.....Статтею 7 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.
Відносно військовослужбовців Збройних Сил, СБУ, які приймають участь у бойових діях в районах проведення антитерористичної операції на державному рівні розроблено механізм встановлення статусу учасника бойових дій. Разом з тим, особи, які були зараховані в інші військові формування, а також з числа яких були сформовані спеціальні підрозділи територіальної оборони, і які були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, добровільно захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, але не входили до складу формувань, визначених у п.19 ст.6 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Збройних сил, Нацгвардії, СБУ тощо), на теперішній час не мають чітко визначеного юридичного статусу, законодавчо не врегульовано вирішення питання надання їм статусу учасника бойових дій, хоча загальновідомим фактом є внесення декількох законопроектів щодо внесення змін та доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які зареєстровані і перебувають на розгляді Верховної Ради України.
Крім того, розглядаючи справу, суд звертає увагу на те, що участь добровольчих формувань в особливий період, в тому числі громадської організації «Правий сектор», в антитерористичній операції в районах проведення АТО, на боці сил АТО, в установленому законом порядку не було заборонено. З боку держави відсутні обмеження або заборона щодо участі відповідних добровольчих формувань під час антитерористичної операції в районах проведення АТО на боці сил АТО, а навпаки такі добровольчі формування допущені до участі в антитерористичній операції в районах проведення АТО на боці сил АТО.
Частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Законом України від 06 травня 2014 року № 1233 "Про внесення зміни до статті 6 Закону України №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який набрав чинності з 22.05.2014, розширено коло осіб, які належать до учасників бойових дій. Так, учасниками бойових дій згідно з п. 19 ст. 6 Закону № 3551-ХІІ від 22.10.1993, визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Учасники добровольчих формувань, які в особливий період з боку державних установ були допущені в район проведення АТО та приймали участь у бойових діях на боці сил АТО, не були включені в перелік п.19 ст.6 Закону № 3551-ХІІ від 23.10.1993 (із змінами та доповненнями), а тому, суд вважає, що у ОСОБА_1 є право на звернення до суду з вимогами про встановлення факту участі її рідного брата в бойових діях, з огляду на вищезазначене, а також в сенсі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що знайшло своє відображення у рішеннях Європейського Суду з прав людини (справа "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom) від 15 листопада 1996 року та "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року). Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, відповідно до п.2 якого, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції. А в п.4 зазначеної вище постанови КМУ зазначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень)....
===============================================================
И окончательное решение:
"""....Встановити факт участі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у бойових діях під час проведення Антитерористичної операції в її зоні і на цих підставах надати йому статус учасника бойових дій (посмертно).
Встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, під час бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 році в селищі Маріїнка Петровського району Донецької області в зоні Антитерористичної операції та на цих підставах надати статус його матері ОСОБА_5 яка втратила свого сина і реального годувальника та піклувальника, який загинув в бойових діях по захисту України....""""
. А пока работаем по рюкзачку - проверяем и уточняем списки по деткам 
