Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Підстрелили Ірину Фаріон

  • Автор теми Автор теми PhenixUA
  • Дата створення Дата створення
Бач воно як... В УПА були лікарі євреї які не утаювали свою національність.
Були, звісно. Та чи добровільно вони туди йшли?
Я тут начиталась за 2.5 роки всякого різного, але сучасного.
Єареїв було умовно три категорії:
- різні управителі і догідники при польських панах. Пани втекли, а цих при першій же нагоді винищили разом з дітьми.
- такі ж селяни, як і українці. Цих більше німці винищували під мовчазне спостереження сусідів. Хоча й переховували з ризиком для власного життя.
- а була так звана інтелігенція, яка попала між двох вогнів.

В підрозділах УПА, які були по криївках, було дуже складно з медичною допомогою. І тут відійшли назад міжнаціональні стосунки. Потрібно було рятувати поранених а інколи і породіль.
Ось євреї, у яких особливого вибору не було, й згоджувались виконувати свої професійні обов'язки. Хоча родичі багатьох з них загинули від рук тих, кого вони тепер рятували.

Були підстави у українців ненавидіти євреїв? Були. Як і польських панів. Це тривало століттями і жорстоко вирвалось на поверхню під час війни. Але при цьому страждали й невинні трударі. Бо тодішні війни - це не кидати ракети з б-городу, як робить послідовник гітлера.

А чому взагалі українці йшли в УПА, то тре питати з тих, хто творив страшне в 1939 році і по війні.
Провідників я не беру до уваги.
Тільки низовий прошарок.
 
Останнє редагування:
Не ми розпочинали усі війни по захопленню чужого. Але й захист свого не обходиться без жорстокості. Часом і нелюдської.
Потрібно не повторювати минуле, але пам'ятати, що таке буває.
Шукати причини, але ухилятись від наслідків.
Тож деякі юзери у цій темі вели до наслідків, без розділу на трударів і "корчмарів".
 
Так обстреливают не только Харьков...
Такі, як Бендер, ближче 500 км до ЛБЗ не сидять, бо сцикотно.

Реакція на Фаріон то такий індикатор.
У номальної людини на неї реакції не буде.
Правильно, сконала - туди й дорога, нема чого згадувати.

У аномальної людини. Ви вже задовбали своїй Фаріон. Коли вона була жива - ніхто уваги не звертав. А зараз починаєте робити з неї хоругвь, насаджувати на палку та розмахувати.
Схаменіться.
Розмахувати її тушкою, набитою на палю? Думка цікава, але ж ми не гайдамаки... ;)
 
Нам багато десятиліть втовкмачували у мізки про звірства упівців, про Бандеру і Шухевича, яких вбили справжні радянські герої.
Про Бандеру і Шухевича я не буду, це тема для істориків. І їх не було в останніх криЇвках.
звісно, упівці були не янголи і вдавались до надмірної жорстокості, відповідаючи на дії нквд та ястребків, інколи своїх односельціа.
Як написано в книжках, одні боролись за червону Україну і воювали За родіну, за сталіна, а другі за жовто-блакитну, за Україну і її волю.
Так, вони отримали військову поразку, але й перемогу духу. Йшли проти такого супротивника, знаючи, що загинуть, залишаючи собі останню кулю або гранату в нечисленних наостанок криївках.
А до того вони теж не гірше нинішніх ТЦК закликали людей не відсиджуватись, бо горе нам буде.
В останній період упівців можна порівняти хіба що з азовцями у Маріуполі. Так у азовців залишався шанс, у упівців не було ніякого.
Про все це я читала у книжках не нинішніх авторів, схильних іти за генеральною лінією, а у своїх ровесників, хто трішки пам'ятав події або батьки розказували, як воно було, щоб запам'ятали.
Вони на упівців тверезими очима дивились, віддаючи їм належне, але й не приховуючи гіркої правди.
Ніяка Фаріон чи там Ніцой у нагоді не стануть. Тут тільки добровільно людина повинна захотіти пропустити події через себе та зрозуміти, що є інша правда окрім радянської.
А заодно ознайомитись з іншими варіантами української мови і не відкидати їх ось так, як у цій темі.
Звісно, якщо хочемо єдності і перемоги не тільки духу, бо це вже є.
 
Розмахувати її тушкою, набитою на палю? Думка цікава, але ж ми не гайдамаки... ;)

Во-первых хоругвь - это не тушка, а что-то вроде портрета.
Во-вторых, я наоборот призывала не размахивать и не нагнетать.
 
Ніяка Фаріон чи там Ніцой у нагоді не стануть. Тут тільки добровільно людина повинна заахотіти пропустити події через себе та зрозуміти, що є інша правда окрім радянської.
А заодно ознайомитись з іншими варіантами української мови і не відкидати їх ось так, як у цій темі.
Звісно, якщо хочемо єдності і перемоги не тільки духу, бо це вже є.
Отут плюсую!
Додам що сама собою украінська мова не є маркером патріотичності, як і вишиванка на брехуні та кон'юнктурнику. Хомутинник та міністр Табачник пречудово володіли українською. Не треба пояснювати хто ці добродії?
 
С каждім днєм сравнєнія всє ярчє, літєратура такі імєєт на вас положітєльноє вліяніє.
А як пояснити тим, кому 25 і вони бояться? Тільки на сучасних прикладах, як і згадувані мною азовці.
У криівках теж таке бувало - поранені без допомоги, конаючі без їжі і тепла, мертві без поховання, особливо коли сніг, а не можна слідів залишати, бо нквд насторожі. Чекали нагоди.
 
Були, звісно. Та чи добровільно вони туди йшли?
Я тут начиталась за 2.5 роки всякого різного, але сучасного.
Єареїв було умовно три категорії:
- різні управителі і догідники при польських панах. Пани втекли, а цих при першій же нагоді винищили разом з дітьми.
- такі ж селяни, як і українці. Цих більше німці винищували під мовчазне спостереження сусідів. Хоча й переховували з ризиком для власного життя.
- а була так звана інтелігенція, яка попала між двох вогнів.

В підрозділах УПА, які були по криївках, було дуже складно з медичною допомогою. І тут відійшли назад міжнаціональні стосунки. Потрібно було рятувати поранених а інколи і породіль.
Ось євреї, у яких особливого вибору не було, й згоджувались виконувати свої професійні обов'язки. Хоча родичі багатьох з них загинули від рук тих, кого вони тепер рятували.

Були підстави у українців ненавидіти євреїв? Були. Як і польських панів. Це тривало століттями і жорстоко вирвалось на поверхню під час війни. Але при цьому страждали й невинні трударі. Бо тодішні війни - це не кидати ракети з б-городу, як робить послідовник гітлера.

А чому взагалі українці йшли в УПА, то тре питати з тих, хто творив страшне в 1939 році і по війні.
Провідників я не беру до уваги.
Тільки низовий прошарок.
Ви знаєте управителів або селян у яких була б медична освіта та практика?
 
оооооооо єто же новій стендап для бизнеса!!!! надень фарион на палку и продай это опудало озабоченным! профит!! деньги не пахнут!

Ты как-то возбудился, предприниматель. Не надо глумиться над мертвой женщиной, тем более, она не может тебе ответить.

О бизнесе вряд ли кто думал. Мне кажется, это ******** могло иметь целью или послужить триггером для "крестового похода на москворотых".
Отсюда и ассоциация с хоругвями (корогвами!).
 
Ти ще шкіру злупити порадь...
Почуття гумору офф?
Як у тому анекдоті:
- Що таке - два кільця, два кінця, посередині цвяшок? - Та то ж окуляри до лоба прибили! - та схаменіться, це ж ножиці! - Окуляри ножицями - дуже оригінально!
 
Ви знаєте управителів або селян у яких була б медична освіта та практика?
Ні. Я знаю управителів або заможних селян, які віддавали дітей до навчання. Євреї робились або адвокатами, або лікарями. Зважаючи на те , що батьки жили по селах або біля панських маєтків, там і траплялось лихо.

Найцікавіші книжки на цю тему Єрусалим на горах Романа Федоріва та Століття Якова Володимира Лиса. Це як на мене.
Це що стосується письменників старшого віку.
Не про песиголовців же Володимира Яворівського читати.
Роман Федорів змінив мій світогляд, починаючи з Отчого світильника. Зняла з полиці у перші дні війни. А книжка простояла там більше 30 років.
 
Назад
Зверху Знизу