Партія Регіонів aka ПР aka РИГИ aka Голубі aka Покращувачі aka Стабілізатори aka Кровосісі aka Посіпаки Шапкокрада.
Йоу! Донеєцк порожняк нє гоніт!
Сергій Арбузов, 1995 рік (з 24 грудня 2012 року перший віце-прем'єр-міністр України)
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Знайомтеся - голова Криворізької міської організації партії «Свобода» Юрій Настусенко. Яскравий приклад людини, яка вчинила запаморочливий кульбіт з простого кримінальника - загальний термін відсидки якого дванадцять з половиною (!) років - у політичні діячі місцевого розливу.
Юрій Настусенко, відомий в кримінальних колах під прізвиськом «Боксер», народився в 1965-му році. Ледве встигнувши відзначити свій 18-й день народження, Юра отримує свій перший термін за хуліганство. Ну а далі друга судимість - за розбій і зберігання вогнепальної зброї, третя - за вимагання у складі організованої злочинної групи.
Лихі 90-ті пройшли, але не для Юрія Настусенко, який не зміг вписатися в нові реалії.
«Боксер» промишляв розкраданням обладнання та паливно-мастильних матеріалів з криворізьких ГЗК, не гребував і іншими способами заробітку, що викликають сильні сумніви в їх легальності, все далі втрачаючи повагу. Все це не задовольняло амбітного Юрія Миколайовича. У підсумку він вирішив реалізувати свій завищений рівень домагань за допомогою політики.
Тепер повернути втрачений респект та уважуху він намагається, взявши в руки партійний прапор. І мета для нього вельми актуальна - отримати імунітет від криворізької міліції - мандат депутата міської чи навіть районної ради, якщо правоохоронці будуть розбиратися в його темних справах.
Однак Юрій Настусенко розумів, що далеко не будь-яка політична сила захоче «замазатися», прийнявши до своїх лав настільки колоритну персону. Не розібравшись в біографії Настусенко, така партія знайшлася. Нею виявилася партія «Свобода», криворізький «осередок» якої Юрій Настусенко і очолив.
Досить сумнівне на перший погляд придбання для партії, яким виявився новий лідер криворізьких свободівців, якщо придивитися уважніше, виявилося придбанням дуже цінним.
Таким Юрія Настусенко робили дві якості: по-перше, він не клянчив грошей у керівництва, перебиваючись своїми засобами, по-друге, новоспечений керівник міської організації володів вражаючим умінням втілювати свої плани в життя руками інших людей. Цю навичку Настусенко виніс зі свого бандитського минулого, коли вирішувати свої питання він посилав «танкістів» - молодих і не дуже розумних «бійців». Вони-то в підсумку і сідали на лаву підсудних за справи Настусенка, в той час як останній виходив сухим із води ...
Схильність до нездорового епатажу та природний талант закочувати скандали на рівному місці роблять його дуже цінним для місцевої «Свободи» людиною. Підтвердженням сказаному можуть служити дві акції, проведені на спецзамовлення «Боксера», в яких взяли участь кілька молодих радікалів. Ці «піхотинці» влітку 2012 року кинули пляшку із запалювальною сумішшю в приміщення одного з офісів Криворізької міської організації Партії регіонів. Через кілька днів після цього подібна історія повторилася в іншому офісі, правда, там все обійшлося підірваної петардою.
За скоєння даного злочину тоді були затримані четверо молодих людей - 1992-94 років народження. Підсудним інкримінується стаття «Хуліганство», однак ці акції, в яких дивом ніхто не постраждав, як не крути - політичний тероризм.
Найстрашніше - з Настусенка нічого не візьмеш, а четверо молодих людей стали пішаками в чужій грі. Настусенку - лаври борця, а четвірці друзів - стаття кодексу.
А «Боксер» тим часом намагається освоїти імідж борця з режимом. Робить це він по своєму, наприклад, махає прапором, пристроюючись до чужого мітингу. Мешканці міста вже не сприймають ту явну маячню, яку він несе у своїх заявах. На акціях «Боксер» змушує молодих соратників провокувати міліцію, при цьому він робить «відео-літопис» таких «подвигів», щоб потім відрапортувати про бурхливу діяльність на місцях. За підсумками подібних акцій результатів нуль, але є інформаційні приводи.
До честі криворіжців слід зазначити, що чисельність організації, судячи по мітингах, коливається в числі 20-30 чоловік. Для міста з населенням майже в 700 тисяч чоловік - сущі дрібниці.
І, напевно, все б нічого, - в кожному населеному пункті має бути свій, як би м'якше сказати, - оригінал, - якщо б Юрій Настусенко, по-перше, не був настільки нерозбірливий у своїх проявах, і, по-друге, не мітив у депутатське крісло (адже саме депутатський мандат без сумніву і є його істинної і кінцевої метою).
