ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
09 лютого 2012 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/5652/11
...
Оцінюючи правомірність застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення платником податків правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати до бюджету в сумі 61949 грн. суд виходить з наступного.
Так, перевіркою повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме подання до ДПІ у м. Вінниці не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів (форми № 1ДФ), сплачених на користь приватних підприємців, яким ВАТ «Вінницький завод «Будмаш»перерахував кошти за надані ним послуги, виконані роботи, тощо, а також подав з недостовірними відомостями декларацію форм №1ДФ про суми перерахованого податку до бюджету.
При цьом, відповідачем зазначено, що підприємством порушено ст. 119, 127 ПК України.
Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Згідно із пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
В результату встановленого факту, до підприємства за порушення порядку сплати податку з доходів фізичних осіб та подання не в повному обсязі відомостей застосовано відповідальність у вигляді штрафів в сумі 61439, 04 грн. (25% від неоподаткованого доходу) та 510 грн. за подання не у повному обсязі відповідної податкової звітності.
Однак, до даних доводів ДПІ у м. Вінниці суд ставиться критично з огляду на наступне.
З акту зрозуміло, що підприємство оплативши послуги підприємцям, повинно було зазначити їх в своїй звітності (№1ДФ, яка, як відповідно до наказу №451 від 29.09.2003 р. так і відповідно до наказу №1020 від 24.12.2010 р взагалі не передбачає зазначення там підприємців-контрагентів платника податку, як їх податкового агенту) та сплатити податок з отриманого ними доходу.
Відносно даної обставини слід зазначити, що форма №1ДФ, як та що діяла в 2009-2010 рр., так і та, що впроваджена в 2011 р. складається стосовно працівників платника податку.
Зокрема, у формі зазначаються такі показники як: «працювало у штаті», «працювало за цивільно-правовими договорами»/«працювало за сумісництвом», «дата прийняття на роботу»та «дата звільнення з роботи».
Таким чином, державною податковою службою ототожнено договірні відносини із фізичними особами –підприємцями та відносини за договорами які є трудовими, а не комерційними, внаслідок чого порушено п. 177.8 ст. 177 ПКУ.