Бач воно як... В УПА були лікарі євреї які не утаювали свою національність.
Були, звісно. Та чи добровільно вони туди йшли?
Я тут начиталась за 2.5 роки всякого різного, але сучасного.
Єареїв було умовно три категорії:
- різні управителі і догідники при польських панах. Пани втекли, а цих при першій же нагоді винищили разом з дітьми.
- такі ж селяни, як і українці. Цих більше німці винищували під мовчазне спостереження сусідів. Хоча й переховували з ризиком для власного життя.
- а була так звана інтелігенція, яка попала між двох вогнів.
В підрозділах УПА, які були по криївках, було дуже складно з медичною допомогою. І тут відійшли назад міжнаціональні стосунки. Потрібно було рятувати поранених а інколи і породіль.
Ось євреї, у яких особливого вибору не було, й згоджувались виконувати свої професійні обов'язки. Хоча родичі багатьох з них загинули від рук тих, кого вони тепер рятували.
Були підстави у українців ненавидіти євреїв? Були. Як і польських панів. Це тривало століттями і жорстоко вирвалось на поверхню під час війни. Але при цьому страждали й невинні трударі. Бо тодішні війни - це не кидати ракети з б-городу, як робить послідовник гітлера.
А чому взагалі українці йшли в УПА, то тре питати з тих, хто творив страшне в 1939 році і по війні.
Провідників я не беру до уваги.
Тільки низовий прошарок.
