"Отримав Ухвалу від ВАС і не здивувався. Сурогатна державна машина під назвою «Україна», від імені якої виступає суд, повністю стала незалежною і від Конституції, і від «головного носія влади» по ній. Та пройдемося по суті. По перше, я співчуваю судді Вербицькій, що їй клятий комп’ютер видав для розгляду такий нестандартний для постсовкового судді позов. По друге, я керуюся частиною 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства, в якому Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо дій та бездіяльності Президента України. В третє, в Позовній заяві чітко вказано докази неправомірних дій та бездіяльності «гаранта прав і свобод громадянина», які й привели до запроторення позивача в безправне та злиденне гетто попри його конституційні права. В четверте, по причині попереднього Позивач пробує відновити свої права через передостанню інстанцію, якою є суд. А останньою буде черговий Майдан, де будуть більш дієвими методами громадяни реанімовувати свої права в стосунках з сурогатною державною машиною, яка всупереч ст. 5 Конституції узурпувала владу. В п’яте, нагадую суду, що моє право на судовий захист є вищим за оті юридичні вихиляси, які приведені в Ухвалі від 21.02.2017 року. Згідно ст. 8 та 55 Конституції суд ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ прийняти позов до розгляду, лиш в процесі якого він може затвердити чи відхилити позовні вимоги. В шосте, в Позивача по вині сурогатної держави є пенсія лиш в 1300 грн, по якій він не має можливості найняти зграю юридичних шакалів, як це зробив злодій Насіров, для гри в ваші юридичні вихиляси, тим паче він не збирається ще й доплачувати в вигляді судового збору позивачеві, по вині якого він і став злиднем. До того ж в позивача є певна освіта, щоб зрозуміти суть закону «Про судовий збір», який є вищим за різні підзаконні акти, якими пробує маніпулювати суд в своїх Ухвалі, і в якому чітко виписано ст. 2 – «Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної …органами державної влади».
Виходячи з попереднього, рекомендую судді зібрати залишки своїх честі та совісті і приступити до розгляду позову. Позивач трошки цивілізованіший та освіченіший за депутатів Парасюків, тому перед тим, як реанімовувати оту гармату біля метро Арсенальна, він пробує вияснити стосунки з державою в більш цивілізований спосіб. Хоч маса наших постколоніальних громадян з соціальних мереж, які слідкують за моєю цивілізованою спробою, сприймає цей позов за дон-кіхотство та я не звик за свої 71 рік до стадної культури і тому заспокоюся лиш тоді, коли зрозумію, що я по правилах Європейського суду з прав людини використав всі цивілізовані внутрішні ресурси для реанімації свого громадянського «я». З надією на розуміння Позивач..."
