3. Насамкінець.
Поплелась у сад Шевченка. Який же він зараз гарний! А з ліхтарів фортепіанна мінорна музика. Фортепіано мабуть електронне, трішки інший звук.
З'їла у Кристалі морозиво Білочку, випила філіжанку кави. Обдивилась нижню частину саду. Підійшла до Гепо-каскаду, подивилась у бік своєї ями.
Оцей сундук знизу вже більш-менш пристойно виглядає, бо пофарбований гарно.

чи це весна так діє?
А оскільки я вже там, то пішла до Зоопарку.

Зразу за входом постояла біля пам'ятника нашим чудовим мавпочкам. Держпрому вже нема, але Гектор, Роза та Дезі просто неймовірні.
Ходила колами по периметру, трішки по місткам... години 2-3 не присідала. Палити не дозволяється, чого ж сідати?
Сила силенна люду. Всіх потягнуло до звірей після учорашніх чортів.
Хай їх шляк трафить.
Двох левів бачила, одного тигра. І діждалась слона, двічі обійшовши Зоопарк.
Жирафа тримають у вольєрі. Ось чому, питається? Чи сам не хоче?
Величезний тигр ходив за склом, придивлявся до людей. Питаю - і хто тобі до вподоби? Кого б з'їв? Не відповідає.

Деякі тварини порозлягались на сонці, сплять. Мо' після обстрілу. У них слух більш тонкий, аніж у мене. Я вночі виспалась.