Бубкіни дєті (серія перша).
Боляче дивитися на результати виступу наших спортсменів в Ріо.
Чиновники кричать, що нема фінансування, тому мовляв нема і медалей.
"Патріоти" закликають віддавати дітей у секції. Вони виростуть і будуть медалі.
А я маю свою думку з цього приводу.
Понад 30 українських олімпійців в Ріо виступають під прапорами інших держав.
НОК каже, що вони нічого не здобули, але це неправда.
Позавчора чемпіонка Пекіна, двічі срібний призер Лондона і бронзовий призер Афін Інна Осипенко-Радомська здобула для своєї нової батьківщини - Азербайджану - чергову бронзову медаль.
Я особисто знаю Інну ще з Афін.
Пам"ятаю, як після Пекіна, ми вручали Інні автомобіль Сузукі (тоді всі чемпіони олімпійських ігр отримали в подарунок від компаніїї Авто Інтернешнл автомобілі).
Ми раділи і гордилися нею.
Багато разів НОК України визнавав її кращою спортсменкою року в Україні.
І що з того?
В 14-му Інна змушена була змінити громаданство.
Ось коментар її тренера і чоловіка з приводу зміни громадянства.
Ключевая проблема – это наше Министерство, которое просто уничтожает наш вид спорта. Вот сейчас мы не поедем на чемпионат Европы. Но мы не едем не потому, что не хотим, а потому, что нет денег. Всем говорят одно и то же – «долг будем отдавать в октябре-декабре. Но у нас семья, ребенок, нам жить нужно как-то. Спорт – это работа, а за нее нужно получать деньги.
Понятно, что президента НОК Украины Сергея Бубку эта ситуация не устраивает. Но он ничего так и не сделал для того, чтобы решить нашу проблему. Ни Булатов, ни Уманец не предприняли никаких действий, чтобы сохранить Инну в этой стране.
Панове, це не єдина медаль, яку принесли своїм новим країнам українці, яких наше міністерство молоді і спорту та НОК України просто "кинули" напризволяще..
Микола Куксенков здобув срібло для Росіїї в гімнастиці, Марія Стадник - срібло для Азербайджану у вільній боротьбі.
Принесе медаль для Азербайджану і Валентин Дем"яненко в греблі.
Крім вищезгаданих спортсменів на Олімпіаді в Ріо за Азербайджан у велоспорті виступають екс-українці Максим Аверін і Олена Павлухина, в художній гімнастиці також Азербайджан представила Марина Дурунда (уродженка Севастополя, переїхала до 6 років на Кіпр, а звідти в Азербаджан), а у волейбольному турнірі Росію представляють Костянтин Бакун і Наталія Гончарова, а у водному поло за Росію виступає Катерина Лісунова.
У легкій атлетиці за Ізраїль бігає барьеристка Ольга Ленська, в сучасному п'ятиборстві Руслан Наконечний представляє Латвію, а Олена Потапенко - Казахстан. Прапор Молдови у веслуванні захищають Сергій та Олег Тарновські, у важкій атлетиці за Грузію виступила Юлія Лобжанідзе, в настільному тенісі за Чехію виступав Дмитро Прокопцов, а екс-українець у потрійному стрибку Шериф Ель-Шериф тепер під прізвищем Османоглу виступає за Туреччину.
Про здобутки кожного українця, якого Бубка і Ко просто "кинули" розповім окремо.
А поки вітаю Інну Осипенко-Радомську з п"ятою олімпійською нагородою! Шкода, що вона принесла її не Україні.
Коли в 2005-му Бубка став президентом НОК України, ми всі сподівалися, що справи у спорті вищих досягнень підуть вгору.
Нажаль, він лише розвалив олімпійську команду країни.
Бубка - знаменитий спортсмен, але ніякий організатор.
За 12 років "при владі" він створив"кишеньковий НОК", де на керівних посадах лише його прихвостні і лизоблюди, і кінцево добив спорт в Україні...
З 2005 року Україну покинули понад 400 першорядних спортсменів і тренерів. Разом з ними поїхали лікарі і масажисти. І більшість - через особисті стосунки з Бубкою і через несприйняття ним проблем українського спорту.
Сподіваюся, після Ріо президент України, уряд, Верховна Рада і міністерство молоді та спорту нарешті приберуть цю людину з посади, на якій він пустив коріння...