О , вспомнилось про уєхать.
ото як уїбала міна в мене біля хати , мабуть пів села приходило подивитись. Потім більш серйозним поруч загриміло. З Харкова евакуаційні поїзди почали ходити - кажуть по декілька годин стояли як сільодка в бочці, шоб дождатись черги в поїзд. Ну, і наші мешкаці , з дітьми особливо, почали виїзджати. А мені одна знайома (учілка) каже - ну хіба так можна ?Так ніззя , куди ви їдете, для чого евауюєтесь ? Терпіти треба, нічого страшного. Тіпа - де родився, там і пригодився . а якже діти будуть вчитися, коли виїдете ? поспорив я з нею , та ніфіга не переубідив.
А потім як начали жахать серйозними боєприпасами, що стьокла вилітали навіть не від прильотів, а від "ульотів" - та як дременула та знайома, шо казала не треба виїзджати , нічого страшного... Сміх та й годі.