Життя в СРСР з фото

[alexdenkin]

За 2 копейки можно было болтать долго. За 15 копеек - кажется одну минуту и надо было бросать следующую монету. 10 минут - надо было этих монет собрать заранее. Не помню, если звонить по автомату, меняли ли у нас в городе в переговорном пункте купюры на монеты, вроде была такая услуга. 😊

Я виріс там, де Міжміські потрібно було "замовляти". Тобто подзвонити (або прийти) на міський вузол зв'язку, попросити з' єднати з іншим абонентом, вони з'єднувалися з вузлом зв' язку в іншому місті... Далі мабуть зрозуміло)
Просто міжміського зв'язку через домашні телефони не було.
Домашні телефони були не в усіх.
Якщо у тебе був домашній телефон, до тебе приходили сусіди подзвонити, або тобі дзвонили, щоб побалакати із сусідами.
Таку страну прокохали)))

 

[KRAK]

а у нас сусідка, працювала в лікарні, носила системи, використовані. з них ручки робили, таке собі, з дротів колоьорових, робили (старшаки), опльотки на руль

Было дело

 

[A.N.V]

С проводов можно было плести, треугольником,квадратом и кругом,высший пилотаж,

 

[alexdenkin]

Было дело

нізачьотний чорт - де пісюн???

 

[Peter Pan]

Міжміських у вуличних автоматах здається не було.

То вже після СРСР, таксофони "Укртелекому" були в змозі. У 1997 в Алушті придбав чіп-картку. Були на 60, 90, 120 та 180 хвилин міського зв'язку. Можна було й в інше місто дзвонити, але менше за часом. Вони у Т.О. вимірялися. Телефонних одиницях.

Піжони... Ось!

 

[Peter Pan]

А были ли монеты по 15 копеек?

Шо, под диван лезть? Есть все номиналы!

Таксофоны в переговорных пунктах принимали именно 15-копеечные монеты. Причём позвонить в Изюм стоило 15 коп./мин., а в Белгород - 5 (пять)! Расстояние, однако.

Можно было закинуть до трёх (кажись, две - точно) монет. Вакуумный индикатор типа ИН-1

показывал количество проглоченных, цифра уменьшалась каждую минуту (во время разговора можно было добрасывать новые). За полминуты до конца оплаты включалась панель, подсвечиваемая лампами накаливания. С текстом "До конца разговора осталось 30 секунд!"

Фото этой модели сходу не нашёл. Пара таких висела в кабинках местного отделения связи. Ещё один - на столике в третьей. Обычный, без диска (соединение устанавливала оператор за стойкой). Год 1985.

 

[p46serge]

 

[p46serge]

 

[vaiper210]

каддафі

 

[Kibitzer]

Камердинер прикольный)

 

[Northern]

Камердинер прикольный)

Человек-с..

 

[p46serge]

 

[Northern]

Ми вместо гвоздіка использовали спичку, а вместо свечкі пуговіцу ну и там де пуговіца скользила натирали или милом или парафіном..

 

[alexdenkin]

У нас таку гуму називали "авіаційна рєзіна". Під неї робилися літачки, автомобільчики, катери.

 

[Northern]

У нас таку гуму називали "авіаційна рєзіна". Під неї робилися літачки, автомобільчики, катери.

Так етош *венгерка*..

 

[Пошляк]

А коєгдє таку рєзінку називалі - модЕлька.

 

[fedya_valki]

Під неї робилися літачки, автомобільчики, катери.

А ещё с такой резины делалась рыболовная снасть - резинка

 

[p46serge]

...ти туди не дивись

 

[К0тан]

То вже після СРСР, таксофони "Укртелекому" були в змозі.

В СРСР міжміські на вокзалах, автостанціях (далеко не на всіх) та на базах відпочинку (теж не на всіх, на малишева Соіча був)

 

[Northern]

А ещё с такой резины делалась рыболовная снасть - резинка

Донка..