Бо він всюдисущий.
Ти придивися уважно на картину, він і там є.
[/IMG]
Колись, в радянські часи, я спостерігав у тодішньому туалеті, в чавунній раковині де сидять навприсядки, прямо голою дупою у всьому тому бруді сидів чолов"яга і спав. Я побачивши, навіть збентежився - що робити, може його треба спасати? Але потім почувши сміх та жарти, зрозумів що там не допоможеш. Я й зараз не розумію, як він так зміг, ноги ж стояли наче як треба, а **** десь у тій дірці. І там було влаштоване автоматичне перідичне змивання. Так той телепень, коли вода починала бігти, просипався і сідав як годиться, навприсядки. А як переставала, то він знову засипав і провалювався у ту дірку, як у рідне крісло.
А марксисти - бамаги не було. Ми колись, з двома іноземцями зайшли в радянський туалет, то молодий став роздумувати - а де ж тут, та як же тут. А досвдчений його зразу обрізав - он бачиш де ноги можна поставити, ставай і дзюрь в ту дірку. Ганьба, просто страшнюча. Вибачайте, але іще згадав наше споживання. Їхали на віддалений обїект у відрядження з двома французами, перекладачкою, нас двоє та водій рафіка. Літо. Взяли у місті ящик пива. і якось так вийшло, що вивантажили його не до французького мешкання. А до нас трьох у кімнату. А після роботи запросили французів до нас пити те пиво. А у нас в кімнаті: три ліжка, тумбочки та стільця, стіл та шафа. і 1 метр між ліжками. Французи зайшли - ви що, тут утрьох спите? Французам радянська влада знайшла котедж, звітальнею метрів на п"ятнадцять, кожному спальня, всі зручності і кухня, дай бог кожному. А своїм соціалістичним громадянам - казарму.Та я взагалі в Старому Осколі ночував під трансформатором на санітарних ношах.