Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Тема про мобілізацію (Без флуду!)

Ні, в Харкові це розпочалось раніше , але ще в 50-ті роки більшість жила в селах..
Не знаю, что там было в сёлах в 50-х, а в 70-х все городские библиотеки были забиты литературой на украинском языке. И у всех была возможность читать.
 
Если кто-то думал, что выбивание стёкол в машине - это дно, то, поздравляю - снизу постучали. Звонил буквально пару часов назад друг, в полном ахуе. В соседнем с ним гаражном кооперативе была облава ТЦК. Вместе с ТЦК приехали полицейские-кинологи, и на разбегавшихся пацанов спустили собак в самом буквальном смысле этого слова. Что будет в следующий раз - автоматная очередь по ногам?!
О, этот скоро уже будет показывать удостоверение резидента... По тебе будут стрелять, по тебе ибо резидентет -это центр ИПСО.. :добіса:
 
це звичайний русофіл і україноненависник.
ошибаешься. Впрочем, если ты сторонник идеологии САБ "******* ***ов, поляков и русских" - мне действительно с тобой не по пути. Не из за "русских", а из-за "*******".
 
Не знаю, что там было в сёлах в 50-х, а в 70-х все городские библиотеки были забиты литературой на украинском языке. И у всех была возможность читать.
А в селах все было забито литературой на русском, в моем так точно.
 
це звичайний русофіл і україноненависник.
У нього своя правда, і він від неї не відступиться.
Вже сьогодні мене тут звинуватили у читанні книжок.
Але де ж взяти іншу правду?
На східних кресах не було України, та були українці, яких принтжували до станоаища рабів.
А раб страшний у свохй люті.
Московія любила розповідати у підручниках про повстання рабів скрізь, тільки не в нас.
Було страшне. І ніхто не каже, що не було. І в новітній історії, і у Шевченкових Гафдамаках.
Воля не виборюється у чистих рукавичках. І загарбники не янголи. Страшне робили в ті ж часи Олекси Довбуша.
Про совіти вже й не нагадую.
Не можна керуватись радянським варіантом історвї.
І страшне було вже і буде далі, якщо хуцло переможе. Вони не люди.
 
Не знаю, что там было в сёлах в 50-х, а в 70-х все городские библиотеки были забиты литературой на украинском языке. И у всех была возможность читать.
Они и сейчас не забиты. Стеллажей с украинскими книгами не так и много в сравнении.
 
Если кто-то думал, что выбивание стёкол в машине - это дно, то, поздравляю - снизу постучали. Звонил буквально пару часов назад друг, в полном ахуе. В соседнем с ним гаражном кооперативе была облава ТЦК. Вместе с ТЦК приехали полицейские-кинологи, и на разбегавшихся пацанов спустили собак в самом буквальном смысле этого слова. Что будет в следующий раз - автоматная очередь по ногам?!
Если это правда, то наша власть готовится к капитуляции.
 
Не знаю, что там было в сёлах в 50-х, а в 70-х все городские библиотеки были забиты литературой на украинском языке. И у всех была возможность читать.
А где я написал, что запрещалось читать? Я только ответил на коммент

**** Steele

"То-то при совитах дефицитную книгу в Харькове на русском было не купить, а на украинском - пожалуйста)"
 
Не знаю, что там было в сёлах в 50-х, а в 70-х все городские библиотеки были забиты литературой на украинском языке. И у всех была возможность читать.
та ну! не бачив українською ні Дюма, ні Скотта, ні Верна тощо.
а що робили з українськими письменниками?
В. Стус - За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
 
Если это правда, то наша власть готовится к капитуляции.
Это очень сильный прием в дискуссии,:ги::ги: если ты не говоришь почему ты так считаешь, то оппонент должен за тебя это сказать, а затем себя же опровергнуть..Ты специально это или иначе не умеешь?
 
За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій
не перекручуй, будь ласка.
Початок дисидентства.
4 вересня 1965 року, під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», у кінотеатрі «Україна» в Києві, взяв участь в акції протесту. Стус разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час.
У відкритих листах до Спілки письменників, Центрального комітету Компартії, Верховної Ради Стус критикував керівну систему, яка після відлиги стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів у середовищі своїх колег. На початку 1970-х років приєднався до групи захисту прав людини. Літературна діяльність поета, його звернення у вищі партійні інстанції з протестами проти порушення людських прав і критичними оцінками тогочасного режиму спричинили його арешт у січні 1972 року.

12 січня 1972 року — перший арешт; упродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Если кто-то думал, что выбивание стёкол в машине - это дно, то, поздравляю - снизу постучали. Звонил буквально пару часов назад друг, в полном ахуе. В соседнем с ним гаражном кооперативе была облава ТЦК. Вместе с ТЦК приехали полицейские-кинологи, и на разбегавшихся пацанов спустили собак в самом буквальном смысле этого слова. Что будет в следующий раз - автоматная очередь по ногам?!
це може бути як в анекдоті: А це правда, що Іван виграв машину в лотерею? - Правда. Тільки не машину, а тисячу гривень. І не в лотерею, а в преферанс, і не виграв, а програв.

телефонував друг, що в іншому кооперативі і далі за мотивами...
 
та ну! не бачив українською ні Дюма, ні Скотта, ні Верна тощо.
а що робили з українськими письменниками?
В. Стус - За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
У Харкові посадили одного за протест проти закриття однієї з небагатьох українських шкіл.
Здається, на паркані щось таке написав з цього приводу.
Може в 1962 році... не раніше.
Ця школа була недалеко від будинку мого дитинства.
А людина відсиділа і з'явилась вже на мітингах перед розпадом союзу. Прізвище на жаль забула.
Потім був активістом Руху або й інших органвзацій.
 
Останнє редагування:
Назад
Зверху Знизу