Точно ні! Вони казали, що хоч син і розмовляє українською, але "якоюсь не такою")) Син сміявся з них у відповідь :" І це мені каже людина, яка замість стеля каже потолок?!"
Це колишнє шахтарське містечко, яке колись сформувалося як"комсомольськая стройка". І коли їхньому меру (читала про це в місцевій газеті) якісь відбиті на голову місцеві дорікали, що наші "до них їдуть", він теж сміявся: "А ви звідки взялися? Теж колись понаїхали?" Там крутий мер, він почав будувати багатоповерхівку для переселенців

Бо коли до нього приїжджають інженери з Харкова, він не знає, на який стілець їх всадити - такий радий.
Школа за контингентом учнів слабша за наш обласний науковий ліцей, але вчителі здебільшого дуже добрі! В них декілька профільних класів: хімічно-математичний, мовний, програмування і чогось ще там. Мій поперся на програмування. Було не варто, бо вчитель слабуватий і трошки з гонором. Краще в хімічно-математичний було йти. Але математичка була та сама, сину вона дуже подобалася.
Взагалі школа прийняла дуже тепло! Я їм писала після закінчення школи лист вдячності, так аж плакала від теплих спогадів. Це в сина була вже третя школа і найкраща саме через ставлення до дітей. Там були діти з Харкова, але жили не в інтернаті, а в місті з батьками. З однією дівчиною з Харкова вони командою брали участь в олімпіаді з программування +математика+англійська, яку організував наш харківський вчитель з 147 гімназіі (шо біля солдата). Добре виступили. Тобто навіть зв"язок з Харковом якийсь був.
Проживання в гуртожитку, харчування, спортивні секції в школі і поблизу - безкоштовно. Єдина проблема, що на канікули треба виїжджати, але було, що син якось і на канікулах залишився. Його там годували кухарі на канікулах так, що він жартував, що, мабуть, відгодовують, щоб потім як в дикому племені в жертву принести

Окрім цього отримував переселенську допомогу в місцевому відділі соцзахисту. Це він там вчився в 10 класі, а 11 вже віддалено закінчував , перебуваючи в Німеччині.
В цей ліцей вступ за конкурсом, тобто якісь екзамени вступні є. Але сина взяли без екзаменів як переможця обласної олімпіади. Це загальне правило для таких ліцеїв по всій Україні. Тому можна було податися в схожий інтернат у Львів і Луцьк. Але Львів бере лише у 9 клас, не пізніше, ми прогавили. І до війни Львів брав лише з пропискою у Львівській області. Тепер думаю, що це правило змінено. Обрали Нововолинськ і жодного разу не пожалкували.
Якщо цікаво, можна зідзвонитися з завучем і спитати, як до них вступити серед навчального року. Школа не вельми переповнена.