Забула розказати ще про одне враження від прогулянки по книгарням.
Зупинилась біля пам'ятника Шевченку, сіла на лавку, дістала сигарету...
Чую музику. Звідкіля?
Навпроти є кафе, чи там?
Музика не нашої мелодики, скоріше російської, а слів не розберу.
З тим і далі пішла, на Конституції..
Іду повільно, а музика грає і грає...
Допетрала! У ліхтарні стовпи вмонтовані невеличкі динаміки.
І так від Свободи до рогу з Римарською
Слів так і не розібрала, мо' й іноземною.
Сьогодні зла думка у жанрі чорного гумору.
Таж можна за поганих обставин підвищити гучність та вжарити "боже царя храни" на такому важливому відтинку центральної вулиці.
Це після прильоту біля Пулемьоту згадалось.
Бачила я тоді ці Танунаки.
можна сказати це перше весняне свято, поверта вже на весну.
