День п’ятнадцятий. Дорога назад. Кесой (Румунія).
Маршрут: Клуж-Напока (Румунія) - Кесой (Румунія);
Протяжність – 168 км.;
Час в дорозі – 3:30;
Вартість пального в країні (Румунія): бензин А-95 – 1,17 євро, газ – 0,53 євро;
Час простою на кордоні – не має кордону;
Обов’язкові платежі в країні – паркування в центрі міста в критій парковці – 1,26 євро на годину або 27 лей (5,7 євро) ;
Вартість готелю 40 євро.
Зранку ми пішли гуляти старим містом. Автівку поставили на 3 поверсі центрального ринку міста, де вартість паркування досить дорога і складає 6 лей на годину (1,26 євро), при цьому в центрі міста паркування коштує 4 лея (0,84 євро). Але я не знав, де зупинятися, і тому залишив машину там, де гугл карта знайшла мені місце.
Клуж-Напока є великим містом, 300 тисяч населення. Старе місто нас не вразило. Багато історичних пам’яток були на реставрації, скрізь забори. На площі відбувалась якась подія і стояла сцена. Ми пішли гуляти в ботанічний сад. Сад виявився гарненьким, але моїй дружині він здався не таким феєричним, як во Вроцлаві. Вже ж таки дає про себе знати регулярні подорожі, коли ти починаєш порівнювати те чи інше місто або країну.
Трохи там прогулялися і пішли вуличками Клужу назад. І тут ми побачили в одній вуличці ярмарок. Вау. Даст іст фантастіш. Все пропало! І забули, куди нам треба поспішати. Ярмарок… Ви бачили свою жінку на ярмарці? А трьох? Отож. І я не тільки бачив, а і чекав. Посуд, одяг, речі ручної роботи. Ну ми і застрягли. Прикупили піали, кожані ремені, горщики для квітів, мед. Прийшлося ременями, що тільки но купили, виганяти своїх дівчат з цієї прекрасної та феєричної ярмарки. Ну Ви ж розумієте, що я один проти трьох ніякими ременями не впораюсь. Скоріше навпаки. Але ж таки ми пішли далі.
Потім заїхали в Лідл, скупилися останній «останній» раз перед Україною і поїхали далі. Розумієте, що таке останній «останній»? Це коли машина їде до цього магазину на попі, а після магазину вже і на пузі
… Але проставки на задній амортизаторах таки дуже виручають від їзди на пузі.
Щодо вражень. Перше враження від Тімішоари та Клужу були не такі яскраві, як від Брашова та Сибіу, де ми були в 2017 році. Наче і міста в одній країні, але не те. Старі центри в Брашові та Сибіу дуже чисті, охайні, як ляльки. А в Тімішоара та Клужі старі міста перемішані із сучасним і дуже багато асфальту, парковок, пост-радянських будівель.
Після Клужу наша дорога вже пішла на Чернівці. Дорога була легка, невимушена, тому доїхали до нашого пункту призначення доволі швидко.
Апартаменти, які ми зняли, знаходились в селі на автобані серед гір. Привітна господарка, незвична будівля. Номер складався з двох кімнат. Але санвузол все ж таки був окремий. Але це нам не зіпсувало настрій, бо сусіди-румуни нам не заважали. Намагались з дружиною прогулятися вздовж села, але гуляти можна було лише вздовж траси, тому ми пройшлися трохи вперед, а потім повернулися пити медове вино з сиром та горіхами
Клуж-Напока:
Далі ще скину фоток.
