Мой пойнт в том, что не существует закона прямого действия, требующего от кого-либо в этой стране владения государственном языком. Это требование можно вывести косвенным путём, но ИМХО аргументы в пользу этого не будут исчерпывающе убедительными. И вообще - правом делать такого рода выводы, чтобы они приобрели обязательный характер, наделны только суды. И ещё парламент может принять поправки к закону. Ну, а как сейчас настроен парламент, всем хорошо известно.
С принятием нового закона аргументов в пользу обязательности владения держмовой для суда сильно поубавится. Подозреваю, что укрнационалистов бесит именно эта перспектива, хотя они порой в силу своей ограниченности её не могут чётко сформулировать и аппелируют к эмоциям.
Все таки загальна прийнята у всіх країнах норма володіння державними службовцями державної мови діє і в Україні. Бо, як тоді бути етнічному грузину, громадянину України який окрім грузинської ніяких мов не знає. Чи зможе він виконувати свої функціональні обов"язки, якщо його приймуть на роботу держслужбовцем . Через це на роботу держслужбовця мусять приймати через спеціальний конкурс на заміщення відповідної посади. При цьому він складає й іспит із знання державної мови.
Мені здається, що декілька днів тому Президент вніс проект нового Закону про державну службу, цікаво чи є там щось про обов"язковість знання державної мови?
З приводу судів. Думаю, що для нинішніх судів мова взагалі не має значення, там має значення тільки сума хабаря, або що скаже слуханка від керівництва.
Тут аргумент довольно простой: а что есть такого особенного на украинском языке, чего нет на русском и без чего я бы не смог нормально жить?
Я в детстве, живя в России и не зная украинского языка, почитывал Остапа Вишню на русском языке и получил представление о его творчестве. В принципе вся небольшая классическая украинская художественная литература переведена на русский. То есть не владея украинским языком, при желании вполне можно приобщиться к украинской культуре. Впрочем , мало кто из русскоязычных на это будет тратить много времени. Причина - выделенное выше жирным шрифтом.
Я тут вже раніше наводив приклад. У одному із харківських військових вузів одразу була уведена для викладання українська мова. Викладачі інших харківських вузів співчували такому стану речей в цьому вузі, а деякі, навіть, надсміхалися. Але, коли в цьому вузі збільшили зарплатню у 3 рази в порівнянні з іншими туди стали перебігати навіть ті, що надсміхалися. В числі таких перебіжчиків було чимало таких, що не вивчали української мови, бо закінчували середні школи в Росії. Я був свідком того, що саме ці викладачі краще володіли українською мовою (навіть при викладанні технічних дисциплін), ніж ті, що навчалися в Україні.
До чого я навів цей приклад. А до того, що громадяне України, які не володіють українською мовою, таким чином самі позбавляють себе можливості працювати на посадах, які вимагають цього. Таким чином вони самі себе піддають дискримінації.
