День шістнадцятий. Дорога назад. Чернівці (Україна).
Маршрут: Кесой (Румунія) – Чернівці (Україна);
Протяжність – 191 км.;
Час в дорозі – 4:30;
Вартість пального в країні (Україна): бензин А-95 – 1,04 євро, газ – 0,42 євро;
Час простою на кордоні – 40 хвилин (по 20 на кожний кордон);
Обов’язкові платежі в країні – відсутні;
Вартість готелю 60 євро.
День шістнадцятий. Дорога назад. Чернівці (Україна).
Маршрут: Кесой (Румунія) – Чернівці (Україна);
Протяжність – 191 км.;
Час в дорозі – 4:30;
Вартість пального в країні (Україна): бензин А-95 – 1,04 євро, газ – 0,42 євро;
Час простою на кордоні – 40 хвилин (по 20 на кожний кордон);
Обов’язкові платежі в країні – відсутні;
Вартість готелю 60 євро.
Зранку ми нікуди не поспішали, тому випили кави, потім поснідали, і вже потім почали збиратися в дорогу. О 12 годині ми нарешті виїхали у бік України. Дорогою їхали спокійно, де-ніде зупинялися пофоткатися. Краєвиди нас захоплювали: гори, будиночки, дороги.
На кордоні з нами дуже легко попрощалися, що навіть і машину не оглядали.
Україна зустріла нас цікаво. Як тільки но ми в’їхали у нашу неньку, то відразу дорога нас направила на залізничну колію. Ну як залізничну… Дорога була асфальтова, але я так зрозумів, що в ній були рейки і їх нещодавно зняли. Шпал теж видно не було. Рівно посередині кожної полоси були глибокі вм’ятини, що дозволило мені це ідентифікувати, як залізничну колію
Але завдяки цій дорозі наші водії суворо дотримуються швидкісного режиму, бо їхати тут швидко ну дуже небезпечно.
Коли в’їхали в Чернівці, то колії пропали, але з’явились чорні діри. Друзі з Чернівців, поясніть мені будь ласка, як наче України одна, президент один, а дороги різні? Ну як може бути такий треш в такому гарному містечку?
Заселились ми в дуже гарному будинку, що розташований в одному з елітних районів міста. Гарненькі будинки, дорога з бруківки, гарний краєвид на місто. Наші були пів будинку, два поверхи, джакузі, безкоштовна кава, сливки, та щось з їжи в холодильнику. Напевно це найкраще помешкання з усієї подорожі.
Чернівці видався затишним містечком, де ми погуляли ввечері та зранку маленькими вуличками. Особливо сподобалася пішохідна вулиця Кобилянської, де багато історичних забудов та кафешек.
Будинок, де зупинялися в Кесой:
Дорогами Румунії: