Возможно ли государство Малороссия?

[нeвдаха]

Я хотів сказати те, що сказав: в твоїх думках немає логіки.



Яка війна?

Холодна. Поки що у ВР, у формі між ООП й ПР з КПУ.

 

[lichiy]

Холодна. Поки що у ВР, у формі між ООП й ПР з КПУ.

Ти впевнений, що не вживаєш заборонені препарати? Політичне протистояння ти називаєш війною? Занадто галасно...

 

[Иной]

Я хотів сказати те, що сказав: я з тобою не згоден.

Не благодари.

 

[speck]

А як ти думаєш, чим скінчиться війна між бандеро-помаранчевими й Сходом в контексті 2015 року?

Просвітись трохи.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

 

[speck]

Вступлением в НАТО Украины, состоящей из трёх областей: Львiвской, Франкiвськой и Тернопiльской, - и образованием Юго-Западного федерального округа РФ.

Это уже случилось в 2005. Почитай интернет.

 

[speck]

В той реальности, в которой благодаря веществам живёт пан - да, уже случилось.

В моей, обыкновенной реальности - ещё нет.

Ну жди, болезный. Не забудь тока за завгара-евроинтегратора в 2015 на баррикады выйти, или ты будешь генерировать ЮЗФО по интернету?

 

[lichiy]

2) Державну підтримку не имели много какие культуры. Ирландская (последние 900 лет), мексиканская (последние 500 лет), индийская (последние 300)... что не мешало им процвести и стать всемирно известными.

Але в межах інших культурних парадігм. Культура Індії хоч і стала всесвітньо відомою, але її розвиток в колонії був незначним. Ми ж кажемо про розвиток культури, а не про її відомість. В УРСР культура не мала принципових відмінностей від культур інших народі в розвитку, окрім національних здобутків до об'єднання в СРСР та розгортання доктрини соціалістичного реалізму, в науці це проявлялося у винищенні неідеологічних галузей, наприклад, генетики.

3) Интересно, в чём выражалась державная підтримка Льва Толстого? Чарльза Диккенса? Астрид Линдгрен? Стивена Кинга?

Як мінімум у тому, що їх не винищували та не цензурили.

Та, на которой пан первым рвётся во все вражьи окопы. (И ***** как дуршлаг. )

Не вигадуй! Я борюся проти сімейно-кланового укладу економіко-політичної системи України та її чиників.

5) Не в том ли проблема "зсува українськой культури", что она не является культурой? А является кучей фольклорного селючества, интересной только самим селюкам-носителям?

Ні. Проблема у тому, що усю українську національну культурну еліту було винищено в 30-х роках, це обезголовило розвиток національної культури і науки в УРСР, а на Заході у військовий час культурну еліту було винищено НКВС-івцями та німцями.

Ерунда.

Доведи це.

У Галиції чрезвычайно широкі не только промислові зв'язки з Польшею.

Наприклад?

Ни разу не частица Украины. И это легко доказать.

Спробуй!

 

[viva02]

Ну что ж, даёшь единство по-немецки. Развяжите две мировые войны. Проср***те их. Заставьте победителей ******** себя на части. Проживите полвека в разрезанном состоянии. (Жить при этом нужно в разы лучше победителей.) А потом объединяйтесь.

Тогда да, будет единая нация по-немецки.

Вообще-то я сказал о том, что немцы сейчас поделены на "осси" и "весси", забыв о своем делении на север и юг. Или вы предлагаетрмя это все сделать для новой конфигурации раздела?
И да- не смотря на это разделение Германия и не думает распадаться.
Так и в Украине - отличия между регионами есть - но общего куда больше.

 

[Гість 167454]

русский и украинец с 1918- тоже разные

да

а до этого буква и была і

большевики придумали свой языг

 

[Pilat0001]

Три возможных состояния. Остальные не рассматривал, такие, как Малороссия - штат США, к примеру.

А где вариант, предполагающий нынешнее состояние территориального деления?

Вы сформулировали вопрос темы вообще о возможности существования такого территориального образования, как государство: " Возможно ли государство Малороссия?"

Не читаете газет?

А в газетах пишут о конфликтах, основываясь на "сраче" ХФ и наличии подобных тем. Все как и положено.

 

[lichiy]

Легко..

Спростування

І ніякої Османської Імперії з Кримським ханством та Речі Посполитої.

У украинской культуры дело плохо что с розвитком, что с відомістью. А поскольку другие культуры сумели-таки развиться в отсутствие собственной державы, в условиях оккупации и гнёта (...причём английский гнёт в Ирландии, наприклад, просто несопоставим по тягости с российским имперским) -значит, дело не в гнете. .

Ну, для начала треба вказати, коли починається відродження національної ірландської культури поза межами британської культурної парадігми, а потім вже заявляти про такі висновки.

 

[орбитс]

Вопрос не в том сколько ВВП на душу, а почему упал уровень в Белоруссии после "дружбы" московской.
Соответственно так же может упасть и украинский.

А в Украине он охренительно растет, а? Что же тогда вы так недовольны нынешней властью, ведь она ведет ваше стадо в правильном направлении?

 

[lichiy]

Поскольку генетика в СССР не была "украинской" наукой.

Була в тому числі і українською. Був розстріляний київський генетик ДН Левицький Григорій Андрійович в 1933 р. - як одна з жертв сталинських репресій.

Наприклад, недавний ****уальный скандал с польскими радиоведущими Кубой Воевудским и Михалом Фигурским. По нему неплохо видно, чем в основном занимаются украинские заробитчанки в Польше.

Наприклад, серйозна людина повинна розуміти, що доводом в цій дискусії повинні бути статистичні дані, а не повідомлення в жовтій пресі.
Хоча я питав про приклади промислових зв'язків між Україною та Польщею.

Хорошо. Сейчас пан предъявит нам украинского гения XIX века, равного Толстому или Достоевскому и павшего жертвою российской цензуры. (Шевченко не предлагать. Он плохо "тянет" на "жертву". Одни его похороны чего стоят.)

А заодно объяснит: почему произведения этого украинского гения не прошли победным маршем по всему миру за 20 лет незалежности, после исчезновения цензуры.

Знайомся

Українська культура у період сталінізму

У 1929 багаторічна внутрішньопартійна боротьба у СРСР завершилася повною перемогою Й. Сталіна і його прихильників. Встановилася тоталітарна диктатура. Для культури це мало трагічні, руйнівні наслідки. Культура, як і всі сфери суспільного життя, була поставлена під жорсткий ідеологічний і адміністративний контроль. Крок за кроком згорнули політику українізації. На початку 30-х років з метою полегшення контролю над розвитком культури були створені Спілки письменників, композиторів, художників, архітекторів. Було покладено кінець стилістичним, художнім пошукам, встановлена цензура, перервані контакти з діячами культури інших країн, в тому числі українськими емігрантами.

У 1932 р. з'явився термін «соціалістичний реалізм», який був проголошений єдиним правильним методом літератури і мистецтва, що збіднювало, звужувало творчий процес. Прославляння міфічних досягнень, лакування дійсності, фальсифікація історії стали органічними якостями ідеологізованої літератури. Були зупинені авангардні пошуки й експерименти, які у всьому світі продовжували залишатися магістральною лінією розвитку мистецтва. Диктувалося верховенство історико-революційної, виробничої тематики. У живописі такі жанри, як натюрморт, пейзаж, портрет, відсувалися на другий план тому, що вони ніби не несли класового навантаження. В архітектурі провідним стилем став неокласицизм, який повинен був відображати стабільність режиму, непохитність влади. Найвідомішою будівлею, побудованою в стилі неокласицизму, є споруда Верховної Ради у Києві.

Репресії проти митців.

Щоб придушити вільну думку, викликати страх, укріпити покору, сталінський режим розгорнув масові репресії. У сучасну публіцистику, наукову літературу увійшов образ «розстріляного відродження». У 1930 р. був організований судовий процес над Спілкою визволення України, яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С. Єфремова. Перед судом постало 45 чоловік, серед яких були академіки, професори, вчителі, священнослужитель, студенти. Були винесені суворі вироки, хоча насправді ніякої підпільної організації не існувало. Подальші арешти в середовищі діячів науки і культури і жорстокі розправи проводилися без відкритих процесів. Закрили секцію історії Академії наук, був арештований М. Грушевський. Його незабаром звільнили, але працювати перевели до Москви. Туди ж перевели і кінорежисера О. Довженка.

Обвинувачення в буржуазному націоналізмі було висунене проти наркома освіти М. Скрипника — старого більшовика, одного з керівників Жовтневого повстання. Він був одним з небагатьох, хто не побоявся відкрито виступити з критикою сталінських методів, відстоював політику українізації. У 1933 напередодні арешту Скрипник застрелився.

У 1938—1954 було репресовано майже 238 українських письменників, хоча багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. За підрахунками істориків літератури, з них 17 розстріляні, 8 покінчили життя самогубством, 16 пропали безвісти, 7 померли в ув'язненні. Зазнавав арешту М. Рильський, 10 років провів у таборах за обвинуваченням в участі у міфічній Українській військовій організації Остап Вишня, були розстріляні Г. Косинка, М. Зеров, М. Семенко. Покінчив життя самогубством М. Хвильовий, який мужньо намагався врятувати багатьох товаришів.

Закрили театр «Березіль», арештували і розстріляли всесвітньо відомого режисера Л. Курбаса. Жорстокої розправи зазнали митці кобзарського цеху. За різними підрахунками упродовж 1930-х років московською владою було розстріляно від 200 до 337 кобзарів, бандуристів та лірників, серед загиблих — композитор і мистецтвознавець, засновник харківської школи бандури Гнат Хоткевич.

Про масштаби репресій говорить і такий факт: з 85 вчених-мовознавців репресували 62. Лише наркомат освіти «очистили» від 2 тисяч співробітників.

Примусова колективізація, загибель мільйонів селян під час голодомору завдало нищівного удару українській культурі в цілому, бо українське село — носій і хранитель традиційної народної культури, звичаїв, хранитель мовних традицій.

Гонінням піддалася і церква. На межі 20-30-х років були арештовані керівники і заборонена Українська автокефальна церква, яка була створена на хвилі національного революційного піднесення. Така ж доля спіткала після II світової війни Українську греко-католицьку церкву в Західній Україні. Усього в 1917—1939 рр. було зруйновано 8 тисяч церковних споруд — більше половини всіх храмів.

Величезну повагу викликають ті люди, які, усвідомлюючи небезпеку для себе особисто, допомагали іншим. В. Вернадський намагався врятувати свого багаторічного соратника, секретаря Всеукраїнської Академії наук філолога і видатного сходознавця А. Кримського. Коли у Харкові висунули обвинувачення проти Л. Д. Ландау (майбутнього лауреата Нобелівської премії), директор Інституту фізичних проблем П. Л. Капіца запросив його до Москви, а пізніше домігся звільнення його з-під арешту.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Легко. На захидной украине трудовая миграция почти В ДЕСЯТЬ РАЗ выше, чем в среднем по стране

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

и что-то подсказывает мне, что едут оттуда не в Донецкую область, а в Польшу и Италию.

А до чого тут трудова міграція?

...всего русского или имеющего отношение к России.

Ну, це вже особисті твої вигадки. Я за на ціональну єдність в усіх формах суспільного та культурного життя українців. Негативно ставлюся до зовнішньої політики Росії по відношенню до України та засобів ведення їнформвійн.



IwReh, навіщо ти тут з'явився? Через бан на донецькому форумі?

 

[lichiy]

...тобто "части Дикого поля, впоследствии часть России, подаренная УССР дедушкой Лениным." Ни разу не исконная Украина.

Quod erat demonstrandum (что и требовалось доказать). Ну а то, что сейчас они пребывают в составе украинского "государства" - то временно, до 2015...

Подивись на сучастну мапу України та визнай свій провал...

Ну а то, что сейчас они пребывают в составе украинского "государства" - то временно, до 2015...

Ты слишком ничтожен, чтобы твои слова можно было воспринимать хоть сколько-нибудь серьёзно.

 

[dav_poltava]

Сравниваю: Луганская область - за ПР и коммунистов, пророссийская, пустошь во времена Киевской Руси и ВКЛ, Черкасская область - за бывших "оранжевых", пустошь во времена Киевской Руси и ВКЛ. Донецкая область - за ПР и коммунистов, пророссийская, пустошь во времена Киевской Руси и ВКЛ, Кировоградская область - за бывших "оранжевых", пустошь во времена Киевской Руси и ВКЛ.

Черкасская область не была пустошью, Кировоградская - север был заселен.
Конечно, трудно говорить о четком совпадении границ по современному территориальному делению областей, но тенденция сохраняется.

А где вариант, предполагающий нынешнее состояние территориального деления?

Вы сформулировали вопрос темы вообще о возможности существования такого территориального образования, как государство: " Возможно ли государство Малороссия?"

Это третий вариант.

 

[viva02]

Потому как Гоголь, Довженко, Сковорода, etc - те украинцы, чьё творчество чего-то стоит - все творили в Российской империи / СССР. И после обретения "незалежности" что-то Гоголи стадом не поперли...

Справедливости ради в России Львов Толстых и Достоевских тоже не видать. А претенденты на это (тот же Акунин) - оплевываются ура-патриотами с головы до ног. Да и не только сейчас.

Анекдот советский не вспоминается? -
"Выступает секретарь тульского областного отделения союза
писателей:
- товарищи, если до революции в тульской области жил толь-
ко один писатель - Лев Толстой, то теперь тульское отделение
Союза писателей насчитывает целых 40 писателей!"

 

[lichiy]

Потому как Гоголь, Довженко, Сковорода, etc - те украинцы, чьё творчество чего-то стоит - все творили в Российской империи / СССР. И после обретения "незалежности" что-то Гоголи стадом не поперли...

Ти занадто зациклений лише на літературі. Перекладач? Редактор? Журналіст?
Чому не враховуєш час?

 

[viva02]

Черкасская область не была пустошью, Кировоградская - север был заселен.

Не вопрос. Можем заменить Черкасскую область Сумской. После монголського нашествия - пустошь до 17 века.

 

[Гість 167454]

на картах название росии исправить, и в общем все.

 

[dav_poltava]

Не вопрос. Можем заменить Черкасскую область Сумской. После монголського нашествия - пустошь до 17 века.

А до монгольского нашествия?

Еще раз повторю. Нет четких границ. Но тенденции есть.
Даже в пределах области взгляды неоднородны. Ближе к восточным границам одни, к западным другие.

Карта по сторонникам русского языка.