Юж трохі далєй!
Go west! Where the skies are blue
Вот, получітє добрій знак:
Так вийшло, що поїхав не на мотику, а автобусом FlixBus зі Львова.
Випустили ващє лехко! На нашому пункті пропуску водій автобуса мене підвів до пограначніка одним з перших, бо перед цим казав мені, що можуть довго мордувати, якщо ще не виїжджав під час війни. В будці погранєц взяв у мене паспорт, воєннік і пенсійне, сфоткав їх, залишив у себе і попросив почекати в стороні. Потім до мене вийшов добрий молодєц і пригласив в окремий кабінет. Посадили на зручний кожаний діванчік перед зовсім юним стражєм граніци, той ще подивився паспорт, воєннік і пенсійне, ще раз сфоткав, запитав де служив - я відповів. Щось написав на окремому папірці з якимось штампіком і відправив з ним і доками назад в будку. Там страж забрав папірець, документи повернув мені. Питаю:а що далі? Відповідає: а тобі що, там не сказали? Всьо, іди!
На все пішло менше 15 хв. Резерв+ в смартфоні не дивилися, роздруківку звідти - також. Я ще, про всяк випадок, взяв з собою оригінали МСЕК, ВЛК, виписки з наказу про демобілізацію - ***** нікому не знадобилися!
Поляки впустили взагалі без жодного запитання. Їдемо на захід, в автобусі бабсько-дитячий батальйон, я і куций німець вузлуватий.
На кордоні великі черги, двіж ахуїтєльний. Кажуть , що це через сезон відпусток і канікул. Ми прибули на Шегині о 20:30 , а виїхали о 4:45 за Києвом. Затримка від графіка - майже 5 годин.
Євротур починається, слідкуйте за оновленнями! Фоткі будуть.