Статус: Офлайн
Реєстрація: 25.03.2024
Повідом.: 24191
Реєстрація: 25.03.2024
Повідом.: 24191
Та я забув. Північ Німеччини. Ольденбург.
Перегляньте відео нижче, щоб дізнатися, як встановити наш сайт як веб-програму на головному екрані.
Замітка: This feature may not be available in some browsers.
Німці зараз розсекречують усі архівні матеріали про таке і прозрівають від вчинків своїх предків.у нас теж є сімейна історія. Бабиній молодшій сестрі Марії було 16, коли її відвезли в Німеччину. Попала в якусь сім'ю, де працювала на сільгоспроботах. Тримали їх в якомусь сараї, їсти давали так собі, тому Марійка одного разу поцупила картоплю з поля хазяйського. Це побачив господар, і не довго думаючи, вирішив її розстріляти на місті злочину, так би мовити. В останню мить її врятувала німкеня, дружина господаря.
Потім вони потрапили до американської зони окупації, і Маша повернулася додому, в Ха. (хоча могла б і в гамерику поїхати). В 90ті їй німці компенсацію виплатили, ще в дойчмарках...
Дякую!Та я забув. Північ Німеччини. Ольденбург.
В Украине. Добавить за
Не ображайтесь на кепкування! Я коли сюди вперше прийшла, ой як важко було матюки і зневагу перетравлювати! Але...загартувалася! Я вчителька, але теж роблю помилки, про які можу раптом згадати аж на наступний день. Біжу терти і виправляти)) Це через нашу двомовність, на автоматі вилітає. Я коли викладала, говорила чисто, а тепер теж допускаю мішанину. Я коли читаю місцеві групи, мене рве від сміху. То "щітчик" замість "лічильник" , то ще щось кумедне вилізе. Але я ніколи не виправляю людей, щоб не відвернути від української. Я її теж вивчила дивом. В школі мене звільнили від вивчення української. В ті часи таке було можливо. А тепер вчу німецьку))) Ой як все важко!!! А дітям значно легше."З часом вийде "..Дуже дякую вам за віру в мене.
Але не факт, що суржик коли-небудь - коли я щось швидко пишу і не витрачаю час на редагування, не буде вилазити).
Тут у всіх таке, якщо придивитись. На радіодиктант, мабуть треба)
Якщо знову напишу "Германія" - вибачайте)
ЗИ. А тому пану, що с бібізяном на аві, я мабуть колись на лапу добряче наступила, що з мене по його виразу аж "пісок посипався"))
Йому треба не тему переїзду українських дітей перетирати, а мені в темі промоушен робити.
Вибачаюсь за вимушений офтоп.
А я зразу здогадався шо тут про сексонію йдеться.Тут можна подивитися, де приймають. Начебто Нижня Саксонія відкрита.
Як мене любили вчительки й викладачки німецької...А тепер вчу німецьку))) Ой як все важко!!! А дітям значно легше.
Ви ж самі запропонували задавати питання 🤷♀️Якось на допит схоже![]()
Дякую, що зайшли!Ви ж самі запропонували задавати питання 🤷♀️
А ви відважна мама, або авантюрна. Відправити дитину незнамо куди одну... Були, звичайно, такі історії 22, але там була зовсім інша ситуаціяМожна прямо в автобус і там в розподільчий табір, які зараз приймають. Далі там відвезуть, куди треба. Раптом заблукає - поліція підбере і туди ж відвезе. Аби дитина переступила кордон Німеччини. Там вже її підхоплять.
Можна зв"язатися з Югендамтом. Але ніякої конкретики окрім того, що вони вашу дитину приймуть, вони не дадуть. Де поселять, в які умови вони будуть самі шукати по факту прибуття.
Але є такий ньюанс, кажуть, що є таке правило, що , де неповнолітній звернувся, там його і мають прилаштувати, тобто в тому ж місті. Але реально так може не бути. У велких містах все забито. Скоріше поселять десь в передмісті чи навіть в селі. Але до школи доступ гарантовано буде.
Треба ж вам тему підтриматиДякую, що зайшли!

В Привате дорогая, на хотлайне самая выгодная.Achtung!
Згадала, ще треба туристичну страховку в дорогу. Можна лише на час дороги. Є якась в Приваті.
Для дітей, які прибувають без супроводу дорослих і перебувають під опікою Югендамта , необхідні переклади оплачує Югендамт.В Привате дорогая, на хотлайне самая выгодная.
Вообще тема мутная, я бы в жизни ребенка самого не отправила. В Германии за каждый чих надо платить, за перевод документов, самим искать и оплачивать переводчиков. Если и отправлять детей, то только группой, знакомой между собой, в сопровождении взрослых, желательно из их родителей, в совершенстве владеющих немецким.
І відважна, і авантюрна, ніде правди діти )) Але головне те, що я вірю в доброту людей, тому мені легше було наважитися. На той момент знала дуже мало про систему прийому і можливсті для навчання. Але читання місцевих ,профільних і загальних груп наших в Німеччині мені допомогло назбирати деяку інформацію. Потім почала вивчати сайти освітніх закладів, шукати корисні відео на Ютубі і т.ін. Допомагала іншим, розказуючи, що вже сама пройшла. Дехто віддячував тим, що розповідав згодом свої історії прибуття і влаштування. Якось такА ви відважна мама, або авантюрна. Відправити дитину незнамо куди одну... Були, звичайно, такі історії 22, але там була зовсім інша ситуація
У 22 році моя дитина не погодилась, щоб я її запхала в евакуаційний потяг і відправила кудись. Через два роки подорослішав і погодився. А тепер дорікає, що у лютому 22 не відправилаБули, звичайно, такі історії 22, але там була зовсім інша ситуація
Діти сприймають виїзд по-різному. Дехто аж біжить від мами у самостійне життя, а хтось боїться і там йому важче адаптуватися. Важливо дитину підготувати до можливих труднощів. Тоді всі передряги легше переживуться.Основне - сама дитина має цього дуже хотіти, готова працювати самостійно - вчити мову і т.д. Тоді є сенс батькам допомагати в цьому - шукати відповідні програми, підтримку в іншій країні. Але, як на мене, це стосується тільки старшокласників. І все одно залишаються риски проживання в общазі в незрозумілому оточенні, які можуть суттєво вплинути на остаточний результат. Ви ж самі пишете, що де саме буде жити дитина, ніхто не пояснює. Знайома дочки з братом жили, наприклад, вихідцями з Індії і бігли з того табору хоч кудись, аби не з ними. Вашому сину, які розумію, в цьому плані повезло.Хочу звернути ще раз увагу на мету відправки дитини в таку дальню дорогу. Якщо просто пересидіти війну, то це просто. Приймуть без особливих питань.
А от якщо стоїть питання навчання в німецькій освітній системі, то тут все буде залежати від рівня мови, якого зможе досягти дитина. Просто сидіті в інтеграційному класі і нічого не робити результату не дає. Є такі діти, що по 2-3 роки там теліпаються без особливих досягнень. Тому для подальшого навчання треба налягати на мову. В Німеччині навіть добре володіння англійською не вирішує всі проблеми. Більшість безкоштовних програм навчання німецькомовні. Є англомовні, але їх менше і для життя в країні все ж таки треба німецька.
Ви праві. Дитина має хотіти. Це мало б так бути, що у старших класах вона стає свідомою і відповідальною хочаб щоодо навчання. Насправді так може не бути. Я в 5 класі без контролю батьків сама готувалася до екзамену з математики, і далі батьки практично не втручалися в мої шкільні справи. Сама закінчила школу, сама вступила в інститут... Але в нинішньому поколінні таких самостійних дітей все менше. З моїм теж були проблеми. Він здібною дитиною був, але самоконтроль кульгав на обидві ноги. Доводилося дуже багато уваги приділяти , щоб школа не пішла побоку)) І тільки зараз, в його 19 я можу трошки. видихнути.Основне - сама дитина має цього дуже хотіти, готова працювати самостійно - вчити мову і т.д. Тоді є сенс батькам допомагати в цьому - шукати відповідні програми, підтримку в іншій країні. Але, як на мене, це стосується тільки старшокласників. І все одно залишаються риски проживання в общазі в незрозумілому оточенні, які можуть суттєво вплинути на остаточний результат. Ви ж самі пишете, що де саме буде жити дитина, ніхто не пояснює. Знайома дочки з братом жили, наприклад, вихідцями з Індії і бігли з того табору хоч кудись, аби не з ними. Вашому сину, які розумію, в цьому плані повезло.
Для менших дітей, навіть мотивованих, це взагалі не варіант, як на мене.
П.С. Згадуючи 22 рік, я мала на увазі ситуації, коли на кону стояло життя дитини, і в неї не питали, чи погоджується

Щодо менших дітей. В них є шанс потрапити у звичайну німецьку школу, де справжніх німців буде побільше, і вивчити німецьку на рівні носія.Основне - сама дитина має цього дуже хотіти, готова працювати самостійно - вчити мову і т.д. Тоді є сенс батькам допомагати в цьому - шукати відповідні програми, підтримку в іншій країні. Але, як на мене, це стосується тільки старшокласників. І все одно залишаються риски проживання в общазі в незрозумілому оточенні, які можуть суттєво вплинути на остаточний результат. Ви ж самі пишете, що де саме буде жити дитина, ніхто не пояснює. Знайома дочки з братом жили, наприклад, вихідцями з Індії і бігли з того табору хоч кудись, аби не з ними. Вашому сину, які розумію, в цьому плані повезло.
Для менших дітей, навіть мотивованих, це взагалі не варіант, як на мене.
П.С. Згадуючи 22 рік, я мала на увазі ситуації, коли на кону стояло життя дитини, і в неї не питали, чи погоджується