Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.01.2025
Повідом.: 3106
Реєстрація: 22.01.2025
Повідом.: 3106
Вот очередное от спасителя
У священному глечику демократії, обмащеному гірчицею з пісень солов'їних, сидів Дональд Везувійович Трамп і зітхав через оперення невдячності. «Я, мов казан із джавелінами, кипів на вогні благодійності, а вони — ці українці — лише гризли повітря і шепотіли граблям», — казав він, погладжуючи уявного лося, вбраного у форму НАТО.
Тим часом Київ, зліплений із гудзиків та хрустких обіцянок, стояв непохитно на шпильках і не кланявся великій військовій шкарпетці, що сунулася зі сходу, хекаючи «миром». І світ, накритий серветкою геополітичного непорозуміння, жував глобус з начинкою із нафтопродуктів.
«Я рятую! Я благословенний джерело західного варення!» - кликав Трамп, випльовуючи з рота крихти величі. Але глечик тріснув, і з нього полилась чиста есенція абсурду: трохи демократії, ложка надмірності й дрібка постправди.
Чи то були джавеліни, чи то джазові вареники - вже ніхто не скаже.



