Відправте дітей до Німеччини!

  • Автор теми Автор теми Kozadereza
  • Дата створення Дата створення
А ви бачили від мене тему, де я закликаю в скрутні для України часи, просто кинути власну країну на напризволяще ?

А ця тема про що? кидайте все та везіть підлітків до Дойчленду. Там рай на землі, і взагалі я все розкажу.
І ввічливість - ну реально, до поносу, як у консультанта в Комфі.
 
На жаль, з описаню вами ситуацією я зіткнулася ще у 2000 році, коли викладала в одному з вишів. Контрактна система велике зло. І так, мабуть, доведеться закривати якусь частину університетів. Це об"ємна тема і для мене особисто дуже болюча. Треба щось міняти. Деяки елементи в системі освіти мені подобаються в Німеччині. Але хтозна чи полетіло б таке в нас.
Знов ваша відповідь викликає більше питань аніж дає відповідей.
По-перше, якщо ви вже викладали в 2000 то вам, за мінімальним підрахунком зараз 60+(арифметика проста 36 років минуло + 24 приблизний мінімум для викладача вишу і це "оцінка з низу").
Ну ось не складається у мене в уяві два факти одразу, майже пенсійний вік і турбота про генофонд в Україні.
По-друге на початку нульових и близько система вищої освіти не була у тому стані аніж перебуває зараз. Так, вже була корупція, але викладачі за студентами не бігали, відраховували аж бігом.
Так, в кінці нульових та з початку десятих з'явилось явище "аби ходив і щось робив" але все одно, не було такого.
Аж до 22го.

І давайте відверто, до 22го не було так просто поіхати до гермашки, буквально з паспортом, а там тобі і житло і соціальні виплати тільки за наявність українського паспорту. І можливість отримати освіту у вишах ЄС так, звісно була, але це було або за великі гроші або за реальні здібності.
Тому зараз підлітки в край охуїли і диктують умови викладачам. не буду навчатись десь тут - піду навчатись десь там. А ти лишаєшся броні і підешь служити. Тобто фактично ролями помінялись.
І ось з цієї причини ми і спостерігаємо повну деградацію і розвал системи освіти.
 
Ну отвечала бы на вопросы конкретные в личку - нет, ей надо развезти тему и сидеть на ней, агитировать. Невод!
Все ведь видно невооруженным глазом.
Колего, я вас попереджала, ви вже піймалися, тобто вже в нєводі :) Не смикайтеся дуже, бо ще більше заплутаєтеся :D

Вибачте, вимкнули світло, не дописала)))
 
Останнє редагування:
Покажи мне этот пост и то айсидиси. То ти хуйню сморозив. Пизданув - таке бува
Ой, як красиво задкувати почав.
Я, честно, ібав колупати форум, але чітко памятаюю і той пост і той пафос. Типа ахуєнно було б єбашити з мінігану на хьюі, типа з вайбом В'єтнаскох війни. на що я тобі сказав, що ти єбанутиій, і війна це ніхуня ані не вайбово ані весело.
 
Останнє редагування:
Знов ваша відповідь викликає більше питань аніж дає відповідей.
По-перше, якщо ви вже викладали в 2000 то вам, за мінімальним підрахунком зараз 60+(арифметика проста 36 років минуло + 24 приблизний мінімум для викладача вишу і це "оцінка з низу").
Ви ж самого початку тему читаєте? Я ж писала "мальчіку 56 рочьків" що мені "стільки ж", тобто 56, ну...майже 56)))
Щоб викладати у виші не обов"язково бути професором, з якого вже пісок, так би мовити, сиплеться)) Я активна людина, тому була там вперше вже у 26 чи 27 , тобто у 1996 -1997 році, хоч знизу, хоч зверху :добіса:
І так, в 60 теж можна любити Україну і навіть в 90.
 
Останнє редагування:

Ну у меня много примеров. Мой сын по приезду в 2022 вот прям был против, все ненавидел, верните домой (17 лет). За год выучил чешский, проникся местной системой образования (очень понравился подход) и сдал гос.экзамены (на 3ку, но сдал, на чешском). Система образования в ВУЗах отличается прямо кардинально от нашей, но ему тоже нравится. Хотя из первого вуза вылетел :D
В Чехії може бути прикол з мовою . Приїжджає абітурієнт на мовні курси і рік вчить чеську. Все ок! Вступає на навчання, приходить на заняття, а там студенти задають питання словацькою , і викладач, не моргнувши оком, їм відповідає Хто шо не зрозумів, той сам винний! :незнаю: :D То доводиться декому ще словацьку підзубрювать, щоб з колегами спілкуватися на рівних.
 
Останнє редагування:
Знов ваша відповідь викликає більше питань аніж дає відповідей.
По-перше, якщо ви вже викладали в 2000 то вам, за мінімальним підрахунком зараз 60+(арифметика проста 36 років минуло + 24 приблизний мінімум для викладача вишу і це "оцінка з низу").
Ну ось не складається у мене в уяві два факти одразу, майже пенсійний вік і турбота про генофонд в Україні.
По-друге на початку нульових и близько система вищої освіти не була у тому стані аніж перебуває зараз. Так, вже була корупція, але викладачі за студентами не бігали, відраховували аж бігом.
Так, в кінці нульових та з початку десятих з'явилось явище "аби ходив і щось робив" але все одно, не було такого.
Аж до 22го.
Слухайте, ну контрактників не можна було відразовувати вже близько 2000-го. Мені ліньки лізти трудову перечитувати, щоб вам звітувати конкретно по датах , але я точно в 90-х викладала в приватному виші, де студенти вже диктували свої умови. Але скажу, що навіть серед них траплялися діти, які хотіли вчитися, а не лише права качати. Мабуть, державні довше протриматися без таких проблем. Але десь ближче до 2000 року я вже в державному навкулачки билася з дитятями, які не те шо не хотіли очі в книжку встромити, а хоч би вже сиділи мовчки і не заважали іншим. Мене особисто це дуже психологічно травмувало. Я вже тоді бачила, куди все котиться. От і прикотилося :( Ясно, що війна сильно погіршила ситуацію, але й до неї не все було добре.
 
Останнє редагування:
І давайте відверто, до 22го не було так просто поіхати до гермашки, буквально з паспортом, а там тобі і житло і соціальні виплати тільки за наявність українського паспорту. І можливість отримати освіту у вишах ЄС так, звісно була, але це було або за великі гроші або за реальні здібності.
Тому зараз підлітки в край охуїли і диктують умови викладачам. не буду навчатись десь тут - піду навчатись десь там. А ти лишаєшся броні і підешь служити. Тобто фактично ролями помінялись.
І ось з цієї причини ми і спостерігаємо повну деградацію і розвал системи освіти.
Так, дійсно, вікно можливостей щодо освіти за кордоном для нашої молоді відкрила війна. Дуже жаль, що так сталося! Краще б того не було! Але за китайською філософією, не пам"ятаю якою конкретно, криза завжди є таким вікном. На мій погляд, нерозумно ним не скористатися.
Я ще до війни планувала відправити дитину на навчання за кордон. І єдиною країною, куди я б змогла її відправити, була Німеччина. Тому що в багатьох уніках освіта була безкоштовною. Один з варіантів, який я знайшла, це LMU в Мюнхені. Найкрутіший TUM був платним, тому туди і не мріяли. Але навіть, щоб безкоштовно вчити дитину в LMU мені б довелося продати батьківську квартиру в Харкові. Бо треба було б за щось студенту жити. На 3 роки бакалавра б вистачило, бо квартира до війни коштувала десь 35 000 долларів. Тепер цю квартиру на Салтівці і за 20 000 не продаси. Але Німеччина дала шанс здійснити мрію. Тому я дуже вдячна цій країні.
 
Останнє редагування:
Питання не в "можна/не можна" а в вашій мотивації витрачати власний час агітуючи за вивіз дітей в іншу країну.

Просто є сумніви у та відсутності у вас матеріального стимулу.
"Сомненья - враги человека! " Забула, де я це прочитала, але , як на мене, дуже влучно.
 
Останнє редагування:
Гроші потрібні не багатим, а бідним.
Коли багатий хоче ще більше грошей, то жадібність.
А коли багатий хоче шоб йому бідні гроші дали, то піздєц лютий.
Да вы, батенька, социалист! Небось Маркса начитались? Таких як ви зараз образливо ліваками називають ))
 
Мабуть, спитала який ваш основний нік :D
Та нє, але близько до того)) В мене реальних два, але вони мало чим відрізняються по суті. Діти в обох ситуаціях в центрі моєї уваги.
 
От заради справедливості , хочу написати про одну деталь. Ну, студенти університетів в Німеччині то якась вища каста)) Вони вештаються по світу то на практику, то в літню школу, то на семестр за кордоном... Розширюють, так би мовити, свої горизонти по повній. Але уявіть, дитина вчиться в бурсі на якогось оздоблювальника і має можливість так само поїхати за кордон на практику по своїй спеціальності. Це може бути реставрація якогось замку у Франції чи Італії. З Францією дуже тісні стосунки навіть на рівні шкіл. А ще знаходжу в списку партнерів німецьких шкіл свинособачі школи :диявол: От мені б хотілося, щоб в тому списку були наші школи :прапор: Ну, університети вже співробітнічають, а школи шо сидять? Нашим дітям не треба горизонти розширювать.?! От як вивчу німецьку, поїду наши школи просувати в Німеччині як партнерів. Діти в нас дуже розумні, але часто просто не бачать перспектив і втрачають цікавість до навчання. Одна поїздка і спілкування з однолітками в іншій країні може все перевернути.
 
От заради справедливості , хочу написати про одну деталь. Ну, студенти університетів в Німеччині то якась вища каста)) Вони вештаються по світу то на практику, то в літню школу, то на семестр за кордоном... Розширюють, так би мовити, свої горизонти по повній. Але уявіть, дитина вчиться в бурсі на якогось оздоблювальника і має можливість так само поїхати за кордон на практику по своїй спеціальності. Це може бути реставрація якогось замку у Франції чи Італії. З Францією дуже тісні стосунки навіть на рівні шкіл. А ще знаходжу в списку партнерів німецьких шкіл свинособачі школи :диявол: От мені б хотілося, щоб в тому списку були наші школи :прапор: Ну, університети вже співробітнічають, а школи шо сидять? Нашим дітям не треба горизонти розширювать.?! От як вивчу німецьку, поїду наши школи просувати в Німеччині як партнерів. Діти в нас дуже розумні, але часто просто не бачать перспектив і втрачають цікавість до навчання. Одна поїздка і спілкування з однолітками в іншій країні може все перевернути.
Ви ізвініт якато припадочна 🤧
 
Останнє редагування:
В Чехії може бути прикол з мовою . Приїжджає абітурієнт на мовні курси і рік вчить чеську. Все ок! Вступає на навчання, приходить на заняття, а там студенти задають питання словацькою , і викладач, не моргнувши оком, їм відповідає Хто шо не зрозумів, той сам винний! :незнаю: :D То доводиться декому ще словацьку підзубрювать, щоб з колегами спілкуватися на рівних.
Словацкий намного ближе к украинскому, его я понимал сразу без изучения, это не проблема
 
А це вже зрадою попахує ...:ганьба:
Це вам краще знати, чи повернеться ваша дитина на наше "відновлення", чи таки зрадить вашу ідею відновлення і залишиться за кордоном.

В мене вибірка небагата і тільки по дівчатам.
Дві, вже були студентки на початку війни, повернулись, мають особисте життя, десь працюють.
Третя повернулась, вступила до нашого вишу, ще не закінчила навчання, має особисте життя
Четверта, наймолодша повернулась додому, вийшла заміж і вже народила дитину.

Між іншим, після цієї теми і думок про дівчат наснився мені сон жахів - моя дочка ще молода і дурна, попала на вулиці в якусь халепу і не повернулась додому.
А я дивлюсь на годинник - там майже третя ночі. Що робити?
І навіть не знаю, де це було.
Від жаху прокинулась - на годиннику третя ночі.
 
Назад
Зверху Знизу