03.2012
Повідом.: 7487
Реєстрація: 21.03.2012
Повідом.: 7487
Передайте козойобу, что в Америке не во всех штатах есть смертная казнь.
И уж тем более не во всех штатах она совершается при помощи электрического стула.
И уж совсем тем более вину и наказание устанавливает суд, а не какой-то реднек, круглосуточно срущий в тырнетах.
А за ретрансляцию кацапских инфоговнопомоек он давно уже заслужил пожизненный эцих с гвоздями.
И уж тем более не во всех штатах она совершается при помощи электрического стула.
И уж совсем тем более вину и наказание устанавливает суд, а не какой-то реднек, круглосуточно срущий в тырнетах.
А за ретрансляцию кацапских инфоговнопомоек он давно уже заслужил пожизненный эцих с гвоздями.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
Реєстрація: 22.05.2009
Повідом.: 29644
ты загнался, Федя. в цифрах от всего населения, кто голосовал за партию СН, это далеко не 92 и даже не 50%