«До культурно-просвітницького відділу армії махновців надходять запити від вчительського персоналу про те, якою мовою викладати тепер у школах (у зв’язку з вигнанням денікінців). Революційні повстанці, тримаючись принципів справжнього соціалізму, не можуть в жодній галузі і в жодній мірі насилувати природні потреби народу українського. Тож питання про мову викладання в школах може бути вирішене не нашою армією, а тільки самим народом, в особі батьків, учителів та учнів.
Само собою зрозуміло, що всі розпорядження так званої «Особливої Наради» денікінців, а також наказ ген. Май-Маєвського за № 22, що забороняли материнську мову в школах, віднині знищуються, як насильно нав’язані нашим школам.
В інтересах духовного розвитку народу, мова шкільного викладання має бути такою, до якої природно схиляється місцеве населення, вчителі, учні та їхні батьки, і це населення, а не влада і не армія, повинно вільно і самостійно вирішити це питання.
Культ. Проcв. Відділ Армії Повстанців махновців."