Та пох*й, бл*ть, слухай, яка в тебе там тачка, бл*ть квартири, срачка, яхти, мені пох*й, там хоч Бентлі, хоч бл*ть нахуй Майбах хоч Ролс-Ройс, хоч Бугатті бл*ть, хоч 100-метрова яхта, на це насрати, розумієш? Я бл*ть в своєму пізнанні настільки сповнився, що я нібито вже 100 трильйонів мільярдів років бл*ть проживаю на трильйонах і трильйонах таких же планет, розумієш, як ця Земля, мені вже цей світ абсолютно зрозумілий і я тут шукаю тільки одного, бл*ть, спокою, умиротворення. Ось цієї гармонії від злиття з нескінченно вічним, від споглядання цієї великої фрактального подібності, і ось від цієї ось чудової всеєдності існування, нескінченно вічної. Хоч куди глянь, хоч глиб нескінченно мала, хоч височінь нескінченно велика, розумієш, а ти мені знову зі своїми, йди метушися далі, це твій розподіл і твій горизонт пізнання, відчуття, і твоя природа. Він незрівнянно мілкий в порівнянні з моїм, розумієш?