Дивлюся Діпстейт.
Дніпропетровщина - це просто піздєц якийсь((
Сосновка. Вже під підарами. Ми були там в липні-серпні 2023, жили в коровнику, з Кірюхою і Колюнєю. Щасливі часи були.. Кірюха загинув під Авдєєвкою, Колюня - в Часіку.
Березове. Теж під підарами. А ми туди їздили в магазін за імпортною міцною алкашкою.
Запорізьке. Там водокачка поруч з селом, де ми набирали воду в баню. Баня була в с. Новогеоргіївка (там ми потрапили під обстріл - роз'їбали КСП бату), і в посадці біля с. Темирівка (Зп) наші роти стояли. Підари вже давненько і там((
Орестопіль, Великомихайлівка. До підарів тепер звідти 5 км, і нічого живого там вже немає. А ще в березні цього року ми там стояли. Живі, заможні села були. Всьо, все було! Я там суші купував, сирнички смачнющі, посилки поштами отримував, дівчатам в магазінах глазки строїв.. Кажуть, КАБи розхуярили то всьо до стану строїтєльного мусора.
Гаврилівка і Підгаврилівка - вже руїни. Маломихайлівка - теж. Просяна, кажуть, ще трохи жива (а в червні 2023 ми з Кірюхою жили там як у Бога за пазухою)
Селище Покровське - вже теж практично всьо. А півроку тому був ніхуясєбє портовий город....
Донбас.
Зелений Гай - там КСП арт.дивізіону було, і зам по тилу жив, ще в березні. Я їм смєсітєлі ставив, генератори підшаманював. Звідти моє списання починалося. Тепер там підари в руїнах шаряться.
Перебудова, Піддубне, Комар. Скільки ми там кабачків перевантажили, або далі, за Багатир, на ВП САУшок возили. І шо? - І всьо.
Новоекономічне. Зовсім нещодавно офіційно "почервоніли" вулиці, на яких ми жили з листопада 2023 по травень 2024. Чудове, заможне селище було, і церква красива. Сусідка Валентина Іванівна гнала класний самогон, в парикмахєршу місцеву я був майже закоханий...
На трасі біля Малинівки продавали чудові яблука і сік з них, інколи і сідром розжитися можна було. В Новоолександрівці були шикарні бєляші, в Гродовці - топова шаурма "розірви_єбало". На дачах за Очеретиним було взагалі душевно - підарська мінометка пиздувала 24/7, і з'йобували ми звідти на буханці, у якої кардан відірвався через 500 м, і водій Зайка валявся під нею в багнюці, крутив гайки, а кухар Бєля (який приїхав на бойові з шуруповертом) мощно воткнув в шось своє, глубоко лічне, і ми його до тями привести не могли..
