27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Павел Казарин:Керченский экзамен
Война вытесняет случайности с наших радаров. Мы перестаем видеть совпадения, эксцессы и бытовые трагедии. Вместо этого мы ищем причины, следствия и заговоры. И если даже их нет – мы все равно их находим.
Трагедия в Керчи, где студент расстрелял однокашников, стала именно такой историей. Соцсети соревнуются в конспирологии и сравнивают Керчь с Бесланом. Керченский расстрел не существует вне войны и аннексии – мы вписываем его в привычный и знакомый контекст. Чтобы сделать привычные и знакомые выводы.
И не только мы.
Сезон охоты
Мы привыкли к тому, что знаем имя зла. Нас приучили к этому последние четыре с половиной года. Аннексия, вторжение, теракты. Заложники, диверсии, клевета. За эти годы Украина привыкла мерять реальность окопами. И двухцветная палитра стала привычным шаблоном, который мы натягиваем на любые новые вводные.
Нет ничего удивительного, что первые реакции на трагедию в Керчи были однозначны. Режиссуру приписали ФСБ. Сценарий – Кремлю. А весь сценарий восприняли как поиск casus belli. Либо для эскалации внешней – с Украиной. Либо внутренней – с жителями аннексированного Крыма.
Для полноты картины не хватало лишь крымскотатарского имени, связей с «Правым сектором» и квалификации «теракт». Всего этого ждали. Но все это так и не появилось.
Оказалось, что керченский стрелок не симпатик Киева. Не связан с оппозицией. А спускать курок его заставила ненависть абстрактная, а не политическая. Российские телеканалы, намекавшие на «руку Киева», оказались в тупике. В том же, в котором оказались те, кто обвинял «руку ФСБ».
Бытовое насилие от политического всегда отличается бессмысленностью. Первые вердикты следствия непохожи на объявление сезона охоты на ведьм. А привычные лекала перестают подходить для описания реальности.
Да, наверняка, российский левиафан по итогу трагедии выбьет себе еще немного контролирующих функций. Например, усилит контроль за учебными заведениями. Или ограничит продажу оружия. Но для этого повод ему совершенно не нужен. Точнее - он и так последние четыре года живет внутри одного глобального повода («мы – окруженная крепость») и внутри бесконечного числа локальных («борьба с пятой колонной»).
Безымянное зло
Четыре года назад россия (страна-террорист) вырвала Крым из глобального и глобализованного. Но полностью изолировать его от мира она не смогла. От того самого мира, в котором подростковое насилие и расстрелы людей становятся привычной реальностью.
Штат Колорадо, школа «Колумбайн». Двое учеников старших классов – Эрик Харрис и Дилан Клиболд – в апреле 1999 года убили 13 человек и ранили еще 23. Следом были расстрелы в Виргинском политехническом институте, начальной школе Сэнди-Хук и в средней школе Марджори Стоунман Дуглас. Суммарное число погибших превысило 50 человек.
Мы выучили слово «буллинг». Обсуждаем подростковую агрессию. Спорим о короткостволе как способе самозащиты. И отчаянно пытаемся понять, как в благополучной Норвегии мог появиться Андерс Брейвик.
Но всеобщей становится не только дискуссия о насилии. Всеобщим подчас становится само насилие. Мир стал глобальным – и эта глобальность распространяется не только на то, что нам нравится.
Мы справедливо говорим, что до аннексии в Крыму подобного не было – и это правда. Но эта риторическая формула способна причесать наши эмоции, а не логику. Керченский убийца не руководствовался национальным, конфессиональным или мировоззренческим при выборе своих жертв. Бессистемность этой трагедии заставляет думать лишь о том, что от условного «колумбайна» сегодня не защищен никто. Мы можем надеяться на неповторение подобного. Но никто не может этого гарантировать.
И если завтра подобная трагедия случится на украинском материке – мы назовем спекуляцией попытки привязать ее к тому, что уже пятый год кряду темы войны, насилия и оружия прописались в нашей жизни.
Крымское безмолвие
После керченской трагедии президент и парламент высказали соболезнования семьям погибших. Но дискуссия об объявлении траура в Украине шла лишь в соцсетях.
Причем, тот факт, что это была именно дискуссия – довольно показателен. Украинский обыватель до сих пор не определился с тем, кто живет на оккупированных территориях – заложники аннексии или ее архитекторы. Если заложники – траур должен быть. Если архитекторы – возможны варианты.
Ругаться с общественным мнением – все равно, что пытаться высечь море. Общественное мнение напоминает стихию – оно по природе своей обречено быть противоречивым, порой истеричным и не всегда рациональным. В конце концов, это социальные сети – порой очень много нелепостей говорится людьми только из желания сказать что-то новое.
Но с государственных институтов спрос иной. Просто потому, что на фоне коллективного бессознательного они олицетворяют то самое рацио, которое должно принимать решения не под влиянием эмоций.
И в этом смысле необъявленный траур – это история про два неотправленных сигнала. Один из которых мог быть услышан в самом Крыму. Для которого трагедия стала безусловным шоком. В рамках которого любое публичное сопереживание никогда не будет лишним.
А второй сигнал мог быть послан «вовне». Иным государствам и их гражданам, которые следят за судьбой оккупированных украинских территорий в фоновом режиме. Куда нести цветы? Кому выражать сочувствие? С кем солидаризироваться в момент трагедии?
Крым остался на периферии общественного внимания в Украине. Его даже нет в повестке кандидатов в президенты. Что неудивительно – число переселенцев с Донбасса идет на сотни тысяч, а из Крыма – лишь на десятки. Политтехнологи не видят в крымской повестке ресурс, а потому предпочитают игнорировать.
Но в том и штука, что это вопрос не про инструментальность. Это вопрос про ответственность. Киев не может влиять на крымскую повседневность, но он может о ней помнить. Может приструнить пергидрольный произвол в миграционной службе. Навести порядок на админгранице. Четко проговорить, как жить на оккупированных территориях так, чтобы не нарушать украинских законов. Все то немногое, что стоит дешево, а ценится дорого.
Просто потому, что это тест на зрелость. Часть того самого экзамена, который украинское государство сдает уже пятый год подряд.
Война вытесняет случайности с наших радаров. Мы перестаем видеть совпадения, эксцессы и бытовые трагедии. Вместо этого мы ищем причины, следствия и заговоры. И если даже их нет – мы все равно их находим.
Трагедия в Керчи, где студент расстрелял однокашников, стала именно такой историей. Соцсети соревнуются в конспирологии и сравнивают Керчь с Бесланом. Керченский расстрел не существует вне войны и аннексии – мы вписываем его в привычный и знакомый контекст. Чтобы сделать привычные и знакомые выводы.
И не только мы.
Сезон охоты
Мы привыкли к тому, что знаем имя зла. Нас приучили к этому последние четыре с половиной года. Аннексия, вторжение, теракты. Заложники, диверсии, клевета. За эти годы Украина привыкла мерять реальность окопами. И двухцветная палитра стала привычным шаблоном, который мы натягиваем на любые новые вводные.
Нет ничего удивительного, что первые реакции на трагедию в Керчи были однозначны. Режиссуру приписали ФСБ. Сценарий – Кремлю. А весь сценарий восприняли как поиск casus belli. Либо для эскалации внешней – с Украиной. Либо внутренней – с жителями аннексированного Крыма.
Для полноты картины не хватало лишь крымскотатарского имени, связей с «Правым сектором» и квалификации «теракт». Всего этого ждали. Но все это так и не появилось.
Оказалось, что керченский стрелок не симпатик Киева. Не связан с оппозицией. А спускать курок его заставила ненависть абстрактная, а не политическая. Российские телеканалы, намекавшие на «руку Киева», оказались в тупике. В том же, в котором оказались те, кто обвинял «руку ФСБ».
Бытовое насилие от политического всегда отличается бессмысленностью. Первые вердикты следствия непохожи на объявление сезона охоты на ведьм. А привычные лекала перестают подходить для описания реальности.
Да, наверняка, российский левиафан по итогу трагедии выбьет себе еще немного контролирующих функций. Например, усилит контроль за учебными заведениями. Или ограничит продажу оружия. Но для этого повод ему совершенно не нужен. Точнее - он и так последние четыре года живет внутри одного глобального повода («мы – окруженная крепость») и внутри бесконечного числа локальных («борьба с пятой колонной»).
Безымянное зло
Четыре года назад россия (страна-террорист) вырвала Крым из глобального и глобализованного. Но полностью изолировать его от мира она не смогла. От того самого мира, в котором подростковое насилие и расстрелы людей становятся привычной реальностью.
Штат Колорадо, школа «Колумбайн». Двое учеников старших классов – Эрик Харрис и Дилан Клиболд – в апреле 1999 года убили 13 человек и ранили еще 23. Следом были расстрелы в Виргинском политехническом институте, начальной школе Сэнди-Хук и в средней школе Марджори Стоунман Дуглас. Суммарное число погибших превысило 50 человек.
Мы выучили слово «буллинг». Обсуждаем подростковую агрессию. Спорим о короткостволе как способе самозащиты. И отчаянно пытаемся понять, как в благополучной Норвегии мог появиться Андерс Брейвик.
Но всеобщей становится не только дискуссия о насилии. Всеобщим подчас становится само насилие. Мир стал глобальным – и эта глобальность распространяется не только на то, что нам нравится.
Мы справедливо говорим, что до аннексии в Крыму подобного не было – и это правда. Но эта риторическая формула способна причесать наши эмоции, а не логику. Керченский убийца не руководствовался национальным, конфессиональным или мировоззренческим при выборе своих жертв. Бессистемность этой трагедии заставляет думать лишь о том, что от условного «колумбайна» сегодня не защищен никто. Мы можем надеяться на неповторение подобного. Но никто не может этого гарантировать.
И если завтра подобная трагедия случится на украинском материке – мы назовем спекуляцией попытки привязать ее к тому, что уже пятый год кряду темы войны, насилия и оружия прописались в нашей жизни.
Крымское безмолвие
После керченской трагедии президент и парламент высказали соболезнования семьям погибших. Но дискуссия об объявлении траура в Украине шла лишь в соцсетях.
Причем, тот факт, что это была именно дискуссия – довольно показателен. Украинский обыватель до сих пор не определился с тем, кто живет на оккупированных территориях – заложники аннексии или ее архитекторы. Если заложники – траур должен быть. Если архитекторы – возможны варианты.
Ругаться с общественным мнением – все равно, что пытаться высечь море. Общественное мнение напоминает стихию – оно по природе своей обречено быть противоречивым, порой истеричным и не всегда рациональным. В конце концов, это социальные сети – порой очень много нелепостей говорится людьми только из желания сказать что-то новое.
Но с государственных институтов спрос иной. Просто потому, что на фоне коллективного бессознательного они олицетворяют то самое рацио, которое должно принимать решения не под влиянием эмоций.
И в этом смысле необъявленный траур – это история про два неотправленных сигнала. Один из которых мог быть услышан в самом Крыму. Для которого трагедия стала безусловным шоком. В рамках которого любое публичное сопереживание никогда не будет лишним.
А второй сигнал мог быть послан «вовне». Иным государствам и их гражданам, которые следят за судьбой оккупированных украинских территорий в фоновом режиме. Куда нести цветы? Кому выражать сочувствие? С кем солидаризироваться в момент трагедии?
Крым остался на периферии общественного внимания в Украине. Его даже нет в повестке кандидатов в президенты. Что неудивительно – число переселенцев с Донбасса идет на сотни тысяч, а из Крыма – лишь на десятки. Политтехнологи не видят в крымской повестке ресурс, а потому предпочитают игнорировать.
Но в том и штука, что это вопрос не про инструментальность. Это вопрос про ответственность. Киев не может влиять на крымскую повседневность, но он может о ней помнить. Может приструнить пергидрольный произвол в миграционной службе. Навести порядок на админгранице. Четко проговорить, как жить на оккупированных территориях так, чтобы не нарушать украинских законов. Все то немногое, что стоит дешево, а ценится дорого.
Просто потому, что это тест на зрелость. Часть того самого экзамена, который украинское государство сдает уже пятый год подряд.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
В Киев приехала делегация из РФ, чтобы поделить квоты на вылов рыбы в Азовском море
Сегодня в Киеве проходит заседание украинского-российской комиссии по вопросам рыболовства в Азовском море. Об этом сообщил постоянный представитель президента в Автономной Республике Крым Борис Бабин, передает «Громадське радио».
Бабин отметил, что в совещании с российской стороны принимают участие представители пограничной службы ФСБ россии, а с украинской - представители Министерства иностранных дел и Министерства юстиции. С украинской стороны - первый заместитель Бориса Бабина.
Он объясняет, что распределение квот на рыбалку происходит в рамках действия соглашения с РФ от 1993 года. Вместе с МИДе и Минюстом велась работа над прекращением работы соглашения, но безуспешно.
«Мы провели несколько совещаний и внесли следующие требования на заседание этой комиссии, в частности вопрос неправомерной передачи россиянами квот крымским рыболовным структурам с нарушением этого соглашения. Вопрос милитаризации Азова и влияние на экологию, вопросы технического состояния российских судов, которые вылавливают рыбу, вопрос так называемых научных исследований, похищенных рыбаков. Это все мы требовали включить в повестку дня комиссии», - говорит Бабин.
По его словам, Кабмин и СБУ проинформированы о необходимости реагирования.
«За такой формат МИД, Минюст и Держрибагенство. В таких условиях мы не ожидаем разрыва договора. Уполномоченные органы госвласти удовлетворяет такое положение дел», - говорит Бабин.
В случае прекращения действия соглашения украинские рыбаки смогут работать в акватории Азовского моря, определенной СНБО, под наблюдением пограничников.
Однако, по словам Бабина, требования представительства президента в повестку дня не внесли.
Сегодня в Киеве проходит заседание украинского-российской комиссии по вопросам рыболовства в Азовском море. Об этом сообщил постоянный представитель президента в Автономной Республике Крым Борис Бабин, передает «Громадське радио».
Бабин отметил, что в совещании с российской стороны принимают участие представители пограничной службы ФСБ россии, а с украинской - представители Министерства иностранных дел и Министерства юстиции. С украинской стороны - первый заместитель Бориса Бабина.
Он объясняет, что распределение квот на рыбалку происходит в рамках действия соглашения с РФ от 1993 года. Вместе с МИДе и Минюстом велась работа над прекращением работы соглашения, но безуспешно.
«Мы провели несколько совещаний и внесли следующие требования на заседание этой комиссии, в частности вопрос неправомерной передачи россиянами квот крымским рыболовным структурам с нарушением этого соглашения. Вопрос милитаризации Азова и влияние на экологию, вопросы технического состояния российских судов, которые вылавливают рыбу, вопрос так называемых научных исследований, похищенных рыбаков. Это все мы требовали включить в повестку дня комиссии», - говорит Бабин.
По его словам, Кабмин и СБУ проинформированы о необходимости реагирования.
«За такой формат МИД, Минюст и Держрибагенство. В таких условиях мы не ожидаем разрыва договора. Уполномоченные органы госвласти удовлетворяет такое положение дел», - говорит Бабин.
В случае прекращения действия соглашения украинские рыбаки смогут работать в акватории Азовского моря, определенной СНБО, под наблюдением пограничников.
Однако, по словам Бабина, требования представительства президента в повестку дня не внесли.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Александр Коваленко: Румыния прикрывает “крымскую лавочку” для своих судовладельцев
Не для кого не секрет, что значительная часть судов, которые сейчас заходят в порты оккупированного Крыма, по сути, осуществляют контрабанду. И среди таковых есть и представители стран не просто из состава Европейского Союза, но и соседствующие с Украиной. В частности, речь идет о Румынии.
Между тем, официальный Бухарест более не намерен терпеть противоправные действия РФ, которая, контрабандным путем втягивает румынские суда в порты оккупированного Крыма.
Благодаря достигнутым ранее договоренностям между Украиной и Румынией о сотрудничестве в военно-морской сфере, которые стали следствием резкой активизации деятельности ЧМФ РФ в акваториях Черного и Азовского морей, Бухарест намерен стать своеобразным форпостом для ЕС в регионе.
Как известно, глава МИД Румынии Теодор Мелешкану (который в прошлом занимал должность главы Службы внешней разведки Румынии) не так давно назвал действия россии в Черном море испытанием “новейших методов агрессии при помощи современных технологий”. Кроме того, именно он инициировал программу по борьбе с незаконными румынскими грузопотоками в закрытые порты оккупированного Крыма, которые осуществлялись без согласия и уведомлений румынского правительства с подачи пророссийских сил в самой Румынии.
Согласно данным румынских спецслужб, Кремль использует судопотоки через закрытые порты аннексированного полуострова для переправки в страны ЕС незаконных мигрантов, а так же переброски оружия, наркотических средств и психотропных веществ. Теперь же эти потоки с румынской стороны будут перекрыты, а вовлечение румынских операторов контрабандные схемы Кремля преследоваться по закону.
На сегодняшний день прокуратура Румынии и служба безопасности портов выяснили, что румынских судовладельцев и операторов активно использовала фирма Johar Shipping, которая де-факто принадлежит семейству Башара Асада.
Фактическим собственником Johar Shipping является Хасан Джохар, находящийся под покровительством клана Асада. Сама же фирма осуществляла продажу суден, которые после формальной смены владельца на ISM Group Ltd., были задействованы в организации поставок морским путем оружия из Ливии в Сирию, нелегальных мигрантов в Европу из Сирии и Турции. Но, что немаловажно, именно эта компания несет ответственность за переброску компонентов химического оружия по маршруту Тартус-Феодосия судном “NADALINA”.
Что же, действия румынской стороны в этом вопросе не могут не радовать. Ведь лишь сообща мы можем противостоять такому коварному противнику как россия (страна-террорист), использующему все ресурсы не для развития и созидания, а разрушения. И пример Румынии, уверен, станет показательным и для других стран НАТО, так или иначе, но вовлеченных в коррупционные и контрабандные схемы Кремля.
У Болгарії затримали судно із окупованого Криму під українським прапором
У порту болгарського міста Бургас затримали судно "Шельф-Південь", яке прямувало з окупованого Криму під українським прапором та з підробленими документами.
Корабель перебуває у власності громадянки РФ, але для обходу європейських і українських санкцій продовжувало використовувати український прапор, отриманий ще до анексії півострова, повідомляє "Чорноморська безпека".
При цьому воно не перебуває під технічним наглядом Регістру судноплавства України від 2011 року, але виходило в рейси до окупованого Криму за підробленими судовим документам.
За даними автоматичних ідентифікаційних систем, судно у вересні поточного року проходило обслуговування в закритому морському порту Ялти, куди заходило також під прапором України.
"Шельф-Південь" також заходив до Ялти 3 липня 2018 року, надавши копії суднових документів, яких, за інформацією Реєстру судноплавства України, немає в базах даних і, судячи з усього, вони мають численні ознаки підробок.
"Ми бачимо приклад спроби, з одного боку, дискредитувати Реєстр судноплавства України, а з іншого - вбити клин між нами і західними партнерами, представляючи уявні заходи "українських суден" в закриті порти Криму за підробленими документами", - йдеться у повідомленні.
Не для кого не секрет, что значительная часть судов, которые сейчас заходят в порты оккупированного Крыма, по сути, осуществляют контрабанду. И среди таковых есть и представители стран не просто из состава Европейского Союза, но и соседствующие с Украиной. В частности, речь идет о Румынии.
Между тем, официальный Бухарест более не намерен терпеть противоправные действия РФ, которая, контрабандным путем втягивает румынские суда в порты оккупированного Крыма.
Благодаря достигнутым ранее договоренностям между Украиной и Румынией о сотрудничестве в военно-морской сфере, которые стали следствием резкой активизации деятельности ЧМФ РФ в акваториях Черного и Азовского морей, Бухарест намерен стать своеобразным форпостом для ЕС в регионе.
Как известно, глава МИД Румынии Теодор Мелешкану (который в прошлом занимал должность главы Службы внешней разведки Румынии) не так давно назвал действия россии в Черном море испытанием “новейших методов агрессии при помощи современных технологий”. Кроме того, именно он инициировал программу по борьбе с незаконными румынскими грузопотоками в закрытые порты оккупированного Крыма, которые осуществлялись без согласия и уведомлений румынского правительства с подачи пророссийских сил в самой Румынии.
Согласно данным румынских спецслужб, Кремль использует судопотоки через закрытые порты аннексированного полуострова для переправки в страны ЕС незаконных мигрантов, а так же переброски оружия, наркотических средств и психотропных веществ. Теперь же эти потоки с румынской стороны будут перекрыты, а вовлечение румынских операторов контрабандные схемы Кремля преследоваться по закону.
На сегодняшний день прокуратура Румынии и служба безопасности портов выяснили, что румынских судовладельцев и операторов активно использовала фирма Johar Shipping, которая де-факто принадлежит семейству Башара Асада.
Фактическим собственником Johar Shipping является Хасан Джохар, находящийся под покровительством клана Асада. Сама же фирма осуществляла продажу суден, которые после формальной смены владельца на ISM Group Ltd., были задействованы в организации поставок морским путем оружия из Ливии в Сирию, нелегальных мигрантов в Европу из Сирии и Турции. Но, что немаловажно, именно эта компания несет ответственность за переброску компонентов химического оружия по маршруту Тартус-Феодосия судном “NADALINA”.
Что же, действия румынской стороны в этом вопросе не могут не радовать. Ведь лишь сообща мы можем противостоять такому коварному противнику как россия (страна-террорист), использующему все ресурсы не для развития и созидания, а разрушения. И пример Румынии, уверен, станет показательным и для других стран НАТО, так или иначе, но вовлеченных в коррупционные и контрабандные схемы Кремля.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
У Болгарії затримали судно із окупованого Криму під українським прапором
У порту болгарського міста Бургас затримали судно "Шельф-Південь", яке прямувало з окупованого Криму під українським прапором та з підробленими документами.
Корабель перебуває у власності громадянки РФ, але для обходу європейських і українських санкцій продовжувало використовувати український прапор, отриманий ще до анексії півострова, повідомляє "Чорноморська безпека".
При цьому воно не перебуває під технічним наглядом Регістру судноплавства України від 2011 року, але виходило в рейси до окупованого Криму за підробленими судовим документам.
За даними автоматичних ідентифікаційних систем, судно у вересні поточного року проходило обслуговування в закритому морському порту Ялти, куди заходило також під прапором України.
"Шельф-Південь" також заходив до Ялти 3 липня 2018 року, надавши копії суднових документів, яких, за інформацією Реєстру судноплавства України, немає в базах даних і, судячи з усього, вони мають численні ознаки підробок.
"Ми бачимо приклад спроби, з одного боку, дискредитувати Реєстр судноплавства України, а з іншого - вбити клин між нами і західними партнерами, представляючи уявні заходи "українських суден" в закриті порти Криму за підробленими документами", - йдеться у повідомленні.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Азовський судноремонтний завод повертають до державної власності
Кабінет Міністрів України прийняв рішення повернути Азовський судноремонтний завод з приватної у державну власність
З метою прискорення повернення підприємства до державної власності на завод разом з губернатором прибуло керівництво Фонду Держмайна, а також керівник створеного у травні 2018 державного підприємства “АСРЗ”.
Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на міський портал Маріуполя.
З 2016 у ТОВ “СРЗ”, яке орендувало цілісний майновий комплекс з 2003 року у Фонд держмайна, закінчився договір. Проте, протягом двох років підприємство не тільки не припиняло роботу, а й продовжувало платити оренду та укладати контракти.
Згідно з нормою, прописаної в Господарському кодексі України, договір про оренду підприємства продовжує свою дію до моменту створення акту про прийом-передачу того, що знаходилося оренді. Поки такого немає, підприємство – орендар цілісного майнового комплексу продовжує використовувати виробничі потужності. На даний момент підприємство працює практично на повну потужність та забезпечено замовленнями до березня.
Сподіваюся, після передачі держава визначить подальшу долю підприємства, – заявив директор недавно створеного ДП “АСРЗ” Ігор Решетов
За підсумками наради з губернатором була досягнута домовленість про те, що керівництво ТОВ “СРЗ” надасть доступ представникам ДП “АСРЗ”, яке знаходиться на території підприємства.
Крім того, мова йшла також про те, щоб підприємство-арендатор більше не підписувало довгострокових договорів на виконання робіт, а всі наявні контракти завершило в березні 2019.
Кабінет Міністрів України прийняв рішення повернути Азовський судноремонтний завод з приватної у державну власність
З метою прискорення повернення підприємства до державної власності на завод разом з губернатором прибуло керівництво Фонду Держмайна, а також керівник створеного у травні 2018 державного підприємства “АСРЗ”.
Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на міський портал Маріуполя.
З 2016 у ТОВ “СРЗ”, яке орендувало цілісний майновий комплекс з 2003 року у Фонд держмайна, закінчився договір. Проте, протягом двох років підприємство не тільки не припиняло роботу, а й продовжувало платити оренду та укладати контракти.
Згідно з нормою, прописаної в Господарському кодексі України, договір про оренду підприємства продовжує свою дію до моменту створення акту про прийом-передачу того, що знаходилося оренді. Поки такого немає, підприємство – орендар цілісного майнового комплексу продовжує використовувати виробничі потужності. На даний момент підприємство працює практично на повну потужність та забезпечено замовленнями до березня.
Сподіваюся, після передачі держава визначить подальшу долю підприємства, – заявив директор недавно створеного ДП “АСРЗ” Ігор Решетов
За підсумками наради з губернатором була досягнута домовленість про те, що керівництво ТОВ “СРЗ” надасть доступ представникам ДП “АСРЗ”, яке знаходиться на території підприємства.
Крім того, мова йшла також про те, щоб підприємство-арендатор більше не підписувало довгострокових договорів на виконання робіт, а всі наявні контракти завершило в березні 2019.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Сенцов став лауреатом польської премії Pro Dignitate Humana
Український режисер та політв’язень Олег Сенцов*став лауреатом премії Pro Dignitate Humana від Міністерства закордонних справ Польщі.
Про це*заявив голова польського МЗС Яцек Чапутовіч на спільній прес-конференції з головю українського МЗС Павлом Клімкіним.
"Під час візиту міністра закордонних справ України голова МЗС Чапутовіч оголосив, що цьогорічну нагороду Pro Dignitate Humana отримає Олег Сенцов. Режисер у російській тюрмі нагадав про долю політичних в'язнів у Росії та окупованому Криму", - розповів він.
Своєю чергою, Клімкін подякував Польщі за високу нагороду для Сенцова і висловив переконання, що разом з Чапутовічем невдовзі буде нагода подивитися у Варшаві новий фільм Сенцова та поспілкуватися з ним особисто на прем’єрі. Також голова українського МЗС зазначив, що сторони обговорили можливість розширення прикордонно-митного контролю у всіх, а не лише в 4, як сьогодні, пунктах пропуску на українсько-польському державному кордоні.
Український режисер та політв’язень Олег Сенцов*став лауреатом премії Pro Dignitate Humana від Міністерства закордонних справ Польщі.
Про це*заявив голова польського МЗС Яцек Чапутовіч на спільній прес-конференції з головю українського МЗС Павлом Клімкіним.
"Під час візиту міністра закордонних справ України голова МЗС Чапутовіч оголосив, що цьогорічну нагороду Pro Dignitate Humana отримає Олег Сенцов. Режисер у російській тюрмі нагадав про долю політичних в'язнів у Росії та окупованому Криму", - розповів він.
Своєю чергою, Клімкін подякував Польщі за високу нагороду для Сенцова і висловив переконання, що разом з Чапутовічем невдовзі буде нагода подивитися у Варшаві новий фільм Сенцова та поспілкуватися з ним особисто на прем’єрі. Також голова українського МЗС зазначив, що сторони обговорили можливість розширення прикордонно-митного контролю у всіх, а не лише в 4, як сьогодні, пунктах пропуску на українсько-польському державному кордоні.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Шанс на зміну влади в Польщі: чому результати місцевих виборів виявилися сенсаційними
У неділю поляки з рекордною явкою проголосували на місцевих виборах.
І хоча формальну перемогу може святкувати партія влади, "Право і справедливість" (ПіС), опозиційні сили також можуть говорити про успіх. Щонайменше, вони зробили потужну заявку перед парламентськими виборами 2019 року.
У Польщі після проведеної в 1990-х децентралізації місцева влада має солідні повноваження, адже розпоряджається більшістю зібраних податків. Останніми роками зросла й політична роль самоврядування: поки правляча партія "Право і справедливість" залякує громадян напливом біженців та свариться з Брюсселем через судову реформу, мери окремих міст оголошують курс на мультикультурність та демонстративно збільшують кількість євросоюзної символіки.
А цього разу місцеві вибори були ще й першою репетицією перед парламентськими.
Тому ПіС на цих виборах мала підтвердити свій високий рейтинг та намір знову сформувати однопартійний кабмін, а ліберальна опозиція прагнула дати прибічникам надію на участь у коаліційному уряді.
Хоча 21 жовтня поляки обирали мерів усіх міст, а також всі місцеві ради, від гмін до воєводства, найпомітнішим стало змагання влади та опозиції за великі міста Польщі (детальніше – у статті "Битва за Варшаву").
Кандидати обмінювалися не стільки візіями розвитку населених пунктів, скільки програмами розвитку країни – більше ЄС чи більше суверенітету, традиційні цінності чи ліберальні права і свободи.
Підконтрольне ПіС публічне телебачення та опозиційний TVN охоче доливали олії у це протистояння. Перші доводили, що Польща є країною в облозі, яка наполегливо реформується Ярославом Качинським, незважаючи на опір закордонної агентури, другі – смакували кожне незручне висловлювання влади...
Розпалені польсько-польською війною, громадяни показали найвищу явку в історії польських місцевих виборів – понад 53%. Але однозначного переможця так і не виявилося.
Виграли всі?
Усі 10 зареєстрованих у Польщі виборчих комітетів (тобто штабів партій) оголосили, що їхній результат – це перемога, та далеко не всюди справді панував святковий настрій.
Офіційні результати будуть оголошені у вівторок чи середу, та за даними екзит-полу вже відомо, що вибори до воєводських сеймиків (регіональних парламентів) виграла ПіС. За даними late pool, партія влади набрала 33% голосів. Це кращий результат, ніж чотири роки тому (тоді в ПіС отримали 26,9%), але гірший, ніж на парламентських виборах (37,6%).
Для партії влади перемога була вкрай важливою
ФОТО WNP
Голова партії Ярослав Качинський та прем’єр Матеуш Моравецький говорили про успіх, та на обличчях читалося невдоволення.
Так, лідерство збережено, та відрив від найближчого переслідувача – менше 10%, а сумарний результат срібного та бронзового призерів перегонів більший за результат ПіС.
А це означає, що ПіС – попри роки урядування – так і не змогла зламати ситуацію у регіональних парламентах. Партія влади сформує більшість тільки в найбіднішому регіоні – Підкарпатті, тоді як у решті, схоже, і надалі керуватиме коаліція лібералів та аграріїв.
Об’єднаний комітет партій "Громадянська платформа" та "Новочесна" ("Сучасна") у неділю отримав 26,7% голосів, а Польська селянська партія – 13,6%. Їхній сумарний результат порівняно з попередніми місцевими виборами впав, проте й зараз перевищує 40%, що робить їх реальними конкурентами ПіС перед виборами до парламенту.
Ліві з "Союзу лівих демократів" також задоволені результатом: 6,6% – це непогано для позапарламентської партії. Та й популісти з Кукіз’15 не скаржаться на 5,9% – це трохи менше, ніж на парламентських виборах, та партія ніколи не мала міцних осередків на місцях.
А от ультраліві та ультраправі, попри активність у соцмережах перед виборами, навряд чи задоволені тим, що отримали по 1,5%.
Міста проти провінції
Головний привід для оптимізму польських лібералів – перемога у великих містах. В першу чергу – у Варшаві.
Навіть найпалкіші прихильники Рафала Тшасковського, кандидата від "Громадянської коаліції" (таку назву має об’єднання "Платформи" та "Новочесної"), не сподівалися, що колишній євродепутат та міністр цифризації стане мером столиці вже за підсумками першого туру.
Не давали таких прогнозів і передвиборчі опитування.
обкладинка Newsweek
Яскрава ілюстрація – халепа, у яку потрапив польський журнал Newsweek. Це видання (до слова, не прихильне до влади та до її кандидатів) у понеділок пішло у продаж... з публікацією, яка не ставить під сумнів другий тур мерських виборів у столиці!
Річ у тім, що Newsweek віддали до друку ще у суботу, із написом на обкладинці "Буде додатковий час" та колажем з портретів Тшасковського і його головного опонента – підтримуваного ПіС Патрика Які, автора скандальних поправок до закону про ІНП.
За останнього агітував увесь уряд, не нехтуючи навіть шантажем – мовляв, якщо не Які, то не бачити Варшаві інфраструктурних інвестицій. Сам він за кілька днів до голосування закликав мешканців столиці йти на дільниці, порівнюючи боротьбу з лібералами... з Варшавським повстанням 1944 року.
Варшав’яни не залишилися байдужими до метафоричного заклику: у деяких комісіях явка перевищила 70%. От тільки Які не назбирав і третини голосів, а Тшасковський отримав 54%.
Впевненість журналістів у тому, що цей сценарій нереальний, зіграла з ними злий жарт.
Кандидати від опозиції виграли також у більшості великих міст.
Ганна Здановська в Лодзі отримала рекордні 70%, Кшиштоф Жук у Любліні – майже 60%, Яцек Ящковяк у Познані – 56,6%, Якуб Сутрик у Вроцлаві – 50,1%. Другий тур знадобиться Кракову та Гданську. В останньому опозиція майже напевно виграє, а от Краків залишається останньою великою інтригою кампанії. З чинним мером, безпартійним Яцеком Майхровським змагатиметься улюблениця Качинського Малгожата Вассерман.
Ліберали тріумфували й у "середніх" містах. Села ж і маленькі містечка виразно віддали перевагу партії влади.
А ось третьої сили на політичному горизонті так і не з’явилося. Польща і надалі лишається полем битви "Платформи" та ПіС.
Місцеві вибори 2018 року тільки підтвердили – польське суспільство поляризується, і перемога опонента сприймається не як небажаний сценарій, а як окупація.
"На щастя, Польща – це не тільки найбільші міста. Аж навпаки!" – так прокоментувала результати голосування Мажена Никель, головна редакторка правого, прихильного до ПіС порталу wPolityce.pl. "Виборча мапа доводить, що Польща поділена. Західна – сучасна, проєвропейська, світська; східна – традиційна, ксенофобська та мракобісна. Чому західна має бути заручницею? Подумаймо про федералізм", – заперечив популярний у ліберальних колах професор Войцех Садурський.
Мігранти на виборах
Польське законодавство не дає самоуправлінню великих повноважень у сфері міграційної політики, проте ця тематика була присутня протягом усієї кампанії.
Тон задавали ультраправі з Національного руху, які закликали до обмеження трудової міграції. А ПіС минулого тижня випустив хвилинний ролик, який лякав навалою біженців з Близького Сходу та Африки, щойно до влади дійде опозиція. Маніпуляції містив не тільки текст ролика, а й відеоряд – як з’ясували глядачі, на слова про вчинені мусульманами погроми були накладені кадри... болгарина, який б’є німкеню!
Натомість фаворити перегонів у Вроцлаві та Гданську наголошували, що зроблять місто ще більш відкритим для іноземців (передусім українців) та запропонують їм додаткові програми інтеграції. А Тшасковський, котрий йшов під лозунгом "Варшава для всіх", в останній день кампанії зустрівся з представниками українських організацій, яким пообіцяв підтримку, зокрема юридичну допомогу та навчання польської мови.
Цікаво, що на тлі інших країн ЄС у польських місцевих виборах бере участь небагато мігрантів та представників нацменшин. Помітне представництво вдається провести тільки німецькій меншині в Опольському воєводстві.
За інформацією Об’єднання українців у Польщі, до рад та сеймиків балотувалися близько 90 кандидатів українського походження. Враховуючи, що всього у Польщі було зареєстровано 192 тисячі кандидатів, це – дуже небагато.
Крок до зміни влади?
Ще пару місяців тому мало хто з оглядачів мав сумніви, що ПіС одноосібно керуватиме Польщею до 2023 року.
Попри регулярні багатотисячні протести через судову реформу, погіршення відносин з ЄС тощо, партія влади мала підтримку на рівні 40%, яку забезпечувала стабільна економіка, низьке безробіття та зростання соціальних виплат.
Місцеві вибори можуть змінити цей розклад.
Новий мер Варшави Рафал Тжасковський - представник опозиційної коаліції
По-перше, слабка перемога ПіС може свідчити, що Качинський почав втрачати електорат – а раз так, то можна забрати у нього ще більше.
По-друге, зіграла проста стратегія опозиції – не робити різких рухів. Опозицію критикують за те, що вона не пропонує країні свою повістку, обмежуючись реакцією на ідеї Качинського, та часом і це дає свої плоди.
Зрештою, коли у 2007 році партія ПіС програла парламентські вибори після дворічного урядування – економіка теж зростала, але ідеологічного компоненту виявилося досить, щоби поляки зробили інший вибір. У 2015 році соратники Качинського повернулися до влади, обравши правильну тактику – тоді вони відмовилися від різких "правих" гасел та почали переманювати електорат з центру.
Однак три роки врядування повернули ПіС імідж партії, з якою складно домовлятися.
Тепер усе залежатиме від того, чи винесе партія влади висновки зі своєї чи то перемоги, чи то поразки 21 жовтня; чи змінить риторику у спілкуванні з опонентами як всередині країни, так і за кордоном – чи почне закручувати гайки.
Наразі ймовірнішим видається другий сценарій.
Політики та експерти від партії влади вже звинуватили у слабкому результаті... польські комерційні ЗМІ, буцімто повністю підконтрольні Німеччині.
"ЗМІ треба повернути у власність Польщі та окультурити!" – кинула клич депутатка ПіС Кристина Павлович. Навіть консервативні публіцисти розкритикували її твіт.
Яка стратегія переможе – дізнаємося за півроку. У травні 2019-го поляки обиратимуть депутатів Європарламенту. Це й буде генеральна репетиція, яка покаже, чи є у ліберальних демократів шанс повернутися до влади в Польщі.
Автор: Олена Бабакова, журналістка (Варшава)
У неділю поляки з рекордною явкою проголосували на місцевих виборах.
І хоча формальну перемогу може святкувати партія влади, "Право і справедливість" (ПіС), опозиційні сили також можуть говорити про успіх. Щонайменше, вони зробили потужну заявку перед парламентськими виборами 2019 року.
У Польщі після проведеної в 1990-х децентралізації місцева влада має солідні повноваження, адже розпоряджається більшістю зібраних податків. Останніми роками зросла й політична роль самоврядування: поки правляча партія "Право і справедливість" залякує громадян напливом біженців та свариться з Брюсселем через судову реформу, мери окремих міст оголошують курс на мультикультурність та демонстративно збільшують кількість євросоюзної символіки.
А цього разу місцеві вибори були ще й першою репетицією перед парламентськими.
Тому ПіС на цих виборах мала підтвердити свій високий рейтинг та намір знову сформувати однопартійний кабмін, а ліберальна опозиція прагнула дати прибічникам надію на участь у коаліційному уряді.
Хоча 21 жовтня поляки обирали мерів усіх міст, а також всі місцеві ради, від гмін до воєводства, найпомітнішим стало змагання влади та опозиції за великі міста Польщі (детальніше – у статті "Битва за Варшаву").
Кандидати обмінювалися не стільки візіями розвитку населених пунктів, скільки програмами розвитку країни – більше ЄС чи більше суверенітету, традиційні цінності чи ліберальні права і свободи.
Підконтрольне ПіС публічне телебачення та опозиційний TVN охоче доливали олії у це протистояння. Перші доводили, що Польща є країною в облозі, яка наполегливо реформується Ярославом Качинським, незважаючи на опір закордонної агентури, другі – смакували кожне незручне висловлювання влади...
Розпалені польсько-польською війною, громадяни показали найвищу явку в історії польських місцевих виборів – понад 53%. Але однозначного переможця так і не виявилося.
Виграли всі?
Усі 10 зареєстрованих у Польщі виборчих комітетів (тобто штабів партій) оголосили, що їхній результат – це перемога, та далеко не всюди справді панував святковий настрій.
Офіційні результати будуть оголошені у вівторок чи середу, та за даними екзит-полу вже відомо, що вибори до воєводських сеймиків (регіональних парламентів) виграла ПіС. За даними late pool, партія влади набрала 33% голосів. Це кращий результат, ніж чотири роки тому (тоді в ПіС отримали 26,9%), але гірший, ніж на парламентських виборах (37,6%).
Для партії влади перемога була вкрай важливою
ФОТО WNP
Голова партії Ярослав Качинський та прем’єр Матеуш Моравецький говорили про успіх, та на обличчях читалося невдоволення.
Так, лідерство збережено, та відрив від найближчого переслідувача – менше 10%, а сумарний результат срібного та бронзового призерів перегонів більший за результат ПіС.
А це означає, що ПіС – попри роки урядування – так і не змогла зламати ситуацію у регіональних парламентах. Партія влади сформує більшість тільки в найбіднішому регіоні – Підкарпатті, тоді як у решті, схоже, і надалі керуватиме коаліція лібералів та аграріїв.
Об’єднаний комітет партій "Громадянська платформа" та "Новочесна" ("Сучасна") у неділю отримав 26,7% голосів, а Польська селянська партія – 13,6%. Їхній сумарний результат порівняно з попередніми місцевими виборами впав, проте й зараз перевищує 40%, що робить їх реальними конкурентами ПіС перед виборами до парламенту.
Ліві з "Союзу лівих демократів" також задоволені результатом: 6,6% – це непогано для позапарламентської партії. Та й популісти з Кукіз’15 не скаржаться на 5,9% – це трохи менше, ніж на парламентських виборах, та партія ніколи не мала міцних осередків на місцях.
А от ультраліві та ультраправі, попри активність у соцмережах перед виборами, навряд чи задоволені тим, що отримали по 1,5%.
Міста проти провінції
Головний привід для оптимізму польських лібералів – перемога у великих містах. В першу чергу – у Варшаві.
Навіть найпалкіші прихильники Рафала Тшасковського, кандидата від "Громадянської коаліції" (таку назву має об’єднання "Платформи" та "Новочесної"), не сподівалися, що колишній євродепутат та міністр цифризації стане мером столиці вже за підсумками першого туру.
Не давали таких прогнозів і передвиборчі опитування.
обкладинка Newsweek
Яскрава ілюстрація – халепа, у яку потрапив польський журнал Newsweek. Це видання (до слова, не прихильне до влади та до її кандидатів) у понеділок пішло у продаж... з публікацією, яка не ставить під сумнів другий тур мерських виборів у столиці!
Річ у тім, що Newsweek віддали до друку ще у суботу, із написом на обкладинці "Буде додатковий час" та колажем з портретів Тшасковського і його головного опонента – підтримуваного ПіС Патрика Які, автора скандальних поправок до закону про ІНП.
За останнього агітував увесь уряд, не нехтуючи навіть шантажем – мовляв, якщо не Які, то не бачити Варшаві інфраструктурних інвестицій. Сам він за кілька днів до голосування закликав мешканців столиці йти на дільниці, порівнюючи боротьбу з лібералами... з Варшавським повстанням 1944 року.
Варшав’яни не залишилися байдужими до метафоричного заклику: у деяких комісіях явка перевищила 70%. От тільки Які не назбирав і третини голосів, а Тшасковський отримав 54%.
Впевненість журналістів у тому, що цей сценарій нереальний, зіграла з ними злий жарт.
Кандидати від опозиції виграли також у більшості великих міст.
Ганна Здановська в Лодзі отримала рекордні 70%, Кшиштоф Жук у Любліні – майже 60%, Яцек Ящковяк у Познані – 56,6%, Якуб Сутрик у Вроцлаві – 50,1%. Другий тур знадобиться Кракову та Гданську. В останньому опозиція майже напевно виграє, а от Краків залишається останньою великою інтригою кампанії. З чинним мером, безпартійним Яцеком Майхровським змагатиметься улюблениця Качинського Малгожата Вассерман.
Ліберали тріумфували й у "середніх" містах. Села ж і маленькі містечка виразно віддали перевагу партії влади.
А ось третьої сили на політичному горизонті так і не з’явилося. Польща і надалі лишається полем битви "Платформи" та ПіС.
Місцеві вибори 2018 року тільки підтвердили – польське суспільство поляризується, і перемога опонента сприймається не як небажаний сценарій, а як окупація.
"На щастя, Польща – це не тільки найбільші міста. Аж навпаки!" – так прокоментувала результати голосування Мажена Никель, головна редакторка правого, прихильного до ПіС порталу wPolityce.pl. "Виборча мапа доводить, що Польща поділена. Західна – сучасна, проєвропейська, світська; східна – традиційна, ксенофобська та мракобісна. Чому західна має бути заручницею? Подумаймо про федералізм", – заперечив популярний у ліберальних колах професор Войцех Садурський.
Мігранти на виборах
Польське законодавство не дає самоуправлінню великих повноважень у сфері міграційної політики, проте ця тематика була присутня протягом усієї кампанії.
Тон задавали ультраправі з Національного руху, які закликали до обмеження трудової міграції. А ПіС минулого тижня випустив хвилинний ролик, який лякав навалою біженців з Близького Сходу та Африки, щойно до влади дійде опозиція. Маніпуляції містив не тільки текст ролика, а й відеоряд – як з’ясували глядачі, на слова про вчинені мусульманами погроми були накладені кадри... болгарина, який б’є німкеню!
Натомість фаворити перегонів у Вроцлаві та Гданську наголошували, що зроблять місто ще більш відкритим для іноземців (передусім українців) та запропонують їм додаткові програми інтеграції. А Тшасковський, котрий йшов під лозунгом "Варшава для всіх", в останній день кампанії зустрівся з представниками українських організацій, яким пообіцяв підтримку, зокрема юридичну допомогу та навчання польської мови.
Цікаво, що на тлі інших країн ЄС у польських місцевих виборах бере участь небагато мігрантів та представників нацменшин. Помітне представництво вдається провести тільки німецькій меншині в Опольському воєводстві.
За інформацією Об’єднання українців у Польщі, до рад та сеймиків балотувалися близько 90 кандидатів українського походження. Враховуючи, що всього у Польщі було зареєстровано 192 тисячі кандидатів, це – дуже небагато.
Крок до зміни влади?
Ще пару місяців тому мало хто з оглядачів мав сумніви, що ПіС одноосібно керуватиме Польщею до 2023 року.
Попри регулярні багатотисячні протести через судову реформу, погіршення відносин з ЄС тощо, партія влади мала підтримку на рівні 40%, яку забезпечувала стабільна економіка, низьке безробіття та зростання соціальних виплат.
Місцеві вибори можуть змінити цей розклад.
Новий мер Варшави Рафал Тжасковський - представник опозиційної коаліції
По-перше, слабка перемога ПіС може свідчити, що Качинський почав втрачати електорат – а раз так, то можна забрати у нього ще більше.
По-друге, зіграла проста стратегія опозиції – не робити різких рухів. Опозицію критикують за те, що вона не пропонує країні свою повістку, обмежуючись реакцією на ідеї Качинського, та часом і це дає свої плоди.
Зрештою, коли у 2007 році партія ПіС програла парламентські вибори після дворічного урядування – економіка теж зростала, але ідеологічного компоненту виявилося досить, щоби поляки зробили інший вибір. У 2015 році соратники Качинського повернулися до влади, обравши правильну тактику – тоді вони відмовилися від різких "правих" гасел та почали переманювати електорат з центру.
Однак три роки врядування повернули ПіС імідж партії, з якою складно домовлятися.
Тепер усе залежатиме від того, чи винесе партія влади висновки зі своєї чи то перемоги, чи то поразки 21 жовтня; чи змінить риторику у спілкуванні з опонентами як всередині країни, так і за кордоном – чи почне закручувати гайки.
Наразі ймовірнішим видається другий сценарій.
Політики та експерти від партії влади вже звинуватили у слабкому результаті... польські комерційні ЗМІ, буцімто повністю підконтрольні Німеччині.
"ЗМІ треба повернути у власність Польщі та окультурити!" – кинула клич депутатка ПіС Кристина Павлович. Навіть консервативні публіцисти розкритикували її твіт.
Яка стратегія переможе – дізнаємося за півроку. У травні 2019-го поляки обиратимуть депутатів Європарламенту. Це й буде генеральна репетиція, яка покаже, чи є у ліберальних демократів шанс повернутися до влади в Польщі.
Автор: Олена Бабакова, журналістка (Варшава)
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Людмила Денісова
48 хв. ·
Україна скорбить разом з Кримом. Кожен з нас занепокоєний трагічними подіями, які сталися 17 жовтня, адже Крим – це Україна. І їх втрата – це наше спільне горе.
Уся країна і я особисто готові надати будь-яку підтримку постраждалим від теракту та їх сім’ям. Я зверталася до Омбудсмана РФ та висловлювала свою готовність разом з нею відвідати анексований РФ Крим та виконати нашу гуманітарну місію.
Відповіді не отримала.
Омбудсман РФ приїхала сьогодні в Керч, черговий раз порушивши правила перетину українського кордону. За такі дії їй було заборонено в’їжджати до України. Обмеження були зняті Президентом України задля виконання домовленостей з Президентом РФ щодо взаємних та синхронних відвідувань ув’язнених. Порушення законодавства України Омбудсманом РФ може спричинити нову заборону в’їзду її до України та поставити під загрозу взаємні відвідування.
Хочу повідомити, що Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «Теракт». Правоохоронці здійснюють детальне розслідування трагічних подій в Керченському політехнічному коледжі, що дасть змогу Україні мати результати свого об’єктивного розслідування.
48 хв. ·
Україна скорбить разом з Кримом. Кожен з нас занепокоєний трагічними подіями, які сталися 17 жовтня, адже Крим – це Україна. І їх втрата – це наше спільне горе.
Уся країна і я особисто готові надати будь-яку підтримку постраждалим від теракту та їх сім’ям. Я зверталася до Омбудсмана РФ та висловлювала свою готовність разом з нею відвідати анексований РФ Крим та виконати нашу гуманітарну місію.
Відповіді не отримала.
Омбудсман РФ приїхала сьогодні в Керч, черговий раз порушивши правила перетину українського кордону. За такі дії їй було заборонено в’їжджати до України. Обмеження були зняті Президентом України задля виконання домовленостей з Президентом РФ щодо взаємних та синхронних відвідувань ув’язнених. Порушення законодавства України Омбудсманом РФ може спричинити нову заборону в’їзду її до України та поставити під загрозу взаємні відвідування.
Хочу повідомити, що Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «Теракт». Правоохоронці здійснюють детальне розслідування трагічних подій в Керченському політехнічному коледжі, що дасть змогу Україні мати результати свого об’єктивного розслідування.
Украинский стартап покорил Японию и собрал $80 000
Украинский стартап Husmhe собрал на японском краудфандинг-сервисе $80 000. Цель сборов — поддержка проекта по созданию гарнитуры, которая позволяет пользователю сделать разговор по телефону неслышимым для окружающих. Стоит отметить, что компания изначально хотела собрать $9 000. Но товар стал настолько востребован, что получилось собрать почти в 9 раз больше.
Во втором полугодии 2017 года этот же стартап на платформе Kickstarter собрал $70 000. Также компания решила запустить бессрочную программу на Indiegogo, где уже пополнила капитал на $50 000. Новые инвестиции, по словам одного из сооснователей стартапа, нужны для расширения производства и привлечения инвесторов. Об этом сообщает Информатор Tech, ссылаясь на платформу CAMPFIRE.
Сооснователь Александр Нестеренко заявил, что после сбора денег на первых двух платформах компания провела огромное количество тестов и собрала массу отзывов. В итоге пришлось изменить некоторые функции и доработать техническую составляющую. Исходя из этого массовое производство затянулось и нуждалось в дополнительных вложениях. Husmhe решили найти деньги на японском краудфандинге CAMPFIRE. Этих средств хватит для того, чтобы закрыть все 3 сделки по платформам для сбора денег.
Японская краудфандинг платформа рассматривалась из-за ориентирования продукта на рынок Азии. Западные пользователи тоже положительно высказывались о продукте, но отмечали, что носить его не очень удобно. Также несмотря на огромную отсрочку сроком в год Александр Нестеренко утверждает, что это “меньшее из зол” и для них качество превыше всего.
Украинский стартап Husmhe собрал на японском краудфандинг-сервисе $80 000. Цель сборов — поддержка проекта по созданию гарнитуры, которая позволяет пользователю сделать разговор по телефону неслышимым для окружающих. Стоит отметить, что компания изначально хотела собрать $9 000. Но товар стал настолько востребован, что получилось собрать почти в 9 раз больше.
Во втором полугодии 2017 года этот же стартап на платформе Kickstarter собрал $70 000. Также компания решила запустить бессрочную программу на Indiegogo, где уже пополнила капитал на $50 000. Новые инвестиции, по словам одного из сооснователей стартапа, нужны для расширения производства и привлечения инвесторов. Об этом сообщает Информатор Tech, ссылаясь на платформу CAMPFIRE.
Сооснователь Александр Нестеренко заявил, что после сбора денег на первых двух платформах компания провела огромное количество тестов и собрала массу отзывов. В итоге пришлось изменить некоторые функции и доработать техническую составляющую. Исходя из этого массовое производство затянулось и нуждалось в дополнительных вложениях. Husmhe решили найти деньги на японском краудфандинге CAMPFIRE. Этих средств хватит для того, чтобы закрыть все 3 сделки по платформам для сбора денег.
Японская краудфандинг платформа рассматривалась из-за ориентирования продукта на рынок Азии. Западные пользователи тоже положительно высказывались о продукте, но отмечали, что носить его не очень удобно. Также несмотря на огромную отсрочку сроком в год Александр Нестеренко утверждает, что это “меньшее из зол” и для них качество превыше всего.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
В Україні зробили обов’язковим проектування «острівців безпеки» на дорогах
Принести голову пса: саудовский чиновник приказал убить Хашогги
Высокопоставленный чиновник СА Сауд аль-Кахтани приказал по Skype расчленить журналиста Хашогги, сообщает Reuters
Советник наследного принца Саудовской Аравии Сауд аль-Кахтани по Skype приказал убить журналиста Хашогги. Об этом сообщает Reuters.
По сведениям агентства, перед убийством Кахтани лично допрашивал Хашогги. Между журналистом и советником наследного принца СА завязалась перепалка и Кахтани потребовал "принести ему голову этого пса".
Остается неясным, наблюдал ли Кахтани непосредственно за расчленением Хашогги.
Также сообщается, что аудиозапись разговора между Кахтани и Хашогги сейчас находится у президента Турции Реджепа Эрдогана. Он отказывается передавать ее США, пишет агентство.
По данным СМИ, король СА Салман ибн Абдул-Азиз Аль Сауд уже уволил Кахтани и еще четырех саудовских чиновников за убийство журналиста.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Принести голову пса: саудовский чиновник приказал убить Хашогги
Высокопоставленный чиновник СА Сауд аль-Кахтани приказал по Skype расчленить журналиста Хашогги, сообщает Reuters
Советник наследного принца Саудовской Аравии Сауд аль-Кахтани по Skype приказал убить журналиста Хашогги. Об этом сообщает Reuters.
По сведениям агентства, перед убийством Кахтани лично допрашивал Хашогги. Между журналистом и советником наследного принца СА завязалась перепалка и Кахтани потребовал "принести ему голову этого пса".
Остается неясным, наблюдал ли Кахтани непосредственно за расчленением Хашогги.
Также сообщается, что аудиозапись разговора между Кахтани и Хашогги сейчас находится у президента Турции Реджепа Эрдогана. Он отказывается передавать ее США, пишет агентство.
По данным СМИ, король СА Салман ибн Абдул-Азиз Аль Сауд уже уволил Кахтани и еще четырех саудовских чиновников за убийство журналиста.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Аркадий Бабченко
7 год
Ну а как тут удержишься? Когда все вокруг лижут так, что язык от задницы не отличить - разве можно остаться в стороне и не присоединиться к общему пиршеству? И вот "Медуза" выпускает совершенно комплиментарный текст про Машу Захарову. Где по большей части звучит именно это имя - Маша. Не в ироничном, а вполне себе в семейно-дружеском тоне. Из серии "Жизнь замечательных людей". Биография неординарного человека, который сделал себя сам. Через тернии к Лаврову. Ну, так, папа-дипломат позвонил в МГИМО, конечно, но немножко. Ми-ми-ми, обнимашки, "мы над схваткой" и розовые сопли.
Коллеги, когда лижет "россия (страна-террорист)-1" и "НТВ" - это естественно. Это противно, но естественно. От них ничего другого не ждешь.
А когда тем же самым начинаете заниматься вы - это вот самое говно и есть. Вы сейчас мерзостней, чем все ск**еевы, вместе взятые.
Помните, я вам говорил, что на двух стульях не получится, и если выберете эту тактику, то скоро станете неотличимы до степени смешения?
Интервью с Мильчаковым еще не забудьте. Называйте его там "Саша". Расскажите, как он создал "новый язык войны"
Сбежать в Латвию и начать писать про Захарову...
- Трусость — один из самых страшных человеческих пороков.
— Нет, я осмелюсь вам возразить. Трусость — самый страшный человеческий порок.
И трусость называть вещи своими именами - будучи при этом журналистом! - в первую очередь.
7 год
Ну а как тут удержишься? Когда все вокруг лижут так, что язык от задницы не отличить - разве можно остаться в стороне и не присоединиться к общему пиршеству? И вот "Медуза" выпускает совершенно комплиментарный текст про Машу Захарову. Где по большей части звучит именно это имя - Маша. Не в ироничном, а вполне себе в семейно-дружеском тоне. Из серии "Жизнь замечательных людей". Биография неординарного человека, который сделал себя сам. Через тернии к Лаврову. Ну, так, папа-дипломат позвонил в МГИМО, конечно, но немножко. Ми-ми-ми, обнимашки, "мы над схваткой" и розовые сопли.
Коллеги, когда лижет "россия (страна-террорист)-1" и "НТВ" - это естественно. Это противно, но естественно. От них ничего другого не ждешь.
А когда тем же самым начинаете заниматься вы - это вот самое говно и есть. Вы сейчас мерзостней, чем все ск**еевы, вместе взятые.
Помните, я вам говорил, что на двух стульях не получится, и если выберете эту тактику, то скоро станете неотличимы до степени смешения?
Интервью с Мильчаковым еще не забудьте. Называйте его там "Саша". Расскажите, как он создал "новый язык войны"
Сбежать в Латвию и начать писать про Захарову...
- Трусость — один из самых страшных человеческих пороков.
— Нет, я осмелюсь вам возразить. Трусость — самый страшный человеческий порок.
И трусость называть вещи своими именами - будучи при этом журналистом! - в первую очередь.
США начали первую кибероперацию против РФ перед выборами в Конгресс -- NYT
США начали киберкампанию против сотрудников российских спецслужб с целью остановить поток дезинформации в преддверии выборов в Конгресс, которые пройдут 6 ноября, сообщила New York Times во вторник, назвав эту операцию первой в своем роде.
Газета написала со ссылкой на неназванных военных чиновников, что Киберкомандование Вооруженных сил США направляет сообщения лицам, которые причастны к распространению дезинформации.
Хотя США не угрожают никому напрямую, ранее наложенные санкции и обвинительные заключения могут остановить сотрудников российских спецслужб, если они поймут, что были обнаружены, сообщила nyti.ms/2CXnrG4 газета.
Американские спецслужбы заключили, что поддерживаемые Кремлем структуры вмешались в предвыборную кампанию в США в 2016 году, чтобы повысить шансы на победу кандидата в президенты от Республиканской партии Дональда Трампа. Москва неоднократно отрицала эти обвинения. Сотрудники разведки говорят, что действия Москвы остаются угрозой для американских выборов.
Власти США в пятницу обвинили 44-летнюю гражданку россии Елену Хусяйнову в том, что она играет главную роль в финансировании поддерживаемой Кремлем “информационной войны” против США, включающей попытки повлиять на мнение американских избирателей. По словам одного из американских чиновников, это первые обвинения, связанные с попыткой вмешательства в ноябрьские выборы в Конгресс, в отношении граждан РФ.
Киберкомандование США также направило сотрудников в Европу с целью помочь союзникам в борьбе с вмешательством россии, сказали чиновники.
Рейтер не смог подтвердить достоверность сообщения Times. Представители Пентагона пока не ответили на запрос о комментарии.
Советник Белого дома по нацбезопасности Джон Болтон сказал в понедельник, что вмешательство Москвы в американские выборы не оказало никакого влияния на их итог, но “посеяло огромное недоверие к россии” в США.
США предъявили обвинения более чем десяти россиянам и трем российским компаниям в рамках расследования предполагаемого вмешательства в выборы 2016 года и возможного сговора предвыборного штаба с Москвой, в том числе 12 сотрудникам российской разведки, а также расположенной в Санкт-Петербурге организации.
Трамп неоднократно отрицал обвинения в сговоре с Москвой.
США начали киберкампанию против сотрудников российских спецслужб с целью остановить поток дезинформации в преддверии выборов в Конгресс, которые пройдут 6 ноября, сообщила New York Times во вторник, назвав эту операцию первой в своем роде.
Газета написала со ссылкой на неназванных военных чиновников, что Киберкомандование Вооруженных сил США направляет сообщения лицам, которые причастны к распространению дезинформации.
Хотя США не угрожают никому напрямую, ранее наложенные санкции и обвинительные заключения могут остановить сотрудников российских спецслужб, если они поймут, что были обнаружены, сообщила nyti.ms/2CXnrG4 газета.
Американские спецслужбы заключили, что поддерживаемые Кремлем структуры вмешались в предвыборную кампанию в США в 2016 году, чтобы повысить шансы на победу кандидата в президенты от Республиканской партии Дональда Трампа. Москва неоднократно отрицала эти обвинения. Сотрудники разведки говорят, что действия Москвы остаются угрозой для американских выборов.
Власти США в пятницу обвинили 44-летнюю гражданку россии Елену Хусяйнову в том, что она играет главную роль в финансировании поддерживаемой Кремлем “информационной войны” против США, включающей попытки повлиять на мнение американских избирателей. По словам одного из американских чиновников, это первые обвинения, связанные с попыткой вмешательства в ноябрьские выборы в Конгресс, в отношении граждан РФ.
Киберкомандование США также направило сотрудников в Европу с целью помочь союзникам в борьбе с вмешательством россии, сказали чиновники.
Рейтер не смог подтвердить достоверность сообщения Times. Представители Пентагона пока не ответили на запрос о комментарии.
Советник Белого дома по нацбезопасности Джон Болтон сказал в понедельник, что вмешательство Москвы в американские выборы не оказало никакого влияния на их итог, но “посеяло огромное недоверие к россии” в США.
США предъявили обвинения более чем десяти россиянам и трем российским компаниям в рамках расследования предполагаемого вмешательства в выборы 2016 года и возможного сговора предвыборного штаба с Москвой, в том числе 12 сотрудникам российской разведки, а также расположенной в Санкт-Петербурге организации.
Трамп неоднократно отрицал обвинения в сговоре с Москвой.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Анджей Дуда: Nord Stream 2 – це небезпека для України і Словаччини
Президент Польщі наголосив, що Варшава незмінно проти будівництва російсько-німецького газопроводу
Президент Польщі Анджей Дуда сказав, що позиція Польщі щодо будівництва газопроводу Nord Stream 2 незмінна. Питання російсько-німецької інвестиції буде однією з тем сьогоднішніх перемовин президента Польщі з німецькими політиками під час візиту до Берліна, що почався вчора.
У розмові з порталом PolskieRadio24 Анджей Дуда наголосив, що Польща виступає незмінно проти будівництва цього газопроводу. «Ми просто вважаємо, що це інвестиція, яка не має нічого спільного з будь-яким економічним розрахунком», - сказав Анджей Дуда. На думку президента, Nord Stream 2 – це політичний і стратегічний проект, передусім, Росії. «На жаль, німецькі фірми беруть у ньому участь (у проекті – ред.) і це погана інформація», - сказав Анджей Дуда. Також президент вважає, що те, що Європейський Союз не заблокував цієї інвестиції, показує, що європейські справи йдуть у поганому напрямку.
Анджей Дуда додав, що Польща забезпечила себе від домінації в Європі одного постачальника, зокрема, завдяки розвитку СПГ-терміналу у Свіноуйсті. Варшава хоче також побудувати газопровід з норвезького континентального шельфу. На переконання польського президента, створення газопроводу Nord Stream 2 – це небезпека для України і Словаччини. «Це могло бути енергетично небезпечним також для Польщі, якби не наші запобіжні заходи, які ми реалізуємо», - підкреслив Дуда.
Під час дводенного візиту до Берліна Анджей Дуда зустрінеться з президентом і канцлером Німеччини, а також з місцевою Полонією. Польський лідер відвідає теж польські інвестиційні проекти у Німеччині.
Президент Польщі наголосив, що Варшава незмінно проти будівництва російсько-німецького газопроводу
Президент Польщі Анджей Дуда сказав, що позиція Польщі щодо будівництва газопроводу Nord Stream 2 незмінна. Питання російсько-німецької інвестиції буде однією з тем сьогоднішніх перемовин президента Польщі з німецькими політиками під час візиту до Берліна, що почався вчора.
У розмові з порталом PolskieRadio24 Анджей Дуда наголосив, що Польща виступає незмінно проти будівництва цього газопроводу. «Ми просто вважаємо, що це інвестиція, яка не має нічого спільного з будь-яким економічним розрахунком», - сказав Анджей Дуда. На думку президента, Nord Stream 2 – це політичний і стратегічний проект, передусім, Росії. «На жаль, німецькі фірми беруть у ньому участь (у проекті – ред.) і це погана інформація», - сказав Анджей Дуда. Також президент вважає, що те, що Європейський Союз не заблокував цієї інвестиції, показує, що європейські справи йдуть у поганому напрямку.
Анджей Дуда додав, що Польща забезпечила себе від домінації в Європі одного постачальника, зокрема, завдяки розвитку СПГ-терміналу у Свіноуйсті. Варшава хоче також побудувати газопровід з норвезького континентального шельфу. На переконання польського президента, створення газопроводу Nord Stream 2 – це небезпека для України і Словаччини. «Це могло бути енергетично небезпечним також для Польщі, якби не наші запобіжні заходи, які ми реалізуємо», - підкреслив Дуда.
Під час дводенного візиту до Берліна Анджей Дуда зустрінеться з президентом і канцлером Німеччини, а також з місцевою Полонією. Польський лідер відвідає теж польські інвестиційні проекти у Німеччині.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Будьте любезны на пол тона ниже. Спасибо. Украина приняла на себя обязательства по международным договорам СССР в части непосредственно её касающейся. Именно поэтому, к примеру, были выедены из эксплуатации и затем утилизированы Ту-22М3.
Вы хотите видеть конкретную бумагу? Ну вот Вам, к примеру, Лиссабонский протокол от 1992 года. Последний абзац .
Полностью здесь.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
А вообще если оно Вам действительно так надо всё это то гуглите о Венской конвенции от 1978 года, в соответствии с которой и решался вопрос о правоприемстве при распаде.