Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Профсоюз защита трудовых и соц.экон.прав

  • Автор теми Автор теми еюа
  • Дата створення Дата створення
А якщо працивнык не поймет сразу, что *********** не стоит, то в итоге напишет по собственному и пойдет по адресу ул. Шевченко, 137-а, или получит запись по увольнению, к примеру, за прогул (или за что-нибудь такое же интересное) и будет добиваться справедливости в люстрированном суде... Хотите жить по уставу? Будем жить по уставу...
Наш профсоюз объединяет именно тех людей, которые хотят работать, как Вы сказали «по Уставу», иными словами, в соответствии с действующими Законами Украины.

Нам не нужны «звезды с небес». Мы просто хотим работать в нормальных условиях труда, приносить своим трудом пользу другим людям и получать за выполненную работу достойную оплату, чтобы не выискивать в супермаркетах самые дешевые товары.
Лично я не вижу в этом ничего не естественного!

Могу привести несколько примеров работы нашего профсоюза.
В марте и апреле этого года я вместе с ****** нашего профсоюза трижды встречались с руководством одного предприятия. (по моей информации на этом предприятии собираются провести реорганизацию (что-то с собственностью)).
Директор оказался адекватным человеком и для того чтобы не пострадали интересы члена нашего профсоюза мы достигли договоренности, что уволят по п.1 ст.40 КЗоТ (с выплатой компенсации в размере ср. з/пл.)
Человека уже предупредили за 2 месяца о сокращении его должности.

И у человека есть два месяца на поиск подходящей работы. Кроме того, в случае если за это время он не сможет найти себе подходящую работу, в центре занятости ему будут выплачивать пособие в течении года , а не 9 месяцев — именно потому, что он был уволен по п.1 ст.40 КЗоТ.

Там, где не удается договориться, приходится решать возникшие разногласия в суде:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Постепенно приучаю Призрака к профсоюзной работе.

Специально для ТСе буду выкладывать профильный для его состояния закон




З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про психіатричну допомогу


( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 19, ст.143 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1364-IV ( 1364-15 ) від 09.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.221
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.445
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 4795-VI ( 4795-17 ) від 22.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.106
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.693
N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178
N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014, ВВР, 2015, N 2-3, ст.12
N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.44 }

{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення
Конституційного Суду
N 2-рп/2016 від 01.06.2016 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1492-VIII ( 1492-19 ) від 07.09.2016, ВВР, 2016, N 43, ст.736 -
положення щодо застосування пробаційних програм
набирають чинності з 1 січня 2018 року
N 1774-VIII ( 1774-19 ) від 06.12.2016, ВВР, 2017, N 2, ст.25
N 2249-VIII ( 2249-19 ) від 19.12.2017 }


{ У тексті Закону слова "Міністерство охорони здоров'я України"
в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
охорони здоров'я" у відповідному відмінку згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

{ У тексті Закону слово "інвалід" в усіх відмінках і числах
замінено словами "особа з інвалідністю" у відповідному
відмінку і числі згідно із Законом N 2249-VIII ( 2249-19 )
від 19.12.2017 }


Цей Закон визначає правові та організаційні засади
забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із
пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює
обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та
правового і соціального захисту осіб, які страждають на психічні
розлади, регламентує права та обов'язки фахівців, інших
працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані
такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною
класифікацією хвороб, травм і причин смерті;

тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності
(затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі,
емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності
адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і
поведінку;

психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів,
спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на
підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими
законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування,
нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які
страждають на психічні розлади;

фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра,
фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який
має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у
наданні психіатричної допомоги;

комісія лікарів-психіатрів - два чи більше
лікарів-психіатрів, які колегіально приймають рішення з питань,
пов'язаних з наданням психіатричної допомоги;

психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи
інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм
власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної
допомоги;

законні представники - батьки (усиновителі), опікуни або інші
особи, уповноважені законом представляти інтереси осіб, які
страждають на психічні розлади, у тому числі здійснювати захист їх
прав, свобод і законних інтересів при наданні їм психіатричної
допомоги;

усвідомлена згода особи - це згода, вільно висловлена особою,
здатною зрозуміти інформацію, що надається доступним способом, про
характер її психічного розладу та прогноз його можливого розвитку,
мету, порядок та тривалість надання психіатричної допомоги, методи
діагностики, лікування та лікарські засоби, що можуть
застосовуватися в процесі надання психіатричної допомоги, їх
побічні ефекти та альтернативні методи лікування;

амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що
включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на
підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими
законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування,
нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають
на психічні розлади, в амбулаторних умовах;

стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що
включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на
підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими
законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд,
догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на
психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад
24 години підряд.

Стаття 2. Законодавство України про психіатричну допомогу

Законодавство України про психіатричну допомогу базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з Основ
законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ), цього
Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до
них.

Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців
та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті,
що передбачені законодавством України про психіатричну допомогу,
то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Презумпція психічного здоров'я

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу,
доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та
в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 4. Принципи надання психіатричної допомоги

Психіатрична допомога надається на основі принципів
законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина,
добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня
наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з
мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Стаття 5. Державні гарантії щодо забезпечення психіатричною
допомогою та соціального захисту осіб, які
страждають на психічні розлади

Держава гарантує:

фінансування надання психіатричної допомоги в обсязі,
необхідному для забезпечення гарантованого рівня та належної
якості психіатричної допомоги;

безоплатне надання медичної допомоги особам, які страждають
на психічні розлади, у державних та комунальних закладах охорони
здоров'я та безоплатне або на пільгових умовах забезпечення їх
лікарськими засобами і виробами медичного призначення в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України;

грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи ІІ
групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської
комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду,
- на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як
різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї
та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість
місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну
особу в розрахунку на місяць; { Абзац четвертий частини першої
статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1364-IV
( 1364-15 ) від 09.12.2003; в редакції Закону N 4795-VI
( 4795-17 ) від 22.05.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1774-VIII ( 1774-19 ) від 06.12.2016, N 2249-VIII
( 2249-19 ) від 19.12.2017 }

надання у державних та комунальних психіатричних закладах
безоплатної діагностичної, консультативної, лікувальної,
реабілітаційної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах;

здійснення всіх видів експертизи психічного стану особи;

захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які страждають
на психічні розлади;

вирішення в установленому законом порядку питань опіки та
піклування щодо осіб, які страждають на психічні розлади;

соціально-побутове влаштування осіб з інвалідністю та осіб
похилого віку, які страждають на психічні розлади, а також догляд
за ними;

здобуття безоплатно відповідної освіти особами, які
страждають на психічні розлади, у державних та комунальних
навчальних закладах;

встановлення обов'язкових квот робочих місць на
підприємствах, в установах та організаціях для працевлаштування
осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу в установленому
законом порядку.

З метою забезпечення громадян різними видами психіатричної
допомоги та соціального захисту осіб, які страждають на психічні
розлади, органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до їх повноважень:

створюють мережу психіатричних закладів та організовують
надання психіатричної допомоги гарантованого рівня;

забезпечують належні умови для надання психіатричної допомоги
та реалізації прав, свобод і законних інтересів осіб, які
страждають на психічні розлади;

організовують за спеціальними програмами безоплатне
загальноосвітнє та професійно-технічне навчання осіб, які
страждають на психічні розлади;

створюють лікувально-виробничі підприємства, цехи, дільниці
тощо з полегшеними умовами праці для здійснення трудової
реабілітації, оволодіння новими професіями та працевлаштування
осіб, які страждають на психічні розлади;

організовують гуртожитки та інші місця проживання для осіб,
які страждають на психічні розлади і втратили соціальний зв'язок;

поліпшують житлові умови осіб, які страждають на психічні
розлади, в установленому законодавством порядку;

забезпечують виконання загальнодержавних та інших програм у
сфері надання психіатричної допомоги та соціального захисту осіб,
які страждають на психічні розлади;

здійснюють відповідно до законів інші заходи щодо соціального
та правового захисту осіб, які страждають на психічні розлади.

Стаття 6. Конфіденційність відомостей про стан психічного
здоров'я особи та надання психіатричної допомоги

Медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні
психіатричної допомоги, та особи, яким у зв'язку з навчанням або
виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов'язків
стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти
звернення за психіатричною допомогою та лікування у психіатричному
закладі чи перебування в психоневрологічних закладах для
соціального захисту або спеціального навчання, а також інші
відомості про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя,
не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених
частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті.

Право на одержання і використання конфіденційних відомостей
про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної
допомоги має сама особа чи її законний представник.

За усвідомленою згодою особи або її законного представника
відомості про стан психічного здоров'я цієї особи та надання їй
психіатричної допомоги можуть передаватися іншим особам лише в
інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення
обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів,
для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій
літературі, використання у навчальному процесі.

Допускається передача відомостей про стан психічного здоров'я
особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без
згоди її законного представника для:

1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий
психічний розлад, психіатричної допомоги;

2) провадження досудового розслідування, складання досудової
доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим
запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого
органу з питань пробації.
{ Пункт 2 частини четвертої статті 6 в редакції Законів N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012, N 1492-VIII ( 1492-19 ) від
07.09.2016 }

У листку непрацездатності, що видається особі, яка страждає
на психічний розлад, діагноз психічного розладу вписується за
згодою цієї особи, а у разі її незгоди - лише причина
непрацездатності (захворювання, травма або інша причина).

Забороняється без згоди особи або без згоди її законного
представника та лікаря-психіатра, який надає психіатричну
допомогу, публічно демонструвати особу, яка страждає на психічний
розлад, фотографувати її чи робити кінозйомку, відеозапис,
звукозапис та прослуховувати співбесіди особи з медичними
працівниками чи іншими фахівцями при наданні їй психіатричної
допомоги.

Забороняється вимагати відомості про стан психічного здоров'я
особи та про надання їй психіатричної допомоги, за винятком
випадків, передбачених цим Законом та іншими законами.

Документи, що містять відомості про стан психічного здоров'я
особи та надання їй психіатричної допомоги, повинні зберігатися з
додержанням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей.
Вилучення оригіналів цих документів та їх копіювання може
здійснюватися лише у випадках, встановлених законом.

Стаття 7. Діагностика психічного розладу та лікування особи,
яка страждає на психічний розлад

Діагноз психічного розладу встановлюється відповідно до
загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної
статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я для застосування в
Україні. Діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді
особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними,
правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких
інших підставах, безпосередньо не пов'язаних із станом її
психічного здоров'я.

Методи діагностики та лікування і лікарські засоби, дозволені
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я, застосовуються лише з
діагностичною та лікувальною метою відповідно до характеру
психічних розладів і не можуть призначатися для покарання особи,
яка страждає на психічний розлад, або в інтересах інших осіб.

Забороняється визначати стан психічного здоров'я особи та
встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду
особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи
посмертно.

Методи діагностики та лікування і лікарські засоби, що
становлять підвищений ризик для здоров'я особи, якій надається
психіатрична допомога, застосовуються за призначенням і під
контролем комісії лікарів-психіатрів: за усвідомленою згодою
особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - за
згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи,
визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - за згодою
її законного представника. { Частина четверта статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

Перелік методів діагностики та лікування і лікарських
засобів, що становлять підвищений ризик для здоров'я особи,
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Стаття 8. Забезпечення безпеки надання психіатричної
допомоги та запобігання небезпечним діянням
з боку осіб, які страждають на психічні розлади

Психіатрична допомога надається в найменш обмежених умовах,
що забезпечують безпеку особи та інших осіб, при додержанні прав і
законних інтересів особи, якій надається психіатрична допомога.

Заходи фізичного обмеження та (або) ізоляції особи, яка
страждає на психічний розлад, при наданні їй психіатричної
допомоги застосовуються за призначенням та під постійним контролем
лікаря-психіатра чи іншого медичного працівника, на якого
власником психіатричного закладу чи уповноваженим ним органом
покладені обов'язки з надання психіатричної допомоги, і
застосовуються лише в тих випадках, формах і на той час, коли
всіма іншими законними заходами неможливо запобігти діям особи, що
являють собою безпосередню небезпеку для неї або інших осіб. Про
форми та час застосування заходів фізичного обмеження та (або)
ізоляції робиться запис у медичній документації. Заходи фізичного
обмеження та (або) ізоляції застосовуються відповідно до правил,
встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Поліцейські зобов'язані подавати допомогу медичним
працівникам, за їх зверненням, у разі надання психіатричної
допомоги в примусовому порядку та забезпечувати безпечні умови для
доступу до особи та її психіатричного огляду. Органи внутрішніх
справ повинні запобігати діям з боку особи, якій надається
психіатрична допомога в примусовому порядку, що загрожують життю і
здоров'ю оточуючих та інших осіб, та вживати заходи щодо
забезпечення схоронності залишеного без нагляду майна та житла
особи, яка госпіталізується в примусовому порядку, а в разі
необхідності - проводити розшук особи, якій психіатрична допомога
повинна надаватися в примусовому порядку.
{ Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }

Стаття 9. Обмеження, пов'язані з виконанням окремих видів
діяльності

Особа може бути визнана тимчасово (на строк до п'яти років)
або постійно непридатною внаслідок психічного розладу до виконання
окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть
становити безпосередню небезпеку для неї або оточуючих.

З метою встановлення придатності особи до виконання окремих
видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами
до стану її психічного здоров'я вона підлягає обов'язковому
попередньому (перед початком діяльності) та періодичним (у процесі
діяльності) психіатричним оглядам. Порядок проведення попередніх і
періодичних психіатричних оглядів затверджується центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони здоров’я.
{ Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Рішення про визнання особи внаслідок психічного розладу
тимчасово або постійно непридатною до виконання окремих видів
діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити
безпосередню небезпеку для неї або оточуючих, приймається
відповідною лікарською комісією за участю лікаря-психіатра на
підставі оцінки стану психічного здоров'я особи відповідно до
переліку медичних психіатричних протипоказань і може бути
оскаржено до суду.

Перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання
окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть
становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих,
затверджується Кабінетом Міністрів України і підлягає періодичному
(не рідше одного разу на п'ять років) перегляду.

Стаття 10. Психіатричні заклади, медичні працівники та інші
фахівці, які надають психіатричну допомогу

Психіатрична допомога надається психіатричними закладами всіх
форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності
ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Медичні
працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які
страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну
підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення
кваліфікації медичних працівників, інших фахівців, які беруть
участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюються відповідно
до законодавства.
 
ЕЮА, читай сразу и часть второго раздела
 
ВИДИ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК
ЇЇ НАДАННЯ

Стаття 11. Психіатричний огляд

Психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності
чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй
психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид
такої допомоги та порядок її надання.

Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на
прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14
років (малолітньої особи) - на прохання або за згодою її батьків
чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у
встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за
згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків чи відсутності
батьків або іншого законного представника психіатричний огляд
неповнолітнього здійснюється за рішенням (згодою) органів опіки та
піклування, яке може бути оскаржено до суду. { Частина друга
статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

Психіатричний огляд особи може бути проведено без її
усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у
випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для
обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного
розладу, внаслідок чого вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють
собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві
потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з
погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної
допомоги.

Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її
усвідомленої згоди або без згоди її законного представника
приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості,
що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть
звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду,
лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.

Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди
або без згоди її законного представника повинна бути подана у
письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують
необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи
її законного представника від звернення до лікаря-психіатра.
Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових
медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття
відповідного рішення.

У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що
дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про
наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою
безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна
самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні,
який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд
особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення
психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без
згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром
самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.

У випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність
обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої
цієї статті, заява повинна бути подана у письмовій формі та
містити відомості, що обгрунтовують необхідність проведення такого
огляду. У разі встановлення обгрунтованості заяви про
психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди
її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за
місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного
огляду особи в примусовому порядку. До заяви додається висновок
лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність
проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд
особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за
рішенням суду.

Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду
зобов'язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, або її
законному представнику як лікар-психіатр, назвати своє прізвище,
місце роботи та викласти мету огляду.

Дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного
здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та
медичні рекомендації фіксуються у медичній документації.

Умисне подання заяви про психіатричний огляд особи, що
містить завідомо неправдиві або неточні відомості щодо стану
психічного здоров'я цієї особи, тягне за собою відповідальність,
передбачену законом.

Стаття 12. Амбулаторна психіатрична допомога

Амбулаторна психіатрична допомога надається
лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи;
щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - на прохання або
за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи,
визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на
прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із
батьків чи відсутності батьків або іншого законного представника
амбулаторна психіатрична допомога неповнолітньому здійснюється за
рішенням (згодою) органів опіки та піклування, яке може бути
оскаржено до суду. { Частина перша статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

Амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без
усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника у
разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого
вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з
погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної
допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її
усвідомленої згоди або без згоди її законного представника
надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням
суду.

Питання про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги
в примусовому порядку вирішується судом за місцем проживання
особи. Заява про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги
в примусовому порядку направляється до суду лікарем-психіатром. До
заяви, в якій повинні бути викладені підстави для надання особі
амбулаторної психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди та
без згоди її законного представника, передбачені частиною другою
цієї статті, додається висновок лікаря-психіатра, який містить
обгрунтування про необхідність надання особі такої допомоги.

Особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в
примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не
рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не
рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про
продовження чи припинення надання їй такої допомоги.

У разі необхідності продовження надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку понад 6 місяців
лікар-психіатр повинен надіслати до суду за місцем проживання
особи заяву про продовження надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку. До заяви, в якій
повинні бути викладені підстави надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди та без згоди її
законного представника, передбачені частиною другою цієї статті,
додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить
обгрунтування про необхідність продовження надання особі такої
допомоги. В подальшому продовження надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку проводиться кожного
разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

У разі погіршення стану психічного здоров'я особи, якій
надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку,
та ухилення від виконання цією особою або її законним
представником рішення суду про надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку психіатрична допомога
може надаватися на підставах та в порядку, передбачених статтями
14, 16 і 17 цього Закону.

Надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в
примусовому порядку припиняється за рішенням комісії
лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її
психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду
про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної
допомоги в примусовому порядку.

Клопотання про припинення надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку може направлятися до
суду особою, якій надається ця допомога, або її законним
представником через 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про
надання або продовження надання особі такої допомоги.

Стаття 13. Госпіталізація особи до психіатричного закладу

{ Положення третього речення частини першої статті 13 не
відповідає Конституції України (є неконституційними) згідно з
Рішенням Конституційного Суду N 2-рп/2016 від 01.06.2016 }
Особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно
- на її прохання або за її усвідомленою згодою. Особа віком до 14
років (малолітня особа) госпіталізується до психіатричного закладу
на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного
представника. Особа, визнана у встановленому законом порядку
недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на
прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із
батьків або відсутності батьків чи законного представника
госпіталізація неповнолітнього до психіатричного закладу
проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке
може бути оскаржено до суду. Згода на госпіталізацію фіксується у
медичній документації за підписом особи або її законного
представника та лікаря-психіатра.
{ Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

Госпіталізація особи у випадках, передбачених частиною першою
цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра.

Особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в
примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього
Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного
здоров'я особи або застосування до особи, яка страждає на
психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння,
примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку,
передбачених законами України.

Стаття 14. Підстави для госпіталізації особи до
психіатричного закладу в примусовому порядку

Особа, яка страждає на психічний розлад, може бути
госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої
згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження
або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при
встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого
вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють
собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві
потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
 
профсоюзу есть куда стремиться.
с 5,51


Татьяна, такие действия, как забастовка по силам большим профсоюзам.
Скорее всего у этого профсоюза из сюжета уже довольно длительная история работы, огромный опыт и достаточно стабильное финансовое положение.

Нашему профсоюзу нет еще и года, и он еще очень маленький по численности.
О таких действиях, как забастовка нет даже и речи.
=

На сегодняшний день разногласия с работодателями пытаемся решать путем переговоров.

Если 2-3 встречи с администрацией предприятия не дают нужного результата, то следующим шагом является обращение профсоюза с заявлением в Главное управление Держпраці в Харьковской области о проведении проверки этого предприятия.

Государственный инспектор проводит «інспекційне відвідування підприємства» и на месте производит «обучение» специалистов предприятия и рассказывает, как правильно нужно выполнять действующее трудовое законодательство.

Естественно, в случае выявления нарушений, должностные лица предприятия платят штрафы в бюджет, но это своего рода «плата за обучение».
 
в случае выявления нарушений,
в каком смысле *в случае выявления*?
т.е. было такое, что по вашему обращению не выявляли?

а дальше как работают, как было, или как обученные?

у подруги (она **** независимого профсоюза, остальные работники члены профильного), платят штраф и работают как было дальше, ее правда, больше не трогают.
во всей конторе она одна работает по закону, остальные *как принято*.
кстати, история начиналась с *покажите коллективный договор*.
 
в каком смысле *в случае выявления*?
т.е. было такое, что по вашему обращению не выявляли?
Конечно такие случаи были.
Например, одно из 5 нарушений, которые я указывал в заявлении — нарушение ст.110 КЗоТ.

Работодатель в своих письменных пояснениях «божится» что «расчетки» выдает.
Но. ведь «расчетки» выдаются не под подпись, а Держпраці может сделать вывод на основании документов.
И это нарушение выявить трудно.


а дальше как работают, как было, или как обученные?

у подруги (она **** независимого профсоюза, остальные работники члены профильного), платят штраф и работают как было дальше, ее правда, больше не трогают.
во всей конторе она одна работает по закону, остальные *как принято*.
кстати, история начиналась с *покажите коллективный договор*.
По этому поводу наверное так же, как и у Вашей подруги.
Татьяна, согласитесь, ведь ни Вы. ни я не можем заставить другого человека с уважением относиться к себе и своему труду.
Наш профсоюз защищает права только членов нашего профсоюза, а не вообще.
Мы не «робингуды».

P.S.
И еще, например, с администрацией одного предприятия у нас договоренность, что для членов нашего профсоюза все в соответствии с законодательством о труде.
Поэтому человеку достаточно предъявить удостоверение, что он **** нашего профсоюза и все.
Мне даже не нужно тратить свое время на объяснения с администрацией этого предприятия.
 
Не сможете меня познакомить с вашей знакомой? Судя по всему я иду по её пути и хотелось бы узнать о типичных ошибках на этой скользкой дорожке, ибо много желающих чтобы я подскользнувшись упал.
зачем вам моя знакомая? я сама вам все расскажу.:)
главное правило - работать по закону, не вестись на их *ну сделай вот так*.
и провокаторов подсылали, и взяткодавцев, и проверки, и ....

устно попросили договор? теперь попросите письменно, не зарегистрируют у секретаря как положено письмо, пошлите по почте с описью.
хотя не пойму, что вы там хотите умного вычитать?:незнаю:
 
Работодатель в своих письменных пояснениях «божится» что «расчетки» выдает.
Но. ведь «расчетки» выдаются не под подпись, а Держпраці может сделать вывод на основании документов.
И это нарушение выявить трудно.
согласна.
кстати, подруге, вроде как единственной, делают распечатку.
 
Почти все ремонты были связаны с блоком щёток
фух, успокоили.

Ну это даже не капитан очевидность, а майор дальновидность. ))
ха, по жизни масса народу кричит про соблюдение закона, а сами бегут через дорогу на красный свет.

то хоть раз расскажите ей о нас,
сегодня и расскажу.

Сам не пойму, но ведь надо с чего-то начинать, так почему бы и не с Колдоговора? Тем более схема работает.)))
нуу, тоже вариант.
 
А я сам часто хожу и езжу на красный, и хотя при этом безусловно нарушаю букву мёртвого закона, но стараюсь никогда не нарушать дух живых правил.
вот вот, пошли виляния хвостиком.
закон есть закон, не зависимо о того, что вы про него думаете.
 
да, звучит смешно..
отличные машинки не ремонтируют.

Это все равно машинка :) У меня новый робот. Месяц поработал и заклинило щетку. Включаю пылесос, а он начинает пятиться назад. Разобрал его, почистил колеса, потом увидел, что на щетку намоталась шерсть животных, ее там спрессовало и щетку заклинило. Почистил, и уже три месяца проблем не знаю, просто удаляю шерсть периодически.
 
Закон что дышло, куда поворотил то и вышло.

Про красный свет законодательство выходит не дышлом, а боком. Вспомни Зайцеву и Дронова. И их жертв. Ненавижу ****ов, которые на желтый жмут на сигнал, спешат, ублюдки.
 
Мне ли вам говорить о противоречивых нормах закона, о тех моментах которые есть в жизни общества, но законодательно ещё не закреплены, о ямах и прорехах в законодательстве, о манёврах обхода и схемах ухода?
так это все НЕ нарушение закона, а умелое пользование.
идти на красный - нарушение.
Я всегда кручу верчу, запутать хочу ...
не рой другому яму..:)
 
Назад
Зверху Знизу