Тарас Чорновіл
1 год ·
Завжди сприймав грузинів як уособлення гордості, коли треба відстоювати свободу, честь і гідність, мужності, коли бачив, як вони готові були боротися за свою Вітчизну, шляхетності, зокрема в ставленні до жінок. Мені пощастило спілкуватися з багатьма видатними й маловідомими грузинами, які підтверджували це сприйняття. Найвидатнішим із них був Мераб Костава, найтрагічнішим - Звіад Гамсахурдія, найближчим до нашої української душі - Гія Гонгадзе...... І ось уже кілька років один персонаж пробує мене переконати в протилежному.
Не писав би зараз про це, якби вчора не мав нещастя випадково, перемикаючи канали, наскочити на ефір Шустера та не затримався там на пару хвилин. Цього часу вистачило для дуже серйозного випробування національної толерантності. І от тепер мушу собі сам повторювати: "Грузини гідні, мужні, шляхетні! І я не дозволю собі змінити цю думку лише тому, що мені регулярно демонструють з екранів особу, яка якимись генетичними переплетіннями мала честь народитися грузином, але не успадкувала жодної з цих рис. Цей мажор, який виплекався під крилом Шеварднадзе, а потім його ж і зрадив, який, коли грузинських студентів у центрі Тбілісі радянський спецназ убивав саперними лопатками, ховався у матусі під спідницею, коли Грузію роздирали агресія Росії та громадянська війна, тихенько відсиджувався за кордонами, який використав досягнення мудрих і талановитих людей, а потім витер об них ноги та присвоїв собі плоди їхньої праці, не повинен навести тінь на весь народ".
Учора ця особа ще й опустилася до приниження жінок. почалося навіть не з того Шустер-лайф, а з "царственних" заяв на Рівенщині: як це місцеві телеканали посміли не бігати підтюпцем слідом, коли він вирушив у чисто пропагандистський вояж північними районами. Зачепив багатьох, а коли вже в ефірі йому зробила закид за це хамство місцева журналістка, не дав їй і слова сказати, на додачу ще й на своїй сторінці обізвав її "шалавою" (за пару годин таки підчистив, залишивши зневажливий контекст. проте збереглися скріншоти).
Ну чому з мільйонів справжніх грузинів, цей прекрасний народ у нас викликався представляти якийсь Шаріков?
=
Тарас Чорновіл
8 хв. ·
Ще зараз вибираю матеріал для однієї статті про перспективи відносин із Францією. Цікавого в французькій пресі накопав багато, але передруковувати все - це вже був би перебір. Проте поділитися однією знахідкою таки захотілося. Це стаття Сари Даніель в часописі L'Obs за 26 листопада: "Шановний Володимире": Три причини Фійонового захоплення Путіним.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Постараюся тут накидати приблизний переклад:
"Французькі республіканці приєдналися до російської коаліції!" зрадів щоденник «НГ» (?) після оголошення про результати Франсуа Фійона. Справді, після обрання нового президента Сполучених Штатів, Дональда Трампа, перемога екс-прем'єра часів президента Саркозі є другою гарною новиною року для Путіна.
Фійон є істинним "другом" "демократури" в Росії і її лідера. "Завдяки нашому діалогу, шановний Володимире, прийде світло (засяє сонце(?))" в Сирії, запевнив Франсуа Фійон Путіна на засіданні міжнародного дискусійного клубу у вересні 2013 року в Сочі, під час щорічної зустрічі з питань російської "м'якої сили". Для Фійона Путін, здається, представляє цей образ людини, яка авторитарною прямотою, творить щит християнського Заходу, який перебуває в облозі.
Бачимо замилування традиційного представника французьких правих цим мужнім лідером, який не переймається демократичними сумнівами. Воно, здається, має коріння в ілюзорній реалполітиці , яка заснована на трьох принципах.
1 Спрощений Голлізм
У своїх відносинах з Росією, Франсуа Фійон продовжує лінію голлістської політики, в її найбільш спрощеній інтерпретації: щоб продемонструвати свою незалежність по відношенню до американців, ми повинні здобути Москву.
Французький політик виступав на користь поставки Mistral до Росії, так само, як і за зняття європейських санкцій у відповідь на анексію Криму Росією в березні 2014 року.
Франсуа Фійон також піддав критиці угоди в Мінську, підписані Ангелою Меркель і Франсуа Олландом з Кремлем, щоб покласти край конфлікту на сході України. За його словами, США підвели Європу до такого їх ідеологічного бачення української кризи.
Тим не менше, заяви нового президента США по Росії змінили ситуацію. Фійон більше не може посилатися на позиції антиатлантизму генерала де Голля, щоб виправдати своє бажання бути ближче до Москви.
2 Ворог мого ворога мій друг
"Коли він прийшов, щоб боротися з нацизмом, ми не вагаючись оголосили себе союзниками Сталіна", згадує кандидат, який написав книгу про програмну боротьбу з ІДІЛом. В книзі "Перемогти ісламський тоталітаризм", опублікованій через два місяці після вибуху в Ніцці і вбивства отця Амеля, колишній прем'єр-міністр написав:
"Скільки смертей це принесе, перш ніж зрозуміють, що це більше не тероризм, але нова форма світової війни?"
Але звертає на себе увагу його вибір союзників, щоб перемогти ісламський тоталітаризм, а це ніхто інший, як Володимир Путін і Башар аль-Асад. Парадокс, враховуючи, що російські бомбардування в минулому році зачіпають ІДІЛ лише в незначній мірі: вибір цілей показав, що метою Москви було захистити алавітів і їхні райони, та використати Сирію як "корисну" для стратегічних інтересів Росії.
3. Християнство в небезпеці
Заплутавшись ..., західні демократії можуть залишити свої християнські цінності в небезпеці до того часу, як їх знищить підйом радикального ісламу, аналізує колишній прем'єр - міністр Франції. Володимир Путін, на його погляд, може грати роль щита християнського Заходу.
Що стосується Башара аль-Асада, незважаючи на звірства, які він робить проти свого народу, було б доречно його вважати ,,гарантом виживання східних християн. Вони "знають, що в разі падіння режиму, якщо суніти прийдуть до влади, для християн залишиться вибір: чемодан або труна", аналізував Фійон на останніх дебатах до праймеріз."
Отака стаття... Сумно, бо частину таких самих тез та аргументів недавно прочитав у лідера світового мракобісся патріарха Кіріла Гундяєва. Глибоко засів "русскій мір" у французького кандидата в президенти. Але для себе маю хоч один добрий висновок. Я, як греко-католик, раніше мав проблему, як пояснити чисто російські скрєпи в голові консервативного католика. Тепер бачу: який він до біди католик та християнин?! Його ідеологія "союзу із дияволом" нічого окрім примітивного мракобісся та далеких від релігії маніпуляцій не несе. От тільки сумно від того, що твориться в головах європейців... Численні коментарі на ряді сайтів , а не лише на фейсбук-сторінці Фійона, свідчить, що це не лише модерація, але й якесь масове божевілля...