ШНОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ ІМЕНІ ПАТОНА. Чому не сумую за академіком Борисом Патоном? Мабуть колись була розумна і талановита людина, мабуть за заслуги очолила Украінську Академію Наук.
Але як і балеринам, академікам не треба чекати, поки іх будуть носити на руках.
Я щоразу сумно дивлюся на оголошення на під'ізді: " Прибиральниця. 7500, 15 змін на місяць, спецодяг, соцпакет".
Якщо ви не в курсі - це зарплата доктора історичних наук в НАНУ. Але на відміну від прибиральниці це потребує принаймні 15 років підготовки.
А я лише кандидат наук і просто сумую за тим, як при Патоні просрали гарний продукт Вернадського та Скоропадського. Онучата голі.
Тому "медаллю імені Патона", що затвердили, я раджу нагороджувати людину, яка просто вгробила набуток інших, у тому числі родичів і батьків. Тому це виходить Шнобелівська премія.
Або іі украінський аналог, бо при совісті я б нагороду імені Бориса Патона прийняти посоромився. Бо дійсно соромно за дурного столітнього Діда, який десь загубився у цьому світі... Але ж ніхто йому не сказав років 20 тому:
- Прадіду, ти б відпочив може? Може там зміна підросла з тих, з ким ти до другоі світовоі війни гуляв? Ну може хоча б на клас молодше? Юні та жваві...
