Поезд Харьков – Хелм (Польша)

  • Автор теми Автор теми Dimoks
  • Дата створення Дата створення
Бывают у них кушетки и спальные. Чем отличаются, не знаю. Купить билет на них анриал ))
Интерсити, как у нас. Сидячие в общем вагоне и сидячие в вагоне с пределами (купе на 6). Ехала ночным от Кракова до Щецина в таком с пределами - аддище. Лучше в общем.

Кстати, не вижу в расписании прямого Хелм-Щецин. Только с пересадкой в Люблине или Варшаве.
Но все равно, 10 часов лучше, чем 13 на прямом Перемышль-Щецин.
Переплутав я. Я їхав не цим поїздом, іншим. Сів у люблині на Pociąg 28104 ZAMOYSKI.

Мене зустрів колега у люблині. Але треба було самостійно приїхати з перемишля до любліна. Досить важко було. Бо всі їхали до Варшави а я був вимушений пересісти на інший потяг у невеликому містечку Stalowa Wola , а потім уже іншим потягом до любліна. У нього побув кілька днів і вже потім через Варшави і Стамбул Туреччина до Канади. І їхав з любліна поїздом цим.
Зі мною їхали тільки українці у купе. З Кременчука Полтавської області і хтось ще з краматорська. Була одна з Маріуполя , Одеси, Херсона Такого наслухався від них....

Просто жах. Важно було тоді навіть повірити.

Це вже зараз всі знають. Про катівні і те що прямо з вулиці могли відвезти на фронт будь кого. Вийшов за хлібом у Херсоні, пов'язали біля магазину і вже на Донбасі через день ... Років 60 при чому.

Запахів не було. Все ок
 
Останнє редагування:
"Укрзалізниця" анонсировала ряд новых рейсов из Украины в европейские города.

Как сообщает "Европейская правда", об этом заявили в пресс-службе 28 октября.
Уже доступны билеты на рейсы из Киева в Перемышль (№90/89) через Винницу, Хмельницкий и Тернополь и из Киева в Кишинев (№351/352).
В ноябре начнут продавать билеты на первые поезда по маршруту Харьков - Хелм (Польша).
С 11 декабря начнет курсирование новый ежедневный рейс австрийской железной дороги Вена (Австрия) - Чоп.


Шо за Хелм :( Чего не Париж?
))) рекомендовано гугл
 
"Укрзалізниця" анонсировала ряд новых рейсов из Украины в европейские города.

Как сообщает "Европейская правда", об этом заявили в пресс-службе 28 октября.
Уже доступны билеты на рейсы из Киева в Перемышль (№90/89) через Винницу, Хмельницкий и Тернополь и из Киева в Кишинев (№351/352).
В ноябре начнут продавать билеты на первые поезда по маршруту Харьков - Хелм (Польша).
С 11 декабря начнет курсирование новый ежедневный рейс австрийской железной дороги Вена (Австрия) - Чоп.


Шо за Хелм :( Чего не Париж?
Идут поезді
 
Спеціально подивився у Вікіпедії. У Хелмі 2 колії 1520 мм, це як у нас, і 12 колій 1435 мм, це більш вузька. Так потяг від нас і потрапляє в Хелм? А взагалі, для того щоб потяг з України, потрапив до Європи, не обов'язково мати колії однакової ширини. Наприклад ділянка Чоп (Закарпаття, біля Мукачево, Ужгорода) - Захонь (Угорщіна). По цій ділянці курсує багато потягів. Наприклад Київ-Будапешт, та інші. У Чопі одна ширина, у Захоні вже інша. Так ось, просто міняють колесні пари, тележки під вагонами. Це як міняти колесо на машині. Домкратом підіймають вагон, викатують широкі колесні пари, закатують більш вузькі, а потім вагон опускають знов на рейки. І так у всіх вагонах поїзда. Далі, він продовжує рух, вже з вузькими колесами, по євро-колії. Процедура досить довга, правда. А наприклад потяг «Інтерсіті» Київ-Перемишль (Польща), там одна ширина колії. Тому на кордоні нічого не міняють. А заміна колес, коли вагони підіймають, так то досить відома процедура? Так давно роблять. В Хелм так, міняти колеса, не обов'язково, бо потяг може використовувати ті дві колії, по 1520 мм. Якби їх там не було, довелося би міняти колеса. Можна знайти багато відео на ютубі, як це робиться. Кому цікаво, і хто жодного разу такого не бачив?
 
Мы ещё вернём зелёный клин
Якщо наше, то обов'язково. Якщо ні - то нам чужого не потрібно. Тільки вон наші території, а не чужі.

Доречі, про колії, не так давно казали, що у нас перероблять широку колію, на євро. Теоритично звісно можна «перешити», всю залізницю. Але то буде дуже довго. Хоча поступово, звісно можна зробити.
 
Есть информация нормальная, по поезду Харьков-Хелм? А то в гугле только общие фразы, ни расписания, ни цен.
 
Спеціально подивився у Вікіпедії. У Хелмі 2 колії 1520 мм, це як у нас, і 12 колій 1435 мм, це більш вузька. Так потяг від нас і потрапляє в Хелм? А взагалі, для того щоб потяг з України, потрапив до Європи, не обов'язково мати колії однакової ширини. Наприклад ділянка Чоп (Закарпаття, біля Мукачево, Ужгорода) - Захонь (Угорщіна). По цій ділянці курсує багато потягів. Наприклад Київ-Будапешт, та інші. У Чопі одна ширина, у Захоні вже інша. Так ось, просто міняють колесні пари, тележки під вагонами. Це як міняти колесо на машині. Домкратом підіймають вагон, викатують широкі колесні пари, закатують більш вузькі, а потім вагон опускають знов на рейки. І так у всіх вагонах поїзда. Далі, він продовжує рух, вже з вузькими колесами, по євро-колії. Процедура досить довга, правда. А наприклад потяг «Інтерсіті» Київ-Перемишль (Польща), там одна ширина колії. Тому на кордоні нічого не міняють. А заміна колес, коли вагони підіймають, так то досить відома процедура? Так давно роблять. В Хелм так, міняти колеса, не обов'язково, бо потяг може використовувати ті дві колії, по 1520 мм. Якби їх там не було, довелося би міняти колеса. Можна знайти багато відео на ютубі, як це робиться. Кому цікаво, і хто жодного разу такого не бачив?
Менять колёса на вагонах это же ****ец.
И менять их туда-обратно раз в сутки, а не как часы переводить раз в год.
 
Спеціально подивився у Вікіпедії. У Хелмі 2 колії 1520 мм, це як у нас, і 12 колій 1435 мм, це більш вузька.
Будівництво залізничної євроколії 1435 мм в Україні — ЄС вже готує попереднє ТЕО

У Європейському Союзі готують попереднє техніко-економічне обґрунтування для будівництва євроколії в Україні та Молдові. Про це повідомив заступник директора інвестиційного департаменту «Укрзалізниці» Володимир Шемаєв.

Наприкінці травня уряд України підтвердив плани щодо етапного будівництва європейської колії, аби з’єднати українську залізницю з ЄС — це один з найбільших інфраструктурних проєктів на шляху
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
. За планом, спочатку з’єднають кілька основних вузлів та великих міст, а далі поступове розширять євроколію по всю країну.

Розробку ТЕО довірили технічній консультативній службі JASPERS Європейського інвестиційного банку — за процесом також наглядає Директорат Єврокомісії з мобільності та транспорту. Крайній термін виконання робіт —
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
.

В Україні наразі експлуатуються колії завширшки 1520 мм. Колія європейського стандарту 1435 мм дозволить сполучити національну залізничну мережу з Польщею, Румунією, Молдовою та іншими країнами. Це значно все спростить, адже зараз доводиться на кордоні з ЄС переставляти з широкої на вузьку колісну пару, що своєю чергою накладає обмеження за обсягом та часом перевезень — власне, саме з цієї причини «Укрзалізниця» наразі не здатна повною мірою задовольнити попит на поїзд Київ–Варшава, тож
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
.

Насправді Україна ще до війни планувала побудувати колію європейського стандарту 1435 мм на чотирьох ділянках: Київ–Львів–держкордон; Київ–Одеса; Київ–Харків; Київ–Дніпро–Запоріжжя. Водночас повномасштабне російське вторгнення змусило уряд пришвидшити перехід.

Наприкінці липня Крюківський вагонобудівний завод
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
перші вагони під європейську колію шириною 1435 мм — серійне виробництво планують запустити з першого кварталу 2023 року.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
Интересно а насколько сложно взять тепловоз или электровоз и переделать его с 1520 мм на 1435 мм?
 
Менять колёса на вагонах это же ****ец.
И менять их туда-обратно раз в сутки, а не как часы переводить раз в год.
Так, але іншого способу нажаль немає. Хіба що, «перепрошити», всю залізницю України на євро-колію. Взагалі по всій країні. Міняти колеса - це справді довго. Уявіть собі, наприклад 15 вагонів поїзда, і під кожним треба так зробити. Це займає - 2.5-3.5 години. Харків-Хелм, або той же Київ-Перемишль, ледь не єдині поїзди, де колеса на кордоні не міняють. У більшості випадків - треба бути готовими до тривалої стоянки.
 
Так, але іншого способу нажаль немає. Хіба що, «перепрошити», всю залізницю України на євро-колію.
Есть колёсные пары для высокоскоростных поездов с изменяемой шириной колеи

1668103264058.webp


На фоне очередных успехов китайских производителей подвижного состава, выпустивших прототип высокоскоростного поезда, оборудованного тележками с изменяемой шириной колеи (1435 и 1520 мм), хочу рассказать о японском и испанском опыте строительства таких поездов.
Но сначала об испанцах.
Проблема с колеёй возникла достаточно давно, первыми тут были испанцы, поскольку сеть Испании и Португалии имеет ширину 1668 мм ( иберийская колея ), а сеть остальной Европы имеет ширину 1435 мм.
Ещё в далёком 1964 году испанской компанией «Talgo» была разработана технология автоматического изменения ширины колеи.


1668102939331.png


Первоначально, проход по устройству осуществлялся одновременно со сменой локомотива и требовал сложных маневров: локомотив одной колеи толкает поезд, который затем сцепляется с локомотивом другой колеи, который заканчивает операцию, «протягивая» состав через устройство изменения колеи, после отцепления толкающего локомотива.

Затем разработали головной моторный с переменной колеёй (например, Talgo 250) и дело пошло веселее-подвижной состав может двигаться прямо через устройство смены ширины колеи.





В Испании также есть проект Unichanger для поездов четырех технологий: CAF, Talgo, Rafil (Германия) и SUW 2000 (Польша).




Японский проект GCT (Gauge Change Train) для разработки высокоскоростных поезда с раздвижными колёсными парами (для колеи 1067-1435) начался в 1994 году.

1668103055365.png



Первый поезд GCT был построен в октябре 1998 года.

Он был спроектирован так, чтобы иметь возможность двигаться с максимальной скоростью более 300 км / ч на линиях Синкансэн и со скоростью более 130 км / ч на обычных узкоколейных линиях при напряжении контактной сети 25 кВ переменного тока, 20 кВ переменного тока или 1500 В постоянного тока.





 
Останнє редагування:
Київ Перемишль може простояти у Львові до двох годин, куди ще триваліше. :D
Ну, по-перше триваліше є)) Станція Чоп, Закарпатської обл. Там потяг може стояти понад 3 години. Звісно, ще через митний контроль. Але думаю, через заміну колес також. По друге, Київ-Перемишль, не стоїть у Львові до двох годин. Потягів, що курсують за таким маршрутом, кілька. Стоянка по Львову від 20 хвилин, до 1 години. В залежності від конкретного потяга. Це навіть указано на офіційному сайті Укрзалізниці. Може Ви їхали, і саме у той раз, була через щось затримка, але згідно офіційного розкладу, такої тривалої стоянки там нема. Більше того, заради експеременту, навіть митний контроль на цьому поїзді було зроблено на ходу. Без простою на станціях. Щоб було швидше. Поїзд їде, і на ходу проходе прикордонний та митний контроль. Не знаю, чи досі його перевіряють на ходу, чи знову на станціях, але він точно не стоїть у Львові до 2 годин)) Саме цей поїзд.
 
Есть колёсные пары для высокоскоростных поездов с изменяемой шириной колеи

1668103264058.png


На фоне очередных успехов китайских производителей подвижного состава, выпустивших прототип высокоскоростного поезда, оборудованного тележками с изменяемой шириной колеи (1435 и 1520 мм), хочу рассказать о японском и испанском опыте строительства таких поездов.
Но сначала об испанцах.
Проблема с колеёй возникла достаточно давно, первыми тут были испанцы, поскольку сеть Испании и Португалии имеет ширину 1668 мм ( иберийская колея ), а сеть остальной Европы имеет ширину 1435 мм.
Ещё в далёком 1964 году испанской компанией «Talgo» была разработана технология автоматического изменения ширины колеи.


1668102939331.png


Первоначально, проход по устройству осуществлялся одновременно со сменой локомотива и требовал сложных маневров: локомотив одной колеи толкает поезд, который затем сцепляется с локомотивом другой колеи, который заканчивает операцию, «протягивая» состав через устройство изменения колеи, после отцепления толкающего локомотива.

Затем разработали головной моторный с переменной колеёй (например, Talgo 250) и дело пошло веселее-подвижной состав может двигаться прямо через устройство смены ширины колеи.





В Испании также есть проект Unichanger для поездов четырех технологий: CAF, Talgo, Rafil (Германия) и SUW 2000 (Польша).




Японский проект GCT (Gauge Change Train) для разработки высокоскоростных поезда с раздвижными колёсными парами (для колеи 1067-1435) начался в 1994 году.

1668103055365.png



Первый поезд GCT был построен в октябре 1998 года.

Он был спроектирован так, чтобы иметь возможность двигаться с максимальной скоростью более 300 км / ч на линиях Синкансэн и со скоростью более 130 км / ч на обычных узкоколейных линиях при напряжении контактной сети 25 кВ переменного тока, 20 кВ переменного тока или 1500 В постоянного тока.






Так, гарна річ. Нам би таке. Мені здається, що швидше вже пересадити пасажирів з одного потяга на інший, ніж колеса міняти. А там де так класно здвигаються колеса, і плавно рейки звужуються, просто супер. Звісно, так краще. Але, щоб у нас таке зробити, мало просто нам такі потяги, треба ще на кордоні так всі рейки переробити. Тому що поки у нас так. Переглянути вкладення 13210169
Двоколійка. Так би мовити місце, де закінчується наша колия, і починається європейська. Такі ділянки, на станціях де колеса міняють. Ну і перед цими станціями, та після них. Спочатку наша колія, потім подвійна, потім заміна колес (я на ютубі бачив, вагони підіймають разом із пасажирами), а потім тільки євро-колія. Те що в тих роликах, супер-рішення, та боюся, з подвійними коліями, це не годиться. От якби місця стиковок зробили як на відео, от було б діло тоді. А поки ми маємо справу з такими двоколійками, доводиться міняти колеса. Звісно, хотілося б, щоб у нас було як на тих роликах))
 
Назад
Зверху Знизу