Bogdan Butkevych с
Богданом Буткевичем.
7 ч. ·
Пару слів про те, чому візит Зе до США - це повний провал.
На жаль - бо я цьому не радію ніфіга. Адже ця персона, на наше нещастя, лишається президентом до закінчення цієї ітерації війни. Яка ніякою перемогою при ньому закінчитися не може.
І цей візит це довів з медичною точністю.
1. Оцей скандал із Трампом і заводом - це тільки наслідок. Точніше, привід. Не треба було напередодні візиту в інтерв'ю супердемократичному The New Yorker розповідати, що насправді ні у Трампа, ні у Ді Венса ніякого плану закінчення війни нема.
Хай це 100 разів правда (дійсно нема). Але ж коли Трамп постійно це торочить і робить чи не головним наріжним каменем кампанії - варто було просто не давати йому можливість вмикати гівномет. А так, він сприйняв ці слова як підігрування Харріс. І далі - то вже була справа техніки, до чого саме доколупатися. А Трамп явно вирішив доколупатися. І партія його підтримала.
Але на захист пані
Оксана Маркарова.
Ну, так, дійсно, якщо прям сильно заглибитись, не подумали, коли Зе поїхав у найважливіший swing state Пенсильванію одночасно з Трампом. І що був на заводі по виробництву зброї разом з губернатором Джошем Шапіро - одним з головних демократів і противників Трампа. Що могло бути сприйнято як завуальовану підтримку саме демократів. Типу дякуємо дідулі Байдену за наше щасливе дитинство і все таке.
Але то вже деталі.
**** став неминучим після чергових бездумних заяв Зе ще раніше, в медіа. Все наступне вже було не зупинити. Не було б заводу - придумали б щось інше.
На жаль, Трамп вирішив включити політтехнологію і спробувати набити собі рейтинг на візиті Зе. І зупинити це ніякими протоколами вже було неможливо.
Насправді, зараз це не суть важливо. Допомога поки що буде. А що буде в 2025 - не знає й Господь Бог. Навіть з Трампом, якщо він стане президентом, можна пробувати домовитись. Якщо говорити його мовою - мовою класичного комерса-бариги, дуже нечистого на руку і з повною відсутністю совісті.
Але Зе, здається, остаточно втратив береги...
2. Набагато більш погано те, що замість плану перемоги Зе привіз просто чергове прохання грошей й зброї. Чим в черговий раз упевнив американську та західну еліту, що він безперспективний. Він не вчиться, ігнорує поради, бреше, продовжує намагатися всіх проламати за рахунок красивого жесту та фрази. За якими - нуль стратегії та розуміння суті політики.
Все те, що отримає Україна, вона би отримала й без візиту Зе. Бо це - допомога країні. А не результат його беззмістовних зустрічей ні про що.
План перемоги - це про інтереси. А не про чергові крики на тему демократія в апаснастіє. Коли ти сам просто не виконуєш те, що маєш, в своїй країні.
Натомість, така поведінка дала Китаю і Ко чудові козирі. Якими Китай неодмінно скористається. Ще й Штати буде тихенько за кулісами схиляти - мовляв, чуваки, ви реально хочете тягнути мазу за людину, яка так і не може на себе вдягнути костюм і не тягати на зустріч з президентами свого секретаря-ларьочника?
3. Зеленський, за заповітом свого ідейного батька Коломойського, наближається до каси. Він пожинає плоди всього свого 5-річного терміну. В усіх сенсах.
Нічого нового він вже виродити з себе не може. Єрмак тут не допоможе. Всі вже знають, чого від нього чекати. Всі вже зрозуміли його межі, всі його слабкі сторони, ужимки тощо.
Хайп закінчився, всі кредити, подаровані нелюдським чином Сил Оборони - просрані.
Тому так - Зе стоїть в порожнечі. І перед світом, і в середині країни.
Все б нічого, якби він не лишався президентом і Верховним Головнокомандувачем. А він, повторюся, лишається.
І всі оці провали - вони автоматично провали і всієї країни. І кожного з нас.
Тому що ж - знаючи Зе, не важко уявити ймовірний сценарій його дій. Він повернеться сильно ображеним і почне шукати контакти з усім, ким можна, щоб закінчити війну пошвидше. І втерти носа Заходу й показати, який він крутий і як вміє все одно на харизмочці все порішати. Єрмак все організує.
Так що ось тепер в реальність перемовин з ****ою я вірю набагато більше. Це не значить, що нас здадуть. Це значить, що ера Зе підходить до кінця. Головне нам як країні це пережити.
где этого не будет
