ось дивіться, #кілограм_історій
жовтень, в нас помирає мій двоюрідний брат, від раку. через обстріли похорон на 5й день, таке й інше, залишились в нього батьки, їм під 90
паралельно товариш воткнув, шось мруть як мухи цеце. ну ок. видохнули
тут на 23.11 його (брата) оцей батько під сраку років починає "ісполнять" - пропав без вісті в самий блекаут, нууу ... припустимо він помер.
приблизно знаємо де. ключі не залишив. помер - хер на його, але в квартирі залишилася його дружина, яка лежача. вона як мінімум какать захоче,
тому тре було пхати в той блекаут та паралельно викликати 102 шоб винесли двері у двох місцях
паралельно йде обстріл
паралельно з'ясовується шо товариш став мушчиною - дуже складно зламав ногу, потім це все йому десь в 35 тис вилізло але ж це тільки початок,
паралельно інший товаришч ламає собі ребро
у місті зв'язку нема. патриархальна тиша. все рушило тільки наступного дня
а потім цей дьадьа знайшовся
сука терорист.. да ... потім мама врешті свою сестру-овоча забрала до нас бо він вже не може тримати оцей хрест, як він каже
ок
потім павліґ трошки ж бухає, але нічого...
тут на перше січня мене накриває
далі розповідати не буду, тіки шо дихлофоса не нюхали .. та я й не пам'ятаю особливо
довго потім хворів
але ресет пройшов нормально
чого й вам бажаю
